21. Інженерно-психологічні вимоги до окремих видів зорової індикації в системі лм

Важливою складовою діяльності оператора є етап приймання інформації про об'єкт управління. Головними психічними процесами, що забезпечують перебіг цього етапу, є процеси відчуття, сприймання, мислення та уяви. Приймання інфор­мації людиною-оператором необхідно розглядати як процес формування перцептивного образу, тобто суб'єктивного відоб­раження у свідомості людини властивостей об'єкта, що на неї діє. Найбільша кількість інформації (близько 90 %) передається через зоровий аналізатор, адекватними подразниками для якого є світлова енергія, а рецептором — око. Зір дає змогу сприймати форму, яскравість, колір і рух об'єктів. Можливості зорового аналізатора визначаються його енергетичними, просторовими, часовими та інформа­ційними характеристиками. Енергетичні характеристики зорового аналізатора виз­начаються інтенсивністю сигналів, або яскравістю. Світло­вий потік, що падає на око людини, породжує певні зо­рові відчуття. Об'єкт краще виглядатиме або сприймати­меться, якщо він випромінюватиме певну кількість світла, тобто матиме певну яскравість, яка визначається за фор­мулою. Просторові характеристики зорового аналізатора залежать від гостроти зору, поля зору і обсягу сприймання. Гострота зору характеризується властивістю ока розрізнювати дрібні деталі об'єкта. Вона визначається величиною, еквівалентною тому мінімальному розмірові об'єкта, за якого він розріз­нюється оком. Розмір об'єкта виражається в кутових вели­чинах, котрі пов'язані з його лінійними розмірами. Значну роль у сприйманні інформації відіграють рухи очей. Вони поділяються на два основні класи: пошукові та гностичні.

22. Засоби кодування інформації в системі "людина - машина".

Термін "кодування" означає перетворення відомостей у сигнал, зручний для передавання по каналах зв'язку. Щодо діяльності оператора кодування визначає спосіб представлення інформації за допомогою умовних символів. Проблема оптимального кодування - це вирішення питань вибору категорій коду, довжини алфавіту сигналів, компонування кодового знака, можливості компонування сигналів у групи. Категорія коду визначається засобами кодування інформації, серед яких виділяють геометричні фігури, літери, цифри, колір, яскравість, розмір, орієнтацію, частоту мерехтіння тощо. Вибір категорій коду залежить від характеру вирішуваного оператором завдання. Певна категорія коду може бути ефективною для вирішення одних завдань і неефективною для інших. Визначення категорій коду залежить і від форми об'єкта. В багатьох випадках швидкість і точність розрізнення і впізнання об'єкта збільшувалися з підвищенням ступеня схожості зображення об'єкта з самим об'єктом. Не тільки наочність, а й конкретність (зв'язок форми сигналу зі значенням об'єкта) забезпечують продуктивне запам'ятовування і зберігання символів у пам'яті. Компонування кодового знака теж впливає на ефективність кодування. При конструюванні знака варто дотримуватися певних вимог і рекомендацій.

23. Інженерно-психологічні вимоги до акустичних індикаторів інформації в системі ЛМ.Акустичні сигнали можуть передаватись у формі звуків або в мовній формі і використовуються у таких випадках: -коли інформація проста, стисла і потребує негайної реакції; -якщо застосування візуальної інформації неможливе за умовами роботи; -при необхідності попередження оператора про надходження наступного сигналу; -коли потрібен мовний зв'язок. Звукові сигнали використовують для попередження оператора про небезпеку або про перехід системи в інший стан, для нагадування про використання певних дій чи для привертання уваги оператора. Джерелом звукових сигналів можуть бути звукові генератори, гудки, сирени, свистки, дзвоники. Вони характеризуються: o частотою: для аварійних сигналів - 800-5000 Гц, для попереджувальних - 200-800 Гц; o рівнем звукового тиску в місці приймання: для аварійних сигналів - 90-100 дБ, для попереджувальних - 30-80 дБ; o тривалістю окремих сигналів та інтервалів, яка має бути не менша ніж 0,2 с; тривалістю інтенсивних сигналів, котра не перевищувала б 10 с; o модуляцією сигналів, яку необхідно здійснювати за рахунок зміни амплітуди і частоти. Основні вимоги до мовних сигналів, які формуються синтезатором, зумовлені психофізіологічними характеристиками процесу приймання інформації слухової модальності . Для підвищення швидкості і точності сприйняття сигналів оператор використовує інтегральні та полісенсорні (полімодальні) ЗВІ. Інтегральні засоби подання інформації - так звані контактні аналоги (рис. 25) - доцільно застосовувати у випадках, коли прийняття рішень вимагає від оператора. В побудові полімодальних ЗВІ враховують не тільки особливості функціонування кожного аналізатора, а й їхні взаємовпливи у процесі приймання інформації. Характеристики сигналів, що подаються операторові, мають забезпечувати необхідний рівень їх диференційованого сприймання. Для цього при кодуванні сигналів ураховують оперативні пороги сприймання, а кожний сигнал наділяють двома-чотирма ознаками, аби запобігати помилкам. Для більш рівномірного завантаження аналізаторів оператора основна інформація має оптимально розподілятися між зоровим, слуховим та іншими аналізаторами.