58. Контроль результатів діяльності оператора системи “людина-машина»

На діяльність людини і на весь процес оброблення інформації впливають ряд факторів, серед яких варто виділити такі:

• інформаційні фактори (тип задачі, характер сигналів, логічні можливості і т. д.);

• технічні фактори (здатність кодування, тип об’єкта, засіб передавання інформації);

• суб’єктивні фактори (індивідуальні особливості людини, стан організму і т. д.).

При використанні людини як ланки системи керування можливі помилки внаслідок її втоми, різних емоцій, захворювань та інших аналогічних явищ, що неприпустимо. Отже, необхідний контроль за діяльністю оператора. Розглянемо на прикладі лікаря-оператора. Це приводить до розширення апаратно-програмного забезпечення, що не завжди можна реалізувати. Внаслідок перерахованих вище причин використання людини як центра збирання інформації може призвести до помилок, пов’язаних з неправильним вибором інформації, з прийняттям неправильних рішень і т. д. В зв’язку з цим при розробленні системи бажано використовувати синтезований підхід до дослідження інформаційної взаємодії в системі “людина – машина”, який полягає в тому, що лікар розглядається одночасно як ланка системи керування (виконує функції контролю результатів оброблення даних і прийнятих системою рішень) і як центр збору інформації, а пацієнт – тільки як об’єкт контролю і керування. Весь об’єктивний контроль медико-фізіологічного стану пацієнта, оброблення отриманих результатів, їх аналіз і ухвалення первинного рішення здійснює система. При цьому лікар, який виконує функцію контрольованої ланки, забезпечує прийняття остаточного рішення щодо вибору методики лікування. Такий розподіл функцій лікаря і ЕОМ (електронна обчислювальна машина) істотно підвищує вірогідність оброблюваної інформації за рахунок того, що лікар зберігає значно менший об’єм даних і використовує свою оперативну пам’ять за її прямим призначенням – прийняттям остаточного рішення.

Ефективність такого підходу до аналізу діяльності лікаря і ЕОМ можна  підвищити, якщо у певні часові інтервали розглядати лікаря-оператора не як ланку системи керування, а як об’єкт контролю. Це досягається, наприклад, введенням режиму "Самоконтроль стану лікаря", який відрізняється тим, що в  систему додається ще один контур регулювання – контур нормалізації стану лікаря (контур самоконтролю стану лікаря).

У режимі "Самоконтроль" здійснюється контроль стану лікаря-оператора. Залежно від отриманих результатів контролю в системі формуються такі сигнали: "Норма", "Втома", "Небезпечний стан", “Тривога”. Відповідно до одного із сигналів лікар продовжує роботу або відсторонюється від неї.

Однією з основних причин того, що медичні прилади не завжди ефективно використовуються при проведенні різних медикобіологічних досліджень, особливо на периферії, є відсутність спеціальної технічної освіти медперсоналу, особливо в середнього, і висока складність керування радіоелектронними комплексами. Наявність складного керування роботою МІС (медичні інформаційні системи) і спеціалізованих приладів викликає появу в медперсоналу елементів недовіри і боязні та є однією з основних причин поганої психологічної сумісності комплексу "лікар – ЕОМ".

Сформуємо деякі вимоги до МІС, які дозволяють забезпечити високий рівень психологічної сумісності комплексу “лікар – ЕОМ – пацієнт”:

• пристрій тривоги повинен розміщуватися поза зоною сприйняття хворого з метою усунення негативного впливу сигналів медичної тривоги на стан пацієнтів;

• розроблювана апаратура повинна мати мінімальну кількість органів керування.

Вони повинні мати конкретні написи, які дають чітке уявлення про їхнє призначення.

Таким чином, використовуючи комплексний підхід до дослідження психологічної сумісності системи “лікар – ЕОМ – пацієнт”, необхідно прагнути до збільшення коефіцієнта її корисної дії та до забезпечення максимального рівня психологічної сумісності.