3.3. Аналіз кредиторської заборгованості;

Доцільно окремо вивчати наявність, склад і структуру кредиторської заборгованості, частоту і причини створення простроченої кредиторської заборгованості. При цьому аналітик має бути впевнений у достовірності інформації, для чого він вивчає укладені договори, контракти та інші документи, що підтверджують наявність кредиторської заборгованості, проводить бесіди з фахівцями та іншими працівниками, які володіють даними про борги підприємства. Обов’язково треба прослідкувати, щоб інформація, подана у балансі, збігалася з фактичною величиною кредиторської заборгованості, що існує на підприємстві.

Особлива увага має приділятися даті виникнення кредиторської заборгованості, термінам її погашення, часу прострочення повернення боргу, причинам її виникнення.

Окремо вивчається середня тривалість використання кредиторської заборгованості, в обороті підприємства. Вона розраховується за формулою

Ткз = СЗКЗ* Дн /СКО,

де Ткз – середня тривалість кредиторської заборгованості;СЗКЗ – середні залишки кредиторсякої заборгованості;

Дн – дні періоду;

СКО – сума кредитових оборотів за розрахунками з кредиторами.

Застосування кредиторської заборгованості заслуговує негативної оцінки і керівництву треба звернути на це увагу. Позитивним є повне погашення на кінець коку поточних зобов’язань із позабюджетних платежів.

3.4. Аналіз співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості

Аналіз дебіторської заборгованості необхідно доповнювати аналізом кредиторської.

Одним із станів дебіторської заборгованості є зіставлення її з кредиторською, що деякою мірою дає можливість виявити причини виникнення дебіторської заборгованості. Причому значне перевищення дебіторської заборгованості становить загрозу фінансової стійкості підприємства і спричиняє необхідність залучення додаткових джерел фінансування активів. Значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською призводить до неплатоспроможності підприємства.