Висновки

Отже, влади – це прояв організованої сили, заснованої на здатності одних суб’єктів нав’язувати свою волю іншим, тобто керувати ними. Ознаками влади є такі: 1) влада є явищем соціальним, тобто суспільним; 2) вона є невід’ємним атрибутом суспільства на всіх етапах його розвитку; 3) може існувати і функціонувати лише в рамках суспіль­них відносин; 4) здійснення влади завжди являє собою інтелектуально-вольовий процес; 5) відносини стосовно влади реалізуються в рамках владовідносин – двосторонніх відносин, одна сторона яких є володарем, а інша – підлеглим; 6) влада завжди базується на відповідних ресурсах; 7) умовою наявності влади завжди є свідома покора об’єкта влади.

Державна влада – це вид соціальної влади як способу управління суспільством, що виражається у системі публічно-політичних, вольових відносин, які виникають між суб’єктами політичної системи суспільства – владними і підвладними на ґрунті правових норм при застосуванні у разі потреби державного примусу.

Що стосується України, то, відповідно до термінології Конституції України, під органами державної влади в першу чергу розуміються органи, що належать до законодавчої, виконавчої та судової влади. Тобто, державну владу в Україні складають: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади і суди.

Відповідно до Конституції України [1] (ч. 1 ст. 75) єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні, до компетенції якого належить прийняття законодавчих актів, що мають найвищу юридичну силу, яким мають відповідати нормативно-правові акти всіх інших державних органів (підзаконні акти).

Самостійне місце в системі державних органів України належить главі держави – Президенту України. Основні функції Президента України, під якими слід розуміти основні напрямки його впливу на суспільні відносини, як глави держави визначено в ст. 102 Конституції України. Так, Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до Конституції України та чинного законодавства Президент України має широке коло повноважень у взаємовідносинах з органами державної влади, які надають змогу ефективно підтримува­ти єдність влади і нормальне функціонування всіх ланок держа­вного механізму, а також здійснювати управлінський вплив на державно-суспільні та політичні відносини, застосовуючи за необхідності заходи впливу на тих посадових осіб і органи, дії яких призводять до негативних для суспільства наслідків.

Виконавчу діяльність здійснюють органи виконавчої влади, яка в Україні представлена Кабінетом Міністрів України, міністерствами, центральними органами виконавчої влади та місцевими державними адміністраціями. Відповідно до ст. 113 Конституції України та Закону України «Про Кабінет Міністрів України», КМУ є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Особливе місце у структурі державних органів належить системі судових органів, основним призначенням та функцією яких є здійснення правосуддя. Так, відповідно до ч. 3 ст. 124 Конституції України Конституції України «судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції». При цьому, система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 р., Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.