- •Спортивна медицина і лікувальна фізкультура в структурно-логічних схемах
- •Тема 1 первинне лікарське обстеження: визначення і оцінка фізичного розвитку фізкультурників та спортсменів
- •Структурно-логічна схема змісту теми
- •1. Мета визначення і оцінки фізичного розвитку
- •2. Визначення фізичного розвитку
- •2.1 Соматоскопічне обстеження
- •Постава –
- •Мускулатура:
- •Жировідкладення:
- •2.2 Соматометричне обстеження
- •2.3. Функціональне обстеження
- •3.Оцінка фізичного розвитку
- •1 Мета визначення функціонального стану організму
- •2. Визначення і оцінка реакції системи кровообігу (ск) на функціональні проби
- •2.1 Проби з ізометричними фізичними навантаженнями
- •2.2 Проби з динамічними фізичними навантаженнями
- •2.3 Проби з медикаментами
- •2.4 Проби зі зміною умов зовнішнього середовища:
- •3. Визначення тонусу вегетативної нервової системи (внс) при зміні положення тіла у просторі
- •Тема 3 визначення і оцінка фізичної працездатності фізкультурників і спортсменів
- •2. Мета визначення фізичної працездатності
- •3. Методи визначення фізичної працездатності
- •1. Проби
- •3.1. За величиною роботи при стандартній чсс -
- •Pwc модифікована
- •Пд факт..
- •3.2. За пульсовою вартістю стандартної роботи
- •Пульс/Вт
- •3.3. За індексом відновлення пульсу після стандартної роботи -індекс Гарвадського степ-тесту (ігст)
- •3.4. За величиною максимального споживання кисню (мск) -
- •Номограма Астранда -
- •4. Оцінка фізичної працездатності
- •Спосіб визначення фізичної працездатності за величиною пульсової вартості стандартної роботи (сходження на 4 поверх стандартної будівля – патент на винахід 34351а, розроблений кафедрою)
- •Спосіб визначення фізичної працездатності за величиною роботи при стандартній частоті серцевих скорочень (тест рwc-170)
- •Спосіб визначення фізичної працездатності у нетренованих осіб ( модифікований розробками кафедри - тест pwc -170 )
- •Спосіб визначення фізичної працездатності за індексом відновлення пульсу після виконаної стандартної роботі( індекс Гарвардського степ-тесту)
- •Спосіб визначення фізичної працездатності величиною максимального споживання кисню непрямим, розрахунковим методом.
- •Матеріали підготовчого етапу заняття (один з варіантів тестового контролю, * цифра правильної відповіді )
- •Матеріали основного етапу заняття (професійний алгоритм - карта обстеження)
- •2. Визначення фізичної працездатності за величиною роботи при стандартному пульсі 170 уд. В хв..
- •3. Визначення фізичної працездатності за методикою кафедри:
- •4. Визначення фізичної працездатності за величиною мск, номограмою Астранда
- •5. Визначення фізичної працездатності за індексом відновлення пульсу після стандартної роботи
- •Тема 4 лікарсько-педагогічні спостереження за фізкультурниками і спортсменами різного віку та статі. Санітарно-гігіенічний контроль за спортивними спорудами
- •1. Види лікарсько-педагогічного контролю (лпк) за особами, що займаються спортом, оздоровчими та лікувальними фізичними тренуваннями,
- •Дозування фізичних навантажень
- •1.2 Контроль впливу фізичних тренувань
- •1.3 Особливості контролю за особами різного віку і статі
- •2. Позитивний вплив фізичних тренувань
- •3. Причини і синдроми перетренованості і перенапруження у спортсменів
- •3.1. Причини
- •При правильній організації тренувань:
- •При неправильній організації тренувань:
- •3.2. Синдром перетренованості
- •3.3. Синдром перенапруги
- •Системи кровообігу
- •Системи сечовиділення
- •Інших систем
- •4 Причини, перша допомога і попередження гострих станів в спорті
- •4.5 Травматичний шок
- •5. Основні санітарно-гігієнічні норми спортивних споруд
- •Тема 5 оптимізація тренувального процесу спортсмена
- •Структурно-логічна схема змісту теми
- •1. М’язове стомлення і відпочинок у тренувальному процесі
- •1.1.1 За об’ємом – в залежності від маси м’язів, що задіяна
- •1.1.2 За суб’єктивними і об’єктивними ознаками
- •1.1.3 Причини м’язового стомлення
- •1.1.4 Захисна роль цнс при стомленні
- •1.2.1 За активністю:
- •2.2.2 За об’ємом і повнотою процесів відновлення:
- •2. Педагогічні засоби оптимізації тренувального процесу
- •2.1 Оптимальна побудова тренувального заняття
- •3. Медико-біологічні засоби оптимізації тренувального процесу
- •3.1 Збалансованість компонентів харчування
- •3.1.1 Вуглеводи
- •3.1. 2 Жири ( вільні жирні кислоти)
- •3.1.5 Мінеральні речовини
- •3.1.6 Вода
- •3.2 Режим харчування спортсмена
- •3.2.1 Загальні вимоги до режиму харчування
- •3.2.2 Харчування у дні змагань
- •3.2.3 Харчування на довгих дистанціях
- •3.3 Спортивні напої
- •3.4 Фармакологічні засоби для оптимізації тренувального процесу
- •3.4.1 Алкоголь
- •3.4.2 Кофеїн
- •3.4.4 Анаболічні стероїди (андрогени)
- •3.4.5 Діуретики
- •3.4.6 Адаптогени
- •3.5.1 Фактори впливу :
- •3.5.2 Види впливу
- •3.6 Масаж
- •3.7 Мазі, гелі, креми
- •3.8 Функціональні фіксуючі лейкопластирні пов’язки (тейпи)
- •3.9 Психологічні засоби:
- •4. Застереження при використанні засобів оптимізації тренувального процесу в спорті
- •Тема 6 загальні основи лікувальної фізичної культури . Основи лікувального масажу
- •2 Періоди використання засобів лфк
- •В хірургії
- •В травматології
- •В терапії
- •3. Засоби лфк в стаціонарі 3.1 Рухові режими
- •В амбулаторних (санаторно-курортних умовах)
- •3.2. Фізичні вправи ( дод. 2 )
- •3.3 Засоби загартування - (адаптують організм до короткострокових холодових впливів)
- •5 Форми призначення засобів лфк
- •Лікувальна гімнастика
- •Самостійні заняття по індивідуальним завданням
- •Гімнастика у воді
- •Механотерапія (дод. 3)
- •6 Методи проведення занять фізичними вправами
- •7 Дозування фізичних навантажень
- •7.1 Інтенсивність
- •За даними чсс:
- •7.2 Тривалість, кратність занять
- •При постільйному режимі - 10-15 хв. 2-3 рази на день
- •При щадному, щадно-тренуючому і тренуючому режимах -
- •Матеріали підготовчого етапу занять - варіант тестового контролю підготовчого стану заняття ( * - цифра правильної відповіді)
- •Матеріали основного етапу заняття (клінічний розгляд хворих в залі лфк, оперативний контроль заняття, призначення засобів лфк за схемою ( дод. 5 )
- •2. Обмін речовин: порушується баланс обміну білків, жирів, вуглеводів, води
- •3. Система кровообігу
- •Зменшується тонус артерій і вен
- •4 Вегетативна нервова системи
- •5 Центральна нервова система
- •1. Фізичні вправи
- •Загально розвиваючі і спеціальні
- •1.1 За режимом м’язового скорочення :
- •1.2 За об’ємом м’язової маси, яка виконує фізичні вправи
- •1.3 За ознакою активності:
- •1.4 За типом енергозабезпечення м’язової діяльності
- •50 % І менше мск– малої аеробної потужності
- •1.5 За розвитком рухових якостей –вправи, що розвивають:
- •Структурно-логічна схема змісту теми
- •1. Об’єктивізація патологічних змін системи кровообігу при первинному контролі для вибору адекватних засобів лфк
- •2. Спеціальні завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •3. Загальні завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •4. Засоби лфк, форми, методи і дозування фізичних навантажень
- •4.2 При гострому інфаркті міокарду (гім)
- •4.3 При гіпертонічній хворобі (гб)
- •4.4 При хронічній недостатності кровообігу (хнк)
- •5. Оцінка безпосередньої дії фізичних вправ при оперативному контролі
- •6. Оцінка кумулятивної дії фізичних вправ при етапному контролі
- •Матеріали підготовчого етапу заняття . Один з варіантів тестового контролю
- •Тема 8 лікувальна фізкультура при захворюваннях центральної і периферичної нервової системи
- •1. Об’єктивізація рухових порушень при первинному контролі для вибору адекватних засобів лфк
- •Сила м’язів оцінюється в балах:
- •2. Спеціальні завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •2.1 При ураженнях центральної нервової системи: ;
- •2.2 При ураженнях периферичної нервової системи
- •3.Засоби і форми лфк
- •2.3 При ураженні корінців спинного мозку
- •3. Загальні завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •4. Засоби лфк, форми, методи і дозування фізичних навантажень
- •4.1 При ураженнях центральної нервової системи
- •4.2 При ураженнях периферичної нервової системи
- •4.3 При ураженні корінців спинного мозку
- •5. Оцінка адекватності фізичних вправ при оперативному контролі
- •6. Оцінка кумулятивної дії засобів лфк при етапному контролі
- •Матеріали підготовчого етапу заняття (один з варіантів тестового контролю - * цифра правильної відповіді)
- •Додаток 2 - Спеціальні фізичні вправи при ураженні основних нервів верхньої кінцівки
- •Додаток 5 – Визначення здатності виконувати побутові навички за суб’єктивними відчуттями хворого – чи може він:
- •Тема 9 лікувальна фізкультура при захворюваннях органів дихання
- •Структурологічна схема змісту теми
- •1. Об’єктивізація вентиляційних порушень при первинному контролі для вибору адекватних засобів лфк
- •Рестриктивного типу
- •Обструктивного типу
- •2. Спеціальні завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •2.1 При рестриктивних порушеннях
- •2.2 При обструктивних порушеннях
- •3. Загальні задачі лфк
- •4. Засоби лфк, форми, методи і дозування фізичних навантажень
- •Руховий режим -
- •Фізичні вправи
- •4.1 Особливості використання дихальних вправ
- •4.2 Особливості використання дренажних положень (дод. 2)
- •4.3 Особливості використання масажу
- •При рестриктивних порушеннях
- •4.4 Загартування (див. Тему 5)
- •5. Оцінка адекватності фізичних вправ при оперативному контролі
- •6. Оцінка кумулятивної дії засобів лфк при етапному контролі
- •Тема 10 Лікувальна фізкультура при захворюваннях органів травлення і порушеннях обміну речовин
- •1. Органи травлення
- •1. 1 Об’єктивізація патологічних змін в системі травлення при первинному контролі
- •1.2 Спеціальні завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •1.3 Загальні завдання
- •1.4 Особливості використання фізичних вправ
- •1.4.1 При зниженій секреторній функції шлунку:
- •1.4.5 При рефлюксах:
- •1.4.6 Сегментарний масаж (дод. 3)
- •1.5 Оцінка адекватності фізичних вправ при оперативному контролі
- •1.6 Оцінка кумулятивної дії засобів лфк при етапному контролі
- •2. Система обміну речовин
- •2.1 Ожиріння
- •2.1.1 Об’єктивізація ожиріння при первинному контролі
- •2.1.2 Об’єктивізація функціональних порушень:
- •2.1.3 Спеціальні завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк:
- •2.1.5. Особливості використання фізичних вправ
- •2.1.6 Оцінка адекватності дії фізичних вправ при оперативному контролі:
- •2.1.7. Оцінка кумулятивної дії фізичних вправ при етапному контролі
- •Соматометрична :
- •Функціональна
- •2.2 Цукровий діабет
- •2.2.1 Об’єктивізація цукрового діабету при первинному контролі
- •2.2.2 Спеціальні завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк:
- •2.2.3 Особливості використання фізичних вправ
- •2.2.4 Оцінка адекватності дії фізичних вправ при оперативному контролі:
- •2.2.5 Оцінка кумулятивної дії засобів лфк при етапному контролі:
- •Додаток 2 - Інструкція по використанню копрограми
- •Тема 11 лікувальна фізкультура в хірургії
- •1. Завдання, які необхідно вирішувати засобами лікувальної фізкультури
- •1.1 Передопераційний період ( при планових операціях)
- •1.2 Ранній післяопераційний період – до зняття швів
- •1.3 Пізній післяопераційний період – після зняття швів до виписки з стаціонару
- •1.4 Віддалений післяопераційний період – після виписки із стаціонару
- •6 Дозування фізичних навантажень
- •2. Засоби , форми, методи лфк і дозування фізичних навантажень
- •2.1 Передопераційний період
- •2.1.1 Особливості використання вправ при підготовці до операцій:
- •На легенях:
- •На серці:
- •На органах черевної порожнини:
- •2.2 Ранній післяопераційний період
- •2.2.1 Особливості використання фізичних вправ після операцій :
- •2.2.1.1 На легенях:
- •2.2.1.2 На серці:
- •2.2.1.3 На органах черевної порожнини
- •2.3 Пізній післяопераційний період
- •2.4 Віддалений післяопераційний період
- •3. Оцінка адекватності фізичних вправ при оперативному контролі
- •4 Оцінка кумулятивної дії засобів лфк при етапному контролі
- •Література
- •Тема 12 використання засобів лфк у комплексному лікуванні переломів трубчастих кісток
- •1. Принципи лікування переломів трубчастих кісток
- •2. Ускладнення іммобілізації
- •3. Завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •3.1 Іммобілізаційний період – формування первинної кісткової мозолі
- •3.3 Пізній післяіммобілізаційний період – триває до повного відновлення функцій травмованої кінцівки або формування компенсацій, нових рухових навичок, якщо неможливе повне відновлення функцій
- •4. Засоби лфк, форми, методи і дозування фізичних навантажень
- •4.1 Особливості використання фізичних вправ в іммобілізаційному періоді
- •4.1.1 Для вражених кінцівок:
- •4.1.2 Для здорових кінцівок :
- •4.1.3 Навчання ходьбі на милицях
- •4.2 Особливості використання фізичних вправ для вражених кінцівок в ранній післяіммобілізаційний період . Масаж
- •5.Оцінка адекватності фізичних вправ при оперативному контролі
- •6. Оцінка кумулятивного ефекту від використаних засобів лфк
- •6.1 В кінці іммобілізаційного періоду
- •6.2 В кінці післяіммобілізаційного періоду
- •7. Ампутація нижніх кінцівок
- •7.1. Завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •7.1.1 Ранній післяопераційний період
- •7.1.2 Пізній і віддалений післяопераційний період
- •7.2 Засоби лфк, форми, методи і дозування фізичних навантажень
- •7.2.1 Ранній післяопераційний період
- •Особливості використання фізичних вправ
- •7.2.2 Пізній і віддалений період
- •7.3 Оцінка адекватності фізичних вправ при оперативному контролі
- •7.4 Оцінка кумулятивного ефекту від використаних засобів лфк:
- •Література
- •Тема 13
- •1. Задачі лфк і особливості використання фізичних вправ при вагітності
- •1.1 Перший період ( 1-16 тиждень)
- •Спеціальні задачі
- •Особливості використання фізичних вправ
- •1.2 Другий період (17-24 тиждень)
- •Спеціальні задачі лфк
- •Особливості використання фізичних вправ
- •1.3 Третій період (24-32 тиждень)
- •Особливості використання фізичних вправ
- •1.4 Четвертий період ( 32-36 тиждень)
- •Спеціальні задачі лфк
- •Особливості використання фізичних вправ
- •1.5 П’ятий період ( з 36 тижня до пологів)
- •Спеціальні задачі лфк
- •Особливості використання фізичних вправ
- •1.6 Післяпологовий період
- •Спеціальні задачі лфк
- •2 Задачі лфк і особливості використання фізичних вправ при неправильному положенні плоду
- •Спеціальні задачі лфк
- •Особливості виконання фізичних вправ
- •3.Задачі лфк і особливості використання фізичних вправ при гінекологічних захворюваннях
- •3.1 Запальні процеси
- •Спеціальні задачі лфк
- •Особливості використання фізичних вправ
- •3.2 Опущення матки
- •Спеціальні задачі лфк
- •Особливості використання фізичних вправ
- •3.3 Неправильне положення матки
- •Спеціальні задачі лфк
- •Особливості використання фізичних вправ
- •Література
- •Тема 14 лікувальна фізкультура в педіатрії.
- •Структурно-логічна схема змісту теми
- •1. Принципи використання засобів лфк на першому році життя
- •1.1 Рефлекторні вправи -
- •1.2 Особливості використання засобів лфк у перші 3 місяці життя
- •1.3 Особливості використання засобів лфк після 3-4 місяця
- •1.4 Особливості використання засобів лфк у другому півріччі життя ( при появі умовних зв’язків )
- •1.6 Особливості загартування дітей
- •2. Вроджена м’язова кривошия
- •2.1 Завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк 2.1 Завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •2.2 Особливості використання фізичних вправ
- •2.2.1 Лікування положенням – проводиться 2-3 рази на день по 30 – 40 хв. Під час денного сну
- •2.2.2 Масаж
- •2.2.3 Фізичні вправи – здійснюються після масажу
- •Рефлекторні вправи
- •3. Вроджена дисплазія кульшових суглобів
- •3.1 Завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •3.2 Особливості використання фізичних вправ
- •3.2.1 Лікування положенням
- •3.2.2 Пасивні фізичні вправи при зігнутих у кульшових суглобах ніжках – 15-20 повторень, 6-7 разів на добу
- •4.1 Завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •4.2 Особливості використання фізичних вправ
- •5. Гіпотрофії
- •5.1 Завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •5.2 Особливості використання фізичних вправ
- •6. Пневмонія
- •6.1 Завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •6.2 Особливості використання фізичних вправ
- •У дітей першого року життя
- •У дітей дошкільного і шкільного віку
- •7. Ревматизм
- •7.1 Завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •7.2 Особливості використання фізичних вправ
- •Руховий режим:
- •Фізичні вправи
- •8. Порушення постави
- •8.1 Завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •8.2 Особливості використання засобів лфк
- •9. Функціональні і структурні сколіози -
- •9.1 Завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •9.2. Особливості використання фізичних вправ
- •Асиметричні корегуючи пози
- •10. Плоскостопість
- •10.1 Профілактика статичної плоскостопості
- •10.2 Особливості використання фізичних вправ
- •Спеціальні вправи
- •Преметний покажчик
4 Причини, перша допомога і попередження гострих станів в спорті
Продовження схеми (1)
Продовження схеми (2)
4.5 Травматичний шок
В результаті поєднаного впливу потоку
больових подразників від пошкоджених
тканин і негативних емоцій. Розвитку
шоку сприяє крововтрата.
Противошокові заходи проводяться на
місці лікарями швидкої допомоги
Оволодіти
технікою спортивних рухів, які
забезпечать спортсмену страховку
від пошкоджень. Підготувати
черевну стінку до ударів. Навчити
спортсмена дихати при виконанні силових
вправ Перед
виконанням жиму штанги виконувати
3-4 глибоких дихальних рухів для
оксигінації крові Запобігати
надмірного опору силовим прийомам
партнера
5. Основні санітарно-гігієнічні норми спортивних споруд
Параметри |
Спортивні споруди |
|||
Гімнастичний зал |
Відкритий басейн |
Закритий басейн |
Ковзанка |
|
Площа на 1 людину |
4 м 2 |
5 м 2 для проточної води і 8 м 2 для непроточної води |
4 м 2 |
10 м 2 |
Об’єм приміщення на 1 людину |
28 м 3 |
- |
28 м 3 |
- |
Т0 повітря |
+14 - +15 0 С |
+13 - + 26 0 С |
+24 - +25 0 С |
-14 - -20 0 С |
Т0 води |
- |
+18 - + 26 0 С |
+22 - + 26 0 С |
- |
Освітлення природне |
КПО-5 % при верхньому світлі, 1-1,5% при боковому світлі с/к -1:6 |
- |
КПО-5 % при верхньому світлі, 1-1,5% при боковому світлі с/к -1:6 |
- |
Освітлення штучне |
150-200 люкс на підлозі |
- |
150-200 люкс на поверхні води |
10-15 люкс на поверхні льоду |
Вентиляція |
3-х кратний обмін за 1 годину 90 м 2 (на 1 людину) |
- |
3-х кратний обмін за 1 годину |
- |
Вологість |
35-65 % |
- |
40-70 % |
- |
Вміст СО2 у повітрі |
не більше 1 ‰ (Флюгер); 0,7 1 ‰ (Петенкоффер) |
- |
- |
- |
|
- |
- |
Рециркуляторна зміна води через 8 годин. Залишковий хлор: мін. 0,1-0,2 мг/л; макс. 0,3-0,5 мг/л; колі-титр -100 |
- |
Матеріали контролю підготовчого етану заняття
1. В якому лікарському контролі визначається перспективність виду спорту для індивіда ?
- при первинному обстеженні спортсмена.
2. Основні параметри фізичного навантаження в тренувальному процесі спортсмена ?
- інтенсивність, тривалість, щільність заняття.
3. Адекватність інтенсивності фізичного навантаження в тренувальному процесі визначається в якому виді лікарського контролю?
- в оперативному.
4. Яким видом лікарського контролю визначається ступінь стомлення спортсмена і повнота відновлення організму спортсмена після тренування ?
- поточним.
5. Для чого проводиться поточний лікарський контроль ?
- для вирішення питань повторення тренування і допустимого характеру навантаження в ньому.
6. На що вказує підвищення симпатотонії при поточному контролі ?
- на надмірне, неадекватне навантаження в тренуванні і невідновлення організму спортсмена.
7. Що діагностує гіпертонічна реакція на пробу Мартіне-Кушелевського при поточному контролі ?
надмірне, неадекватне навантаження в проведеному тренуванні , недовідновлення організму спортсмена.
8. Які типи реагування системи кровообігу на фізичне навантаження під час тренування можуть бути ?
- нормотонічний, гіпертонічний, астенічний, дістонічний, степеневий.
9. Як можна визначити щільність тренувального заняття ?
- віднести час виконання фізичних вправ до всього часу заняття і помножити на 100.
10. Як зміниться індекс Робінсона (подвійний добуток) після циклу ефективних тренувань на стандартне навантаження ? - зменшиться більш, ніж на 20 одиниць.
11. На які частини можна розділити тренувальне заняття ?
- ввідну ( розминку) , основну і заключну.
12. Якими показниками функціонування системи кровообігу визначається інтенсивність фізичного навантаження ?
- ЧСС, АТ.
13. Якими показниками характеризується астенічний тип реагування системи кровообігу на фізичне навантаження в тренуванні спортсмена ?
- надмірним (більше, ніж зазначено лікарем ), прискоренням пульсу і зменшенням АТ.
15. Про що свідчить зменшення тонусу симпатичного відділу ВНС після циклу тренувань?
- про позитивний ефект тренувального процесу.
16. Які позитивні зміни в фізичному розвитку спортсмена після ефективних тренувань ?
- покращується постава, підвищується рельєфність мускулатури, її тонус і сила, зменшуються жирові відкладення.
17. Якими показниками можна визначити економізацію функції системи кровообігу під впливом ефективних тренувань ?
- зменшенням ЧСС спокою і при стандартному фізичному навантаженні.
Матеріали основного етапу заняття (відповісти на поставлені запитання за результатами лікарсько-педагогічного контролю за спортсменами чоловічої статі, 20 років під час тренування тривалістю 45 хвилин )
Показники, час їх визначення |
Варіанти |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
До заняття ЧСС за 10 сек АТ, мм рт.ст |
11 110/70 |
13 100/60 |
11 110/60 |
12 120/65 |
12 125/70 |
10 115/70 |
10 115/70 |
13 110/70 |
14 110/70 |
12 120/70 |
14 120/80 |
1 10 110/60 |
В кінці ввідної частини ЧСС за 10 сек АТ, мм рт.ст Час визначення, хв.. |
18 110/65 6 |
15 100/60 5 |
21 115/65 10 |
28 140/75 15 |
32 120/80 10 |
20 130/80 12 |
17 135/70 5 |
20 140/50 7 |
17 125/65 5 |
23 110/75 4 |
22 135/70 5 |
20 115/65 10 |
Після самого інтенсивного навантаження ЧСС за 10 сек АТ, мм рт.ст Час визначення, хв.. |
25 140/60 38 |
20 120/60 39 |
30 105/70 30 |
35 165/80 28 |
31 115/80 35 |
38 170/50 25 |
22 145/75 33 |
36 170/10 29 |
30 145/65 34 |
29 105/80 40 |
28 145/75 33 |
30 105/70 30 |
В кінці заняття ЧСС за 10 сек АТ, мм рт.ст Час визначення, хв.. |
14 110/70 45 |
15 115/65 45 |
19 105/70 45 |
30 160/70 45 |
24 115/80 45 |
20 135/60 45 |
19 125/75 45 |
17 160/30 45 |
21 130/70 45 |
25 105/80 45 |
19 120/70 45 |
18 105/70 45 |
Тривалість заключної частини, хв.. |
5 |
5 |
2 |
3 |
3 |
4 |
6 |
7 |
3 |
3 |
6 |
2 |
Активний час, хв.. |
34 |
20 |
39 |
38 |
40 |
42 |
36 |
32 |
41 |
40 |
36 |
39 |
Контрольні запитання: 1. Визначити моторну щільність заняття; 2. Розрахувати тренувальну ЧСС, при який активізується 40 % хронотропного резерву для ввідної частини та 80 % - для основної частини; 3; 3. Визначити відповідні рівні систолічного тиску для тренувальних ЧСС; 4. В який частині тренування найінтенсивніше навантаження?; 5. Які показники контролю про це свідчать ?;
6. Інтенсивність тренувального навантаження за даними показників контролю відповідає, перевищує, недостатня функціональним можливостям спортсмена ?; 7. Який вид лікарського контролю був використаний ?; 8. Який ефект впливу тренування визначався ? 9. Дати рекомендації тренеру і спортсмену щодо інтенсивності навантаження для всіх частин заняття (збільшити, зменшити, залишити таку ж)
10. Який кумулятивний ефект від таких тренувань можна чекати, якщо їх затвердити (позитивний, негативний, відсутній ) ?.
Один з варіантів ситуаційної задачі для самостійного вирішення
При проведенні первинного комплексного ЛПК одержані слідуючи результати: 1) першу ступінь фізичного навантаження потужністю 100 Вт виконано з ЧСС 120 за хв., потужність другого навантаження 150 Вт виконано з ЧСС 150 за хв..;
2) при ортопробі ЧСС збільшилась на 35 за хв.., АТ не змінився;
При обстеженні спортсмена через 6 місяців тренувань:
1) першу ступінь фізичного навантаження потужністю 100 Вт виконано з ЧСС 106 за хв., потужність другого навантаження 150 Вт виконано з ЧСС 140 за хв..;
2) при ортопробі ЧСС збільшилась на 10 за хв.., АТ не змінився
Контрольні запитання
1. Визначити фізичну працездатність та МСК при первинному і повторному обстеженні, оцінити її в динаміці ;
2. Оцінити ортопробу в динаміці.
3. Чи правильно побудований тренувальний процес ?
4. Який вид ЛПК був використаний для визначення впливу тренувань на організм спортсмена ?
5. Який ефект впливу тренувань на організм визначався ?
6. Як змінився функціональний стан спортсмена під впливом тренувань ?
На наступний день після змагань цьому ж спортсмену проведена ортостатична проба. До проби -ЧСС 60 за хв.., АТ 120/80 мм рт.ст. у відповідь на пробу – ЧСС 78 за хв.., АТ 110/80 мм рт.ст.
Контрольні запитання
7. Реакцію на пробу можна характеризувати як: 1.-нормальну, 2-патологічну, 3-парадоксальну ?
8. Проба, що використана, відноситься до проб 1 – з динамічним фізичним навантаженням, 2- зі зміною умов зовнішнього середовища, 3 – зі зміною положення тіла у просторі.
9. За допомогою вказаної проби проводився: 1-оперативний лікарський контроль, 2-поточний контроль, 3- етапний лікарсько-педагогічний контроль.
10. Надати рекомендації щодо тренувального процесу.
Література
1. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина, - підручник для студентів вищих навчальних закладів. - під ред. Клапчука В.В., Дзяка Г.В.. – Київ – 1995
2. Лечебная физкультура и врачебный контроль, - учебник для студентов медицинских институтов. – под ред. Епифанова В.А. и Апанасенко Г.Л. – Москва. – 1990.
3. Детская спортивная медицина. Руководство под ред. Тихвинского С.Б., Хрущева С.В. М., Медицина .–1991.- 558 с.
4.Спортивная медицина под ред. А.В.Чаговадзе, Л.К.Бутченко. – М., Медицина. – 382 с.
5.Методические основы подготовки и проведения учебных занятий в медицинских вузах. – Киев. – 1997. – 64 с.
Додаток 1 – Розподіл студентів на медичні групи для занять фізичним вихованням в учбових закладах
Група |
Медична характеристика групи |
Допустимі фізичні навантаження |
Основна |
Особи без відхилень в стані здоров’я та ті, що мають незначні відхилення в стані здоров’я при достатньому фізичному розвитку |
Заняття за учбовими програмами в повному обсязі; заняття в одній з спортивних секцій, участь в змаганнях |
Підготовча |
Особи з недостатнім фізичним розвитком і слабкою фізичною підготовленістю, без відхилень або з незначними відхиленнями в стані здоров’я |
Заняття за учбовими програмами фізичного виховання при умові більш поступового засвоєння комплексу рухових навиків і вмінь, особливо зв’язаних з високими вимогами до організму. Додаткові заняття для підвищення рівня фізичної підготовленості. |
Спеціальна |
Особи з відхиленнями в стані здоров’я постійного або тимчасового характеру, які вимагають обмеження фізичних навантажень, допущені до виконання навчальної і виробничої роботи.
|
Заняття за спеціальними учбовими програмами |
Додаток 2 - Зміни ЕКГ після проби з фізичним навантаженням
Показники |
Стан спокою |
Характер змін |
|
Фізіологічний |
Патологічний |
||
Інтервальні |
|||
Ритм, ЧСС |
Синусовий |
Синусовий, ≤ 200 мінус вік |
Поява вузлового ритму, екстрасистолії, > 200 мінус вік |
P-Q |
0,12” – 0,20” |
Не змінюється або трохи зменшується |
Збільшується |
QRS |
0,06” – 0,09” |
Не змінюється або трохи зменшується |
Збільшується |
S-Т |
0,08” ізоелектричний |
Ізоелектричний або зміщується від ізолінії не більше, ніж на 2 мм |
Зміщується від ізолінії більш, ніж на 2 мм |
Q-Т |
К х √ R-R, де К чол. = 0,37, К жін. = 0,40 |
Не перевищує норму більш, ніж на ± 0,04” |
Збільшується порівняно з нормою біль, ніж на ± 0,04” |
Амплітудні |
|||
Р |
1,5 – 2,5 мм 0.11 |
Сплощується в І відведенні і збільшується ≤ 3 мм в ІІ відведенні |
Збільшується в І-ІІ відведеннях більше 3 мм, розщеплюється |
R |
>5 мм |
Не змінюються або збільшується |
Зменшується на 50% відносно спокою |
Т |
3 – 6 мм 0,20” |
Збільшується амплітуда |
Сплющується на 25 % і більше відносно спокою, розщеплюється, стає негативним, збільшується в 3 і більше разів |
|
|
Відновлення ЕКГ на протязі 3-5 хв. |
Відновлення ЕКГ більше 5 хв. |
