3.6 Масаж

Проводиться руками, ногами струмом води, банкою, спеціальними апаратами, льодом (кріо масаж ) - 3-5 хв. на місці пошкодження, хронічного процесу і на тригерні зони;

Прискорює виведенню метаболітів м’язової діяльності і відновленню функціональних можливостей м’язів

Сприяє збільшенню крово- і лімфообігу

Має аналгезуючу і седативну дію

Поліпшує розтяжність сполучної тканини; що сприяє профілактиці спортивного травматизму;

Збільшує силу і витривалість м язів;

3.7 Мазі, гелі, креми

• Ті, що викликають гіперемію - фіналгон, ефкамон та ін.

• Ті, що знімають набряк, запалення гепаринова мазь, репаріл-гель та ін.

3.8 Функціональні фіксуючі лейкопластирні пов’язки (тейпи)

• без прокладок

• с прокладками (клейові)

3.9 Психологічні засоби:

психотерапія, навіяний сон, м’язова релаксація, психогігієна. психопрофілактика, різноманітність дозвілля, комфортабельні умови побуту, зниження негативних емоцій

Продовження схеми (13)

4. Застереження при використанні засобів оптимізації тренувального процесу в спорті

Часте використання засобів, що підвищують працездатність або прискорюють відновлюванні процеси, стримує подальше наростання тренованості .

Використання спеціальних засобів оправдано лише в виключних випадках – тяжке перевтомлення, багатоденні відповідальні змагання, коли функціональне напруження находиться на межі своїх можливостей або вже переходить фізіологічну грань

Література

1. Калинский М.И., Пшендин А.И. Рациональное питание спортсменов, К:: Здоров’я , 1985. – 128 с.

2. Матвеев Л.П. Основы спортивной тренировки, М.: ФиС, 1977. – С. 55-56

84

3. Минх А.А. Очерки по гигиене физических упражнений и спорта, М.: Медицина, 1980. – 387 с.

4. Оптимизация тренировочного процесса в школах- интернатах спортивного профиля / Методические рекомендации, К.: 1985. – 23 с.

5. Рогозин В.А., Пшендин А.И, Шишина Н.Н. Питание спортсменов, М.: ФиС, 1989. – 160 с.

6. Уилмор Дж. Х., Костил Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности ( перевод с английского), К.: Олимпийская литература, 1997. – С. 273-369.

ЧАСТИНА ІІ. ЛІКУВАЛЬНА ФІЗКУЛЬТУРА

Тема 6 загальні основи лікувальної фізичної культури . Основи лікувального масажу

Лікувальна фізична культура (ЛФК) – самостійна медична дисципліна, яка навчає науково обґрунтованому нормуванню фізичної активності в комплексному лікуванні захворювань , профілактиці їх загострень і ускладнень, відновленні належної якості життя хворої людини. . Фізична активність - це біологічно необхідний компонент життєдіяльності : стимулює розвиток дитини, розширює і підтримує на оптимальному рівні функціональні можливості дорослої людини, гальмує інволюційні процеси, підвищує соціальну значимість особистості. Обмеження фізичної активності під час хвороби полегшує функціонування уражених систем і органів, сприяє економізації їх роботи , відновлює процеси гальмування в центральній нервовій системі. Проте, необґрунтована гіпокінезія хворого на тривалий час призводить до стійкого зменшення функціонування життєзабеспечуючих систем організму, послаблення процесів збудження центральної нервової системи, погіршення трофічних процесів, появи різних гіпокінетичних ускладнень (дод. 1).

Своєчасне і індивідуалізоване призначення засобів ЛФК може сприяти компенсації порушених функцій ураженої системи і попередженню дистрофічних ускладнень в гострому періоді захворювання . В період одужання шляхом поступового (адекватного для організму хворого) збільшення інтенсивності і тривалості фізичної активності відновлюється функція і структура морфо-функціонального комплексу ураженої системи.

Використання біологічної суттєвості засобів ЛФК, їх доступності і матеріальної дешевизни . на відміну від медикаментозних засобів, в лікуванні хворих залежить тільки від обізнаності лікарів. Ось чому вивчення даної теми являється надзвичайно актуальною проблемою в навчальному процесі майбутнього лікаря.

Учбові цілі заняття:

Ознайомитись, мати уявлення про засоби ЛФК, механізми їх лікувальної дії, форми, методи використання і принципи дозування фізичних навантажень.

Знати, засвоїти клініко-функціональне обґрунтування для призначення засобів ЛФК, методи контролю адекватності і ефективності призначених засобів.

Вміти обґрунтувати і самостійно призначити засоби ЛФК в комплексному лікуванні хворих різного профілю.

Структурно-логічна схема змісту теми

Продовження схеми(1)