4. Рекомендації з оформлення робіт

Робота повинна бути роздрукована на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210297 мм). Роботу друкують через 1,5 міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення.

Під час виконання роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усієї роботи. Всі лінії, літери, цифри та знаки повинні бути однаково чорними впродовж усієї роботи. Окремі слова, формули, знаки, які вписують чорнилом, тушшю, пастою у надрукований текст мають бути чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту має максимально наближуватись до щільності основного тексту. Помилки та графічні неточності можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту машинописним способом або від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору.

Текст роботи друкують, дотримуючись таких розмірів полів: верхнє, нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 15 мм. Абзацний відступ дорівнює 1,27 см. Кегль шрифту: 14 (Times New Roman).

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж два рядки.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту у нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Кожен структурний елемент починається з нової сторінки. Підрозділи продовжуються в рамках розділів.

Розділи, підрозділи, пункти та підпункти роботи повинні мати заголовки. Заголовки структурних частин роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка та друкувати великими літерами без крапки у кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи починають з абзацного відступу і друкують малими літерами (крім першої великої) не підкреслюючи, без крапки у кінці. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

Новий розділ та кожну структурну частину треба починати з нової сторінки.

Назви установ, організацій, фірм, програмних засобів, прізвища, та інші власні назви у тексті роботи наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви й наводити назви організацій у перекладі на мову роботи, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

У курсовій роботі не рекомендується вживати слова і вирази-штампи “на всі сто відсотків”, “на даний момент” і т.п.; слід уникати частих повторень слів чи словосполучень. Разом з тим необхідно дотримуватись прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів. У тексті допускаються загальноприйняті скорочення (с. – сторінка, ст. – стаття, і т. і. – і таке інше, і т. д. – і так далі, та ін. – та інші).

У курсовій роботі не рекомендується вести виклад від першої особи однини: “Я спостерігав”, “Мені здається” і т. д. чи множини: ”Ми спостерігаємо”, “Ми отримуємо”, “Ми маємо” і т. д. Допускаються звороти із збереженням першої особи множини, в яких виключається займенник “ми”, тобто вживаються означено-особові речення “спостерігаємо”, “встановлюємо”, “маємо на увазі” та ін.

В окремих випадках можна використовувати вирази “на наш погляд”, “на нашу думку”, або “на думку автора курсової роботи” або “вивчення свідчить про те, що…”, або “на основі зробленого аналізу можна стверджувати…”, або “проведені досліди підтвердили” чи “дають підстави вважати, робити висновки…” тощо.

При згадуванні у тексті прізвищ (вчених-дослідників, викладачів) їхні ініціали, як правило, ставлять перед прізвищем (В. М. Глушко, а не Глушко В. М.).