Література

1. Лечебная физкультура и врачебний контроль под редакцией проф. В.А.Епифанова и проф. Г.Л. Апанасенко, М.,Медицина, 1990. – 366 с.

2. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина за ред. В. В. Клапчука і проф.. Г.В.Дзяка, Київ., Здоров”я, 1995. – 310 с.

3. Бонев Л., Слынчев П., Банков С. Руководство по кинезитерапии. София, Медицина и физкультура, 1978.

4. Епифанов В.А., Мошков В.А., Антуфьева Р.И. и др. Лечебная физкультура. Справочник. М., Медицина, 1987, - 528 с.

5. Епифанов В.А. Лечебная физкультура и спортивная медицина. М., Медицина, 1999, 301 с.

6. Силуянова В.А. Учебное пособие по лечебной физкультуре в терапии., 1971 г.

Тема 14 лікувальна фізкультура в педіатрії.

Актуальність. Для здорової дитини характерна фізична активність з перших днів життя, що є природною біологічною потребою живого організму. Через рухи дитина пізнає світ і себе в ньому, вдосконалює опірно-руховий апарат, вегетативні системи, обмін речовин., психічний розвиток. Надмірність або недостатність фізичної активності, відносно звичної для дитини, часто вказує на присутність хвороби в її організмі. Необґрунтоване обмеження фізичної активності завжди призводить до стійкого зменшення функціонального стану систем життєзабезпечення, процесів збудження центральної нервової системи, погіршення трофічних процесів. Сувого нормована фізична активність, адекватна фізіологічним можливостям організму, сприяє компенсації порушених функцій ураженої системи і попередженню дистрофічних ускладнень у гострому періоді захворювання. В період одужання рухова активність сприяє відновленню функції і структури морфофункціонального комплексу ураженої системи. - Особливу увагу в педіатрії приділяють фізичним вправам для попередження і лікування ортопедичних захворювань.

Використання біологічної суттєвості засобів ЛФК, їх доступності і дешевизни, на відміну від медикаментозних засобів, які не є фізіологічними, в лікуванні хворих дітей залежить тільки від обізнаності лікарів. Знання цієї теми забезпечить мотивацію майбутнього лікаря до використання засобів ЛФК в комплексному лікуванні хворих дітей та допоможе сформувати навички самостійного диференційованого підходу в їх призначенні на практиці.

Учбові цілі заняття

Ознайомитись, мати уявлення про клініко-функціональне обґрунтування засобів ЛФК в педіатрії.

Знати методи і критерії об’єктивізації функціональних порушень у дітей з різною патологією.

Вміти використовувати результати функціональних досліджень для диференційованого призначення засобів ЛФК хворим дітям.

Оволодіти методами описового та демонстративного виконання спеціальних фізичних вправ і лікувальних положень для навчання батьків.

Структурно-логічна схема змісту теми

1. Принципи використання засобів лфк на першому році життя

Враховувати рівень психомоторного розвитку дитини

Враховувати особливості реакції на заняття і ознак стомлення.

Збільшувати навантаження повільно

Починати і закінчувати заняття легким погладжування тіла дитини

Повторювати кожну вправу від 2 до 4 разів, поступово збільшуючи до 6-8 разів

Використовувати іграшки при проведенні занять

Супроводжувати всі вправи лагідними словами, тихою мелодичною музикою

Проводити заняття за 30 хв. до кормління дитини або через 40-45 хв. після нього

Не саджати і не ставити дитину до того, поки вона не навчилась рухам в горизонтальному положенні.

Не забувати про принцип розсіяності навантаження на всі м’язові групи

Проводити заняття кожного дня по декілька разів на день тривалістю від 10-15 до 30-35 хв.

Дотримуватися послідовності використання фізичних вправ: пасивні, активні та рефлекторні