3. Аналіз пасивів балансу

3.1. Аналіз власних коштів.

3.2. Аналіз джерел позикових коштів.

3.3. Аналіз кредиторської заборгованості;

3.4. Аналіз співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості

3.1. Аналіз власних коштів

У сучасних умовах структура капіталу є тим фактором, який безпосередньо впливає на фінансовий стан підприємства — його довгострокову платоспроможність, величину доходу, рентабель­ність діяльності.

Оскільки питання аналізу джерел формування капіталу тісно пов'язане з поняттям фінансування, необхідно розглянути основ­ні його види та ознаки їх класифікації.

До основних ознак класифікації видів фінансування відносять:

— форму капіталу, що залучається;

— походження капіталу;

• правовий стан капіталовласників (форма власності).

За формою капіталу, що залучається, розрізняють:

— грошові кошти;

— майнові внески.

За походженням капіталу фінансування поділяється на:

—фінансування, що здійснюється за рахунок внутрішніх джерел;

—фінансування за рахунок зовнішніх джерел. За правовим станом капіталовласників розрізняють фінансу­вання за рахунок:

— власного капіталу;

—залученого капіталу.

При цьому власний капітал необхідно розглядати в обліко­вому, фінансовому, правовому аспектах.

Обліковий аспект передбачає оцінку початкового вкладення капіталу та його наступних змін, пов'язаних з додатковими вкла­деннями, отриманням чистого прибутку, накопиченого з моменту функціонування підприємства, іншими причинами, що приводять до нарощення (змінення) власного капіталу.

Фінансовий аспект ґрунтується на розумінні власного капі­талу як різниці між активами і зобов'язаннями.

Правовий аспект характеризує залишковий принцип поширення претензій власників на отримані доходи та наявні активи.

Аналіз власного капіталу має такі основні цілі

« виявити основні джерела формування власного капіталу та визначити наслідки їх змін для фінансової стійкості підприємства;

• визначити правові, договірні та фінансові обмеження в роз­порядженні поточним і нерозподіленим прибутком;

* оцінити пріоритетність прав на отримання дивідендів;

• виявити пріоритетність прав власників у разі ліквідації під­приємства.

Власний капітал підприємства містить дві основні складові:

а) інвестований капітал (капітал, що вкладений власниками в підприємство);

б) накопичений капітал (створений на підприємстві).

Аналізуючи власний капітал, необхідно визначати питому ва­гу його окремих складових, а також динаміку їх складу та струк­тури за певні періоди.

Необхідність окремого розгляду елементів власного капіталу пов'язана з тим, що кожен з них є характеристикою правових та інших обмежень підприємства в розпорядженні своїми активами.

Аналіз складу власного капіталу дає змогу виявити його основні функції:

* забезпечення безперервності діяльності;

* гарантії захисту капіталу кредиторів та відшкодування збитків;

* участь у розподілі отриманого прибутку;

• участь в управлінні підприємством.

Фінансовий стан підприємства в багатьох випадках залежить від того, які кошти має підприємство, звідки вини взялися і куди їх вкладені.

Велике значення для самостійності і незалежності підприємства має власний капітал. Якщо частка власного капіталу більша, то для кредиторів та інвесторів це краще, оскільки в них є впевненість щодо повернення своїх вкладень. Чим більша частка власного капіталу і менша – позикового, тим менший фінансовий ризик. Але, як показує практика, ефективність використання позикового капіталу більша, ніж ефективність використання власного. Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства. Правильна фінансова політика допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.

У зв’язку із цим проводиться оцінювальна структура джерел фінансових ресурсів – пасиву балансу.

Структура джерел фінансових ресурсів характеризується трьома показниками:

• коефіцієнтом фінансової незалежності Кфн, (його ще називають коефіцієнтом автономності, коефіцієнтом власності), який розраховується як відношення власного капіталу (ВК) до загального капіталу (валюти балансу, ВБ):

Кфн=ВК/ВБ*100%;

• коефіцієнтом фінансової залежності (Кфз), який характеризує частку боргу у загальному капіталі і розраховується як відношення позикового капіталу (ПК) до загального капіталу (валюти балансу);

Кфз=ПК/ВБ*100%;

• коефіцієнтом фінансового розвитку (Кфр, плече фінансового важеля), який розраховується відношенням позикового капіталу до власного:

Кфр=ПК/ВК*100%.

Чим вище рівень першого показника і нижчі рівні другого і третього, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.