
- •1. Визначення, об'єкт й предмета інженерної психології
- •2.Основні напрями інженерної психології.
- •3. Основні принципи інженерної психології
- •4. Методи інженерної психології
- •5.Апаратурні методи в інженерно – психологічних дослідженнях.
- •7.Приймання інформації оператором в системі "людина - машина".
- •Короткотривала пам'ять - зберігає інформацію упродовж кількох секунд або хвилин.
- •10. Керуючі дії оператора в системі "людина — машина".
- •11. Діяльність оператора в системі "людина – машина
- •12. Кількісні характеристики діяльності оператора в системі "людина -машина"
- •13. Напруга діяльності оператора в системі "людина - машина"
- •14. Алгоритмічний опис діяльності оператора в системі «людина - машина»
- •15. Функціональний стан оператора в системі "людина - машина".
- •16. Емоційний стан оператора в системі "людина - машина".
- •17. Втома оператора в системі "людина - машина" та її показники.
- •19. Проектування засобів відображення інформації в системі "людина -машина".
- •21. Інженерно-психологічні вимоги до окремих видів зорової індикації в системі лм
- •22. Засоби кодування інформації в системі "людина - машина".
- •24. Побудова систем відображення інформації (сві) в системі «людина – машина»
- •25. Проектування органів керування в системі «людина – машина».
- •26. Класифікація та загальні інженерно-психологічні вимоги до органів керування в слм
- •Фактори виробничого середовища
- •37. Хімічні фактори виробничого середовища.
- •38. Надійність оператора в системі "людина - машина".
- •39. Принципи визначення надійності систем "людина — машина".
- •40. Показники надійності оператора систем "людина - машина".
- •41. Методи розрахунку надійності систем "людина - машина".
- •42. Принципи проектування систем "людина - машина".
- •43. Структура інженерно-психологічного проектування систем "людина -машина".
- •44. Зміст роботи по обліку людського фактору на різних стадіях проектування слм
- •45. Загальні інженерно-психологічні вимоги до проектування слм
- •56. Групова діяльність операторів в системах «людина-машина»
- •57. Контроль стану оператора системи «людина-машина»
- •58. Контроль результатів діяльності оператора системи “людина-машина»
- •59. Загальні принципи визначення економічного ефекту систем "людина -машина".
- •60. Визначення економічної ефективності інженерно-психологічного проектування систем "людина - машина".
13. Напруга діяльності оператора в системі "людина - машина"
Емоційна напруга і її симптоми. Нервово-психічна напруга розглядається як загальна реакція організму при зміні стереотипу діяльності і найбільш різко проявляється при уявній або реальній загрозі життю або здоров’ю. Небезпека нервово-психічної напруги для особистості і колективу криється в тому, що вона проявляється в дезорганізації поведінки, гальмуванні раніше напрацьованих навичок, неадекватних реакціях на зовнішні роздратування, труднощі в розподілі уваги, звуженні об’єму уваги та пам’яті, імпульсивних діях. Такі зміни в психічні сфері безумовно негативно позначаються на рівні працездатності та безпечної діяльності спеціалістів.
Напруга також пов'язана з психологічними функціями і професійною діяльністю. Вона має свої різновиди:
інтелектуальна напруга, викликана частим зверненням до інтелектуальних процесів при формуванні плану обслуговування, великою кількістю проблемних ситуацій;
сенсорна напруга, викликана великими труднощами у засвоєнні необхідної інформації;
політонія, напруга, викликана частим переключенням уваги в несподіваних напрямках;
фізична напруга, викликана перевантаженням на руховий апарат людини;
емоційна напруга, викликана конфліктними умовами, аварійною ситуацією, несподіванкою;
напруга чекання, напруга, що виникає під час бездіяльності людини і підтримкою готовності до неї;
мотиваційна напруга, викликана боротьбою мотивів, вибором критеріїв для прийняття рішення;
8) втома — напруга, пов'язана з тимчасовим зниженням працездатності, викликаною довготривалою роботою тощо.
14. Алгоритмічний опис діяльності оператора в системі «людина - машина»
Одним із найрозповсюдженіших уважається метод алгоритмічного опису діяльності оператора. В його основу було покладено принцип алгоритмічного опису управління, розроблений для технічних систем О.О. Ляпуновим і Г.О. Шестопалом.
Алгоритмом будь-якої системи управління, в тому числі і біологічної, є сукупність елементарних операцій переробки інформації і логічних умов, що визначають їх послідовність і забезпечують вирішення поставленого завдання. Складовими алгоритмічного опису є оперативні одиниці діяльності людини. Такими одиницями можуть бути образи сприймання і пам'яті, поняття і судження, а також прості та складні дії оператора (сприймання інформації з приладів, виконання розрахункових дій, ввімкнення тумблерів тощо).
Оперативні одиниці можуть бути двох видів:
·логічні умови (образи, поняття, судження), які пропонують вибір певного шляху дій оператора;
·«оператори», тобто певні, конкретні дії оператора.
Для запису алгоритму використовується його логічна схема (ЛСА), в якій застосовується система символічних позначень. Великими латинськими літерами позначаються «оператори» - певні, конкретні дії, а маленькими літерами - логічні умови. Серед типових дій оператора розрізняють аферентні акти (сприймання інформації, отримання команд тощо), які позначаються індексом а, і еферентні дії (натискання кнопок, подання команд тощо), які позначаються індексом є. Виконання логічної умови позначається індексом 1, а невиконання - індексом 0. Алгоритмічний опис прочитується як звичайний вербальний текст - зліва направо. Великі літери читаються послідовно одна за одною.
Якщо в схемі трапляється мала літера, котра позначає логічну умову, то після неї ставиться вихідна стрілка з номером, який указує на можливу спрямованість дій оператора. Але тут можливі два варіанти:
·якщо умова виконана, то, незважаючи на стрілку, алгоритм прочитується далі, тобто переходить до наступного елемента діяльності;
·якщо умова не виконана, то необхідно продовжувати читання алгоритму за стрілкою, яка вказує, до якого елемента алгоритму треба переходити.
Про це свідчить вхідна стрілка з таким самим номером.