57. Контроль стану оператора системи «людина-машина»

Відносно до задач інженерної психології під станом людини-опе­ратора, що виконує певну задачу, звичайно розуміють комплексну харак­теристику внутрішніх можливостей успішного розв’язання цієї задачі. Як правило, така характеристика є багатокомпонентною і являє собою набір показників, що описують множинність фізіологічних і психічних парамет­рів, які варіюють у доволі широких межах не тільки у різних людей, але і у однієї конкретної людини в різні моменти часу.

В залежності від поставленої мети контроль стану оператора може бути дослідницьким, констатувальним і прогнозувальним.

Дослідницький контроль застосовується для перевірки адекватно­сті висунутих інженерно-психологічних рішень, вибору найкра­щого варіанта. На основі результатів такого контролю, що проводиться в процесі ін­женерно-психологічного експерименту, робиться висновок про доціль­ність чи недоцільність впровадження у практику даної інженерно-психоло­гічної розробки.

Констатувальний контроль застосовується для перевірки готовно­сті оператора до виконання даної діяльності (чергування, виїзду в рейс тощо).

Прогнозний контроль проводиться з метою передбачення виник­нення в оператора небажаних станів, які можуть стати причиною зниження ефек­тивності його діяльності. Такий контроль необхідний у тих випадках, коли оператор виконує особливо відповідальні функції і його помилка чи зволі­кання можуть призвести до серйозних наслідків.

Тому виникає задача передбачити ці небажані стани раніше, ніж це відбилося на результатах ді­яльності оператора, і вжити необхідні заходи для запобігання настання таких станів.

В залежності від застосовуваних методів контроль стану  прово­диться за зміною фізіологічних, психологічних чи біохімічних показників.

Фізіологічні показники характеризують ступінь напруженості орга­нізму і не завжди дозволяють визначити працездатність оператора, а тим більше прогнозувати її зміни.  Їх використання вимагає застосування скла­дної апаратури для реєстрації та обліку змін в організмі людини.

Психологічні показники (пам’ять, увага, емоційно-вольова сфера тощо) більш тісно пов’язані з результатами діяльності, ніж фізіологічні. Це зв’язано з їх регулювальною функцією в діяльності.

Біохімічні показники (склад крові тощо) можуть давати інформацію про ступінь напруженості оператора, виникнення стресових станів тощо.

В залежності від способу впливу на оператора для отримання сиг­налів про його стан методи контролю можна використати як при природ­них, так і при штучних діях середовища. У першому випадку сигнали стану оператора знімаються при виконанні ним основної діяльності. У другому випадку для отримання сигналів про стан оператора основна діяльність призупиняється і в цей час він тестується. В цей же час проходить і зні­мання сигналів стану оператора. Прикладом методу з штучною дією є майже всі психологічні тести.

В залежності від способу отримання сигналів методи ко­нтролю стану оператора можуть бути контактними і безконтактними. При контактних методах для отримання сигналів стану оператора до тих чи інших ділянок тіла оператора кріпляться датчики. При безконтактних ме­тодах сигнали стану природним шляхом утворюються при виконанні або самої діяльності, або ж при обробці тестового завдання.