Матеріали підготовчого етапу заняття (один з варіантів тестового контролю - * цифра правильної відповіді)

Хворий П. 40 років на протязі декількох років страждав гіпертонічною хворобою. Після чергового гіпертонічного кризу тиждень тому поступив до клініки з діагнозом:

Геморагічний мозковий інсульт.

Об’єктивно : Хворий у тямі. Відмічається повна відсутність рухів в правій руці і нозі, тонус м’язів в цих кінцівках значно знижений.

І. Які прийоми масажу і в якому вихідному положенні кінцівок будуть сприяти профілактиці м’язового дисбалансу глибоких патологічних рефлексів.

1.* поглажування латеральної групи м’язів гомілки, тилу стопи у фізіологічному положенні стопи.

2. інтенсивне розминання тильних згиначів стопи у положенні її подошвового згинання.

3. інтенсивне розминання м язів, що відводять плече.

4.* легка не переривчаста вібрація і поглажування м язів, що приводять плече.

5.* легке розтирання згиначів передпліччя і кисті в положенні розгинання і супінації передпліччя.

ІІ. Яке положення необхідно періодично придавати правій руці для профілактики м’язових контрактур:

1*. з відведеним плечем, з супінаторно- розгинальним положенням передпліччя, розігнутою кистю і пальцями.

2. максимально зігнутою у ліктьовому суглобі з супінацією передпліччя, приведенням великого пальця.

3. з відведеним плечем, пронацією передпліччя, згинанням пальців.

4. злегка зігнутою в ліктьовому, променевозап’ястному суглобі з про нацією передпліччя.

5. Вдовж тулуба з пронацією передпліччя і згинанням кисті і пальців.

ІІІ. Які задачі ЛФК в даній ситуації з нижче перерахованих будуть спеціальними:

1*. Профілактика м’язових дистоній.

2*. Профілактика формування м’язових контрактур

3. Поліпшення загального самопочуття хворого

4.* Зменшення важкості трофічних порушень в м’язах, зв’язках , апоневрозах уражених кінцівок.

5. Профілактика застояної пневмонії.

ІУ. Які засоби ЛФК можна використати для вирішення поставлених завдань:

1. Активні глобальні фізичні вправи

2* Пасивні фізичні вправи для денервованих кінцівок

3. Спортивно-прикладні фізичні вправи

4*. Статичні дихальні вправи

5. Фізичні вправи субмаксимальної анаеробної потужності

У. Які форми призначення засобів ЛФК можна використати в даній ситуації:

1*. Лікувальна гімнастика

2. Дозована ходьба

3*. Масаж

4. Лікувальне плавання

5. Велотренування

Матеріали основного етапу заняття

Призначте засоби ЛФК за схемою (див. тему № 5) хворому, відповідно конкретній ситуаційній задачі. Оперативний контроль заняття лікувальною гімнастикою з хворими з ураженнями нервової системи в реабілітаційнім центрі.

Література

1. Вінничук С.М. Мозковий інсульт / клініко-діагностичні, терапевтичні та прогностичні алгоритми/. Навчальний посібник, Київ, 1998р. - 51с.

2. Девятова М.В. Лечебная физкультура при остеохондрозе позвоночника и заболеваниях периферической нервной системи. М.: Медицина, 1983, 157 с.

3. Мошков В.Н. Лечебная физическая культура в клинике нервных болезней. М.:, Медицина, 1982, с.56-134, 148-187.

4. Нервові хворобі. / За редакцією проф. О.Я. Яроша/, Київ, Вища школа, 1993, С. 191-210, 218-240.

5. Патогенетический двигательный режим при заболеваниях нервной системы / Под редакцией Дубенко Е.Г., Браславца А.Я./, Киев, Здоров'я, 198 -100с.

6. Попова Н.А. Лечение спастических параличей в остром и подоостром периоде. М.:, 1963, - 120с.

7. Руководство по кинезитерапии. / Под редакцией Л.Бонева, П. Слынчева, Ст. Банкова/, Медицина й физкультура, София, 1978г. С. С. 226-240, 249.

8. Юмашев Г.С., Фурман М.Е. Остеохондрозы позвоночника. М.:, Медицина, 1984, - 382с.

9. Руководство по лечебному масажу. / Белая Н.А./, Москва, Медицина, 1983, -287с.

10. Справочник по детской лечебной физкультуре / Под редакцией кандидата медицинских наук М.И. Фонарева/, Ленинград, Медицина, 1983, с. 209-211.

11. Добровольский В.К. и соавторы Лечебная физкультура в реабилитации постинсультных больных. Ленинград 1986г.

12. Неретин В.Я.,НиколаевМ.К. Реабилитация больных с церебро-кардиальными нарушениями. М., Медицина, 1986 г.

Додаток 1 - Методика використання коригуючих положень при периферичних паралічах та парезах

Пошкоджений нерв, сплетіння	Коригуюче положення
1. Лицьовий нерв	Лейкопластирна корекція м’язів обличчя з деяким перетягуванням здорових м’язів в хворий бік. Сидіти по 10-15 хвилин декілька разів на день, нахиливши голову в хворий бік, підтримуючи її рукою з опорою на лікоть, 3-5 разів на день. Підтягувати м’язи зі здорового боку на хворий – знизу вгору за допомогою хустки. Спати на хворому боці.
2. Верхня частина плечового сплетіння (параліч Дюшена-Ерба).	Зігнута у ліктьовому суглобі рука та кисть передпліччя фіксуються підтримуючою пов’язкою
3. Вірхня частина плечового сплетіння (параліч Дюжеріна-Клюмпке).	На передпліччя накладається підтримуюча лонгета, шина чи ортез. Пальці кисті знаходяться у напівзігнутому положенні, при цьому під пальці в ділянці пясно-фалангових суглобів підкладають ватно-марлевий валик.
4. Все плечове сплетіння	Кінцівці надається положення з врахуванням відмічених у пункті 2 та 3 моментів для верхнього та нижнього плечового плекситу
5. Променевий нерв	Лонгетою, чи ортезом фікується промене-запястковий суглоб при тильному згинанні (не максимальному). Пальці трохи зігнуті( під пальцями ватно- марлевий валик) Лонгета чи ортез розташовані з боку долонної поверхні від кінчиків пальців до середини передпліччя , яке фіксоване підтримуючою пов’язкою (хусткою), рука зігнута у ліктьовому суглобі.
6. Ліктьовий нерв	Накладається підтримуюча лонгета, шина, чи ортез на промене - запястковий суглоб у фізіологічному положенні , ІУ та У пальці фіксуються до ІІІ пальця (попередження їх відведення). Кінцеві фаланги ІУ та У пальців випрямлені, основні їх фаланги напівзігнуті ( валик під долонею)
7. Серединний нерв	Лонгетою чи ортезом фіксується променево-зап’ястковий суглоб у фізіологічному положенні при відведенні І-го та напівзігнутих інших пальцях у п’ястно-фалангових суглобах. Між І і ІІ пальцями, а також з боку долоні підкладається ватно-марлевий валик
8. Сідничний нерв 8. У сідничній ділянці 8. На стегні	Надання кінцівці напівзігнутого положення у колінному і скоковому суглобах. Фіксація стопи у середньо фізіологічному положенні Лонгета чи ортез підтримують стопу у середньо- фізіологічному положенні Створення підпори для стопи в лежачому положенні
9. Малогомілковий нерв	Фіксація стопи у середньо-фізіологіному положенні тильного згинання з пронацією стопи. Створення підпори для стопи в лежачому положенні хворого. Ходіння з підтримкою стопи без значного підошвенного згинання.