ЗМІСТ

ЗМІСТ 3

ВСТУП 6

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 8

2. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ 10

3. ПОРЯДОК ВИКЛАДУ МАТЕРІАЛУ В СТРУКТУРНИХ 11

ЧАСТИНАХ РОБОТИ 11

4. РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОФОРМЛЕННЯ РОБІТ 16

Робота повинна бути роздрукована на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210297 мм). Роботу друкують через 1,5 міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення. 16

4.1 Нумерація сторінок роботи 18

4.2 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів 18

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію у межах викладення суті роботи, їх позначають арабськими цифрами без крапки, наприклад: 1, 2 і т. д. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного розділу. Номер підрозділу складають із номера розділу та порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою; після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж порядку йде заголовок підрозділу. Пункти повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного підрозділу. Номер пункту складають із номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад: 1.1.1, 1.1.2 і т. д. Потім у тому ж порядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою. Після номера підпункту крапку не ставлять, наприклад: 1.1.1.1, 1.1.1.2 і т. д. Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують. Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами. 18

4.3. Переліки 19

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (–) це, так званий, перший рівень деталізації. 19

Приклад 19

4.4  Примітки 20

Примітки вміщують у роботі за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації. Їх розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Одну примітку не нумерують. Слово “Примітка” друкують із великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють. Після слова “Примітка” ставлять крапку і з великої літери у тому ж рядку подають текст примітки, наприклад: 20

4.5 Правила цитування та посилання на джерела в тексті 20

4.6 Розміщення ілюстрацій 22

Ілюстрації (блок-схеми, схеми, графіки, діаграми, фотознімки, рисунки) разом з їх назвами розміщують у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок роботи. Рисунок або схему, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку. Листи більшого формату розміщують у кінці роботи після висновків у тому порядку, в якому вони згадуються у тексті. Рисунки, графіки, схеми, блок-схеми, діаграми, розміщені у роботі, мають відповідати вимогам стандартів. Ілюстрації нумерують арабськими цифрами без знаку № порядковою нумерацією у межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складають з номера розділу та порядкового номера ілюстрації у цьому розділі, відокремлених крапкою. Наприклад: “... Рисунок 1.2 ...” – другий рисунок першого розділу. Назва ілюстрації може бути під нею, після слова “Рисунок” та номера, наприклад: 22

22

У даному прикладі цифра 2 позначає номер розділу, а 1 – номер ілюстрації у другому розділі. Після розміщення назви ілюстрації необхідно пропустити один рядок і продовжити текст роботи з наступного рядка. 22

4.7 Оформлення таблиць 23

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць, які розташовують безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Таблицю розташовують таким чином, щоб було зручно її читати. Із нового рядка пишуть слово “Таблиця” з великої літери, після чого вказують порядковий номер. Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією у межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатках. Номер таблиці складають з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад: “...Таблиця 1.2 ...” – друга таблиця першого розділу. Якщо у роботі одна таблиця, її нумерують згідно з вимогами. Таблиця може мати заголовок, який друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею після її номера. Назва має бути стислою та відбивати зміст таблиці, наприклад: 23

4.8 Написання формул та рівнянь 24

Нумерують тільки ті формули, на які є посилання у тексті. Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Формули та рівняння у роботі (за винятком формул та рівнянь, наведених у додатках) нумерують порядковою нумерацією арабськими цифрами у межах розділу. Номер формули або рівняння складають з номера розділу та порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння у круглих дужках у крайньому правому положенні в рядку, наприклад: 24

(3.1) 24

У даному прикладі 3 – це номер розділу, а 1 – номер формули у межах даного розділу. 25

4.9 Додатки 26

Додатки оформляють як продовження роботи на його наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожен такий додаток повинен починатися з нової сторінки. З правого боку рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковане слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток. 26

5. ЗАХИСТ РОБІТ 28

Студенти, що одержали незадовільну оцінку при захисті курсової роботи, відраховуються з коледжу, але мають право на повторний захист тієї ж роботи в доповненому ви­гляді або курсової роботи на іншу тему. 29

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 30

Додаток А 32

КУРСОВА РОБОТА 34

з дисципліни “Програмування” 34

ВСТУП

Відповідно до навчального плану спеціальності 5.05010201 “Обслуговування комп’ютерних систем і мереж” студенти 2 курсу виконують курсову роботу з дисципліни “Програмування”.

Виконання цієї роботи є завершальним етапом вивчення дисципліни ”Програмування” i має своєю головною метою:

1. Засвоєння методики підготовки розв’язання прикладних задач з використанням ПЕОМ;

2. Закріплення основних прийомів програмування;

3. Закріплення вивчених та освоєння нових можливостей в програмуванні;

4. Освоєння методики створення прикладних комплексних додатків та самостійне вивчення спеціальних алгоритмів, що стосуються окремої теми.

Під час виконання курсової роботи студенти отримують додаткову інформацію відповідно з програмою та робочим планом дисципліни, що має науковий, теоретичний, методологічний, практичний, виховний, аналітичний, проблемний та організаційний характер і дає змогу узагальнити досвід практичної діяльності та досягнень науки в галузі знань 0501 “Інформатика та обчислювальна техніка”. Зміст роботи сприяє формуванню професійних знань, умінь і навиків відповідно до рівнів підготовки спеціалістів за освітньо-професійною програмою.

Мета видання – допомогти студентам 2 курсу спеціальності 5.05010201 “Обслуговування комп’ютерних систем і мереж” у підготовці до написання курсової роботи та належного її виконання.

Курсова робота продовжує процес навчання, вдосконалює шляхи здійснення всіх видів і форм навчання з навчальної дисципліни і встановлює їх взаємозв’язок. Курсова робота з дисципліни “Програмування” є одним із підсумкових етапів засвоєння дисципліни.

Основною метою курсової роботи є:

• закріплення та систематизація отриманих студентами в процесі навчання теоретичних знань та набуття навичок їх застосування для вирішення конкретних практичних задач;

• розвиток творчого мислення, виявлення та формування професійних навичок студентів;

• набуття навичок програмування на мові Pascal, С++, аналізу одержаних результатів;

• навчання та набуття студентами досвіду користування технічною та довідковою літературою, а також нормативними документами та ресурсами мережі Internet.

Виконання курсової роботи з “Програмування” зумовлюється необхідністю підвищення якості та ефективності підготовки спеціалістів.

1. Загальні вимоги

Курсова робота з дисципліни “Програмування” є самостійно виконаною і відповідно оформленою творчою роботою студента з вирішення конкретного практичного завдання.

Вихідним документом для виконання курсової роботи є завдання, яке видається студенту не пізніше, ніж через тиждень від початку семестру, в якому виконується робота. Тематика курсових робіт наведена в додатку А.

На початковому етапі необхідно скласти план і визначити основні напрямки виконання роботи; зібрати матеріали, необхідні для загальної характеристики, аналізу і наукового вивчення об'єкту дослідження. При розробці індивідуального плану виконання роботи варто керуватися орієнтовним розподілом загального обсягу робіт.

Курсова робота: загальний обсяг 35-40 сторінок, вступ – 5%, основна частина – 85%, висновки – 5%, список використаної літератури – 5%.

Студент представляє керівнику свої підготовлені рішення з питань курсової роботи. Керівник розглядає подані матеріали і дає зауваження з обсягу і по суті виконаної роботи та виявлених помилок і недопрацювань.

В прoцeci виконання курсової роботи студент повинен узгоджувати з керівником уci відхилення від поставленого завдання, може консультуватися по незрозумілих та важких питаннях на консультаціях i заняттях. Виконання роботи розбивається на етапи. При цьому своєчасність i якість виконання студентом кожного етапу фіксується в журналі викладача, а надалі враховується при захисті курсової роботи та її оцінюванні.

До розробки наступного розділу роботи студент приступає тільки після перевірки і погодження керівником виконаної роботи в попередньому розділі.

За прийняті в курсовій роботі рішення і достовірність усіх даних відповідає студент – автор роботи.

Студент зобов’язаний відповідно до встановленого графіку здати курсову роботу на перевірку, доопрацювати недоліки (якщо вони є) та захистити роботу на сесії згідно розробленого розкладу.

Якщо студент не подає курсову роботу на попередню перевірку, до захисту він не допускається.

Дата захисту курсової роботи призначається керівником, затверджується на засіданні циклової комісії і доводиться до відома студента не пізніше, ніж за один місяць до дня захисту.

Курсова робота припускає наявність наступних елементів дослідження: теоретичного використання літературних джерел; практичної значимості; наявності елементів творчості.

Допущеною до захисту вважається робота, яка виконана відповідно до встановлених вимог.

У процесі виконання роботи студент має продемонструвати теоретичні знання і практичні навички за спеціальністю.

Єдність загальних вимог до робіт не виключає, а припускає широку ініціативу студентів у виконанні курсових робіт. Оригінальність визначення і вирішення поставлених завдань дослідження – один з основних критеріїв оцінки якості робіт.

2. Структура курсової роботи

За своїм змістом курсова робота повинна відповідати завдан­ню на курсову роботу і задовольняти такі загальні вимоги до роботи:

– науковість;

– чіткість побудови і викладу;

– логічна послідовність;

– переконливість аргументації;

– стислість і точність формулювань;

– конкретність у викладі результатів роботи;

– математична обробка одержаних результатів;

– обґрунтованість висновків і рекомендацій;

– завершеність і готовність до запуску програмного продукту.

В загальному випадку курсова робота повинна включати:

• пояснювальну записку (ПЗ);

• цифровий носій з функціонуючою програмою.

Структурні елементи курсової роботи (у порядку їхнього представлення в роботі):

• титульний аркуш;

• зміст;

• вступ;

• основна частина (три розділи);

• висновки;

• список використаної літератури;

• додатки.

Зміст зазначених структурних елементів курсової роботи студент узгоджує з керівником, в тім бажано притримуватися викладеної в цих вказівках логіки.