2.3. Загальна характеристика властивостей місцевості. Умови прохідності місцевості. Вивчення умов спостереження.

Гірська місцевість - місцевість з абсолютними висотами над рівнем моря понад 500м.

Різновид гірської місцевості:

- гірсько-лісова (гори значною мірою покриті деревами);

- гірсько-пустельна (гори майже позбавлені рослинності).

Характерні риси гірської місцевості:

- різкі перепади рельєфу;

- наявність важкодоступних ділянок;

- обмежена кількість доріг і важкість пересування;

- можливість обвалів, сніжних лавин, осипів, каменепадів.

Бурхливі річки мають швидку течію, нерівне кам'янисте дно, високі круті береги. У сухий час року міліють, під час злив і танення снігів - перетворюються в глибокі бурхливі потоки.

Розрідження атмосфери викликає зниження потужності двигунів автомобілів (приблизно на 8-10% на кожні 1000м підйому).

Властивість гір, що екранує, негативно впливає на роботу радіостанції та інших засобів зв'язку.

Лісова місцевість – місцевість, велика частина якої покрита деревами.

Вітер у лісі на відстані 100-200м. від узлісся майже не відчувається. Сніг у старому лісі тане на 2-3 тижні пізніше, ніж на відкритому місці.

Осадки затримуються на :

- листяних деревах – 15%;

- сосні – 20-25%;

- ялині – 60%;

Важливо врахувати характер поширення вогню під час лісових пожеж. Можливість пожеж більше у хвойних лісах. Ліс за відстанню між деревами менше 6м. і товщині дерев більш 20см. без валки дерев вважається непрохідним для автомобілів та спеціальної техніки.

Виконання поставлених завдань підрозділами ДСНС у лісовій місцевості ускладнено, тому під час вивчення місцевості необхідно враховувати наявність лісових доріг і просік.

Гірсько-тайгова місцевість – гори в основному низькі, із крутизною схилів до 10-15%. Густі ліси, високі, як правило, без просік, сильно засмічені буреломом, труднопрохідні навіть для пішоходів. Багато гнусу і кліщів. Рідкісна дорожня мережа, як правило, уздовж доріг за окремими роз'єднаними напрямками.

Пустельна місцевість – місцевість бідна на воду, рослинність, має малу заселеність і погано розвинуту дорожню мережу. У залежності від ґрунтів розрізняють піскові, глинисті і кам'янисті пустелі. Піскові і кам'янисті пустелі є важкопрохідними.

Прохідність глинистих пустель в сухий час гарна. Пісок і пилюка створюють шкідливий вплив на роботу двигунів і техніки. Ускладнено орієнтування і вибір спостережних пунктів.

Місцевість північних районів характеризується наявністю районів вічної мерзлоти, вкрай обмеженою мережею доріг, бідністю рослинного покрову, суворим кліматом із тривалою зимою і різкими коливаннями метеорологічних умов. За Полярною землею характерна наявність тривалих полярних ночей.

Місцевість північних широт може бути:

- гірською;

- тундровою;

- лісово-болотистою.

У весняно-зимовий період яскраве сонячне світло, відбите від снігу, викликає "сніжну" сліпоту незахищених очей. Влітку велика кількість комах (комарів, гнусу) розморює людину. Річки і озера, що є перешкодою влітку, зимою замерзають і можуть послужити зручними шляхами для пересування автомобілів, спеціальної та пожежної техніки.

Прохідність місцевості характеризує собою умови пересування по ній автомобілів та спеціальної техніки. Прохідність місцевості вивчається з урахуванням завдання що виконується, тактико-технічних даних автомобілів, спеціальної та пожежної техніки, а також часу та пори року і стану погоди.

При з'ясуванні прохідності району вивчають:

- дорожню мережу;

- рельєф місцевості;

- об'єкт гідрографії;

- рослинність і ґрунти (умови прохідності поза доріг);

Місцевість у залежності від її впливу на швидкість руху рятувальної і пожежної техніки поділяється:

Легкопрохідна – не обмежує швидкість руху і допускає повторне прямування по одному сліду гусеничних і колісних машин.

Прохідна – майже не обмежує швидкість і допускає повторне прямування по одному сліду гусеничних машин, хоча окремі місця необхідно обходити або підсилювати (обладнувати проходи). Рух колісних машин ускладнено.

Труднопрохідна - припускає рух гусеничних машин із невеличкою швидкістю, обмежує свободу маневру і прямування багатьох машин по одному сліду. Прямування колісних машин (звичайної прохідності) майже неможливо.

Непрохідна – недоступна для руху поза доріг для гусеничних і колісних машин.

Прохідність окремих елементів місцевості для автомобілів, спеціальної та пожежної техніка визначається за допомогою спеціальних таблиць (таблиці 2-5).

При цьому крутизна шляхів не повинна перевищувати:

- для колісних автомобілів та автотехніки 4-5%;

- для гусеничної техніки 10-15%.

Глибина броду включає прошарок мулу до твердого ґрунту.

При герметизації двигуна, глибина броду для автомобілів може бути збільшена на 40-60%.

Таким чином, знання основних типів місцевості, умов їхнього проходження дозволяє підрозділу ДСНС висунутися за маршрутом до заданого району для виконанням службової або рятувальної задачі. Під час виконання цих завдань, важливе значення мають захисні властивості місцевості та можливість визначення місця спостереження за подіями.

З метою правильного (із можливістю спостереження за ходом подій) розміщення штабу з ліквідації наслідків аварії або штабу пожежогасіння, необхідно вивчати умови спостереження, тобто виявити місця, з яких відкривається найкращий огляд. При цьому враховується не тільки візуальне спостереження, але й використання оптичних, радіотехнічних, фото(відео)графічних й інших засобів спостереження і розвідки.