2.4 Проби зі зміною умов зовнішнього середовища:

Холодові - індукують звуження коронарних судин.

• З занурюванням передпліччів і кистей у ванночки з водою t +2-3^о С;

• З накладанням грілки з кригою на передню поверхню грудної клітини

• Контроль АТ і ЕКГ через 30, 60, 90 і 120 с з моменту початку проби.

Оцінюються тими ж критеріями, що й проби з фізичними навантаженнями, змінами ЕКГ відносно графіки спокою

Гіпоксичні – знижують насичення крові киснем

• З затримкою дихання після вдиху - проба Штанге

• З затримкою дихання після видиху (проба Генчі).

• Тривалістю затримки дихання в нормі при пробі Штанге – 50-55 с, Генчі- 20-25 с;

• Нормальна реакція АТ – зростання САТ на 10-20 мм рт.ст. і ДАТ – на 10-15 мм рт.ст.;

• Гіпертонічна реакція – зростання САТ більш ніж на 20 мм рт.ст. і ДАТ – більш, ніж на 15 мм рт.ст.

Продовження схеми (3)

3. Визначення тонусу вегетативної нервової системи (внс) при зміні положення тіла у просторі

Тонусу симпатичного відділу - ортостатичною пробою (зміна положення тіла з горизонтального на вертикальне)

• Нормальний – прискорення пульсу не перевищує 20 уд/хв.;

• Підвищений – прискорення пульсу перевищує 20 уд/хв...;

• Знижений – прискорення пульсу менше 10 уд./хв;

Тонусу парасимпатичного відділу - кліностатичною пробою (зміна положення тіла із вертикального в горизонтальний)

• Нормальний – сповільнення пульсу не перевищує 4-10 уд./хв..;

• Підвищений – сповільнення пульсу перевищує 10 уд./хв;

• Знижений – сповільнення пульсу менше 4 уд./хв.;

.4. Визначення і оцінка функціонального стану системи дихання

за рухливістю грудної клітки і черева, в нормі 7-9 см

за частотою дихання (ЧД), в нормі 14-24 у хв..

за даними спірометричних і спірографічних досліджень: ДО (мл); ЖЄЛ (мл), ОФВ (мл), МВЛ (л/хв..). Належні величини визначаються за допомогою спеціальних таблиць і формул

за пробою Розенталя - змінами ЖЄЛ при 5-кратних вимірах кожні 15 секунд: збільшення – добрі, зменшення – погані функціональні можливості

за даними дослідження газів крові

за газоаналізом повітря, що видихається, з визначенням: його об’єму, дефіциту кисню і надлишку вуглекислоти відносно атмосферного повітря

Матеріали підготовчого етапу заняття (один з варіантів тестового контролю, *- цифра правильної відповіді)

1 Ортостатична проба може характеризувати:

1.* тонус симпатичного відділу ВНС;

2. тонус скелетної мускулатури;

3. тонус парасимпатичного відділу ВНС.

2. Тонус симпатичного відділу ВНС при прискоренні пульсу на 16 уд. в ортостазі можна вважати:

1.*нормальним;

2. підвищеним;

3 зниженим.

3.Позитивний кумулятивний ефект від тренувального процесу фізичними навантаженнями проявляється:

1. підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС;

2.* зниженням тонусу симпатичного відділу ВНС;

3. зниженням тонусу парасимпатичного відділу ВНС.

4. Кліностатична проба дозволяє визначити:

1. тонус симпатичного відділу ВНС;

2* тонус парасимпатичного відділу ВНС;

3. тонус скелетної мускулатури.

5 Тонус парасимпатичного відділу ВНС при сповільненні пульсу на кліностатичній пробі від 72уд./хв. до 70 уд./хв. можна вважати:

1. нормальним;

2. підвищеним;

3* зниженим.

6. Позитивний кумулятивний ефект від тренувального процесу фізичними навантаженнями проявляється:

1. підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС;

2* підвищенням тонусу парасимпатичного відділу ВНС;

3. зниженням тонусу парасимпатичного відділу ВНС.

7. Підвищення кровообігу у фізично здорових дітей при фізичних навантаженнях забезпечується:

1. прискоренням пульсу без зміни ударного об’єму серця;

2* прискоренням пульсу з одночасним збільшенням ударного об’єму серця;

3. значним прискоренням пульсу з одночасним зменшенням ударного об’єму серця.

8. Пробу Мартіне-Кушелевського (20 присідів за 30 сек.) можна віднести до проб:

1. зі зміною умов зовнішнього середовища;

2. зі зміною положення тіла в просторі;

3* з динамічним фізичним навантаженням.

9. Нормотонічний тип реагування системи кровообігу на пробу з 20 присідами за 30 сек. характеризується:

1* незначним прискоренням пульсу і незначною зміною систолічного АТ;

2. значним прискоренням пульсу і зниженням систолічного АТ;

3. значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного АТ.

10. Гіпертонічний тип реагування системи кровообігу на пробу з 20 присідами за 30 сек. характеризується:

1*. значним прискоренням пульсу і значним підвищенням систолічного АТ;

2. значним прискоренням пульсу і значним зниженням систолічного АТ;

3. значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного АТ.

11. На пробу з 20 присідами за 30 сек. пульс збільшився від 60уд./хв.. до 138 уд./хв, артеріальний тиск – від 120/80 мм рт.ст до 140/100 мм рт. ст.., відновлення їх відбулося на 6 хв. відпочинку. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:

1. нормотонічною;

2*. гіпертонічною;

3. дистонічною.

12. На пробу Мартіне - Кушелевського (20 присідів за 30 сек.) прискорення пульсу становило 112%, підвищення систолічного АТ 60%, відновлення їх відбулося на 7 хв. відпочинку . Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:

1*. гіпертонічною;

2. дистонічною;

3. астенічною.

13. Для об’єктивної оцінки проби з фізичним навантаженням перевагу слід надавати показникам:

1*. гемодинамічним;

2. гематологічним;

3. соматоскопічним.

14. На пробу з 20 присідами за 30 сек. (Мартіне-Кушелевського) пульс збільшився від 70 уд./хв..до 92 уд/хв.., артеріальний тиск від 120/80 мм.рт.ст. до 130/80 мм рт.ст, відновлення їх відбулося на 2 хв. відпочинку. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:

1. гіпертонічною;

2. дистонічною;

3*. нормотонічною.

15. Значна активація тільки хронотропного резерву системи кровообігу без зміни інотропного при пробі з 20 присідами за 30 сек. (Мартіне-Кушелевського) характеризується як:

1* астенічна реакція;

2.гіпертонічна реакція;

3.нормотонічна реакція.

16. Для об’єктивізації інтенсивності фізичного навантаження, яке виконує дитина, можна:

1*. визначити пульс під час навантаження;

2. визначити пульс через 1-2 хв. після навантаження;

3. визначити частоту дихання під час навантаження.

17. Проба Штанге відноситься до групи проб:

1. з фізичними навантаженнями;

2. зі зміною положення тіла в просторі;

3*. гіпоксичних.

18. Пульсометрія під час фізичного навантаження об’єктивізує:

1*. інтенсивність навантаження;

2. об’єм навантаження;

3. щільність навантаження.

19. Дистонічний тип реакції системи кровообігу на пробу з 20 присідами за 30 сек. характеризується:

1. помірною активізацією хронотропного і інотропного резерву серця;

2. значним прискоренням пульсу і систолічного АТ;

3*. значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного АТ.

20. Астенічний тип реакції системи кровообігу на пробу з 20 присідами за 30 сек. характеризується:

1. значним прискоренням пульсу і збільшенням АТ;

2*. значним прискоренням пульсу і зниженням систолічного АТ;

3. значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного АТ.

21. Якщо при ортостатичній пробі пульс змінився від 60 уд./хв..до 100 уд./хв, то таку реакцію симпатичного відділу ВНС слід вважати:

1. нормальною;

2*. підвищеною;

3. зниженою.

22. Якщо при кліностатичній пробі пульс змінився від 80уд/хв.. до 60 уд./хв, то таку реакцію парасимпатичного відділу ВНС слід вважати:

1. нормальною;

2. зниженою;

3*. підвищеною.

23. При ступеневому типі реакції системи кровообігу на пробу з 20 присідами за 30 сек. пульс і АТ змінюються:

1. підчас навантаження;

2*. на 2-3 хв. після припинення навантаження;

3. відразу після навантаження.

24. Визначити і об’єктивно оцінити функціональний стан системи кровообігу можна:

1. гематологічними показниками;

2*. гемодинамічними показниками;

3. соматометричними показниками.

25. Визначити і об’єктивно оцінити функціональний стан вегетативної нервової системи можна за допомогою:

1. гіпоксичних проб;

2*. проб зі зміною положення тіла в просторі;

3. проб з фізичними навантаженнями.