
- •24. Розчини. Способи вираження складу розчинів.
- •25. Механізм процесу розчинення твердих речовин у воді. Залежність розчинності твердих речовин і газів від температури.
- •26. Основні положення теорії електролітичної дисоціації. Сильні та слабкі електроліти.
- •27. Реакції в розчинах електролітів. Напрям таких реакцій.
- •28. Кислоти, основи, солі в світлі теорії електролітичної дисоціації. Протолітична теорія кислот і основ.
- •29. Гідроліз солей.
- •30. Окисно-відновні реакції. Класифікація реакцій. Окисники та відновники. Правила складання окисно-відновних реакцій.
- •31. Основні класи неорганічних сполук. Оксиди. Назви, класифікація, добування, властивості.
- •32. Основні класи неорганічних сполук. Основи. Назви, добування, властивості.
- •33. Основні класи неорганічних сполук. Кислоти. Назви , добування, властивості.
- •34. Основні класи неорганічних сполук. Солі. Назви, класифікація, добування, властивості.
- •35. Гідроген, будова атома. Ізотопи Гідрогену, поширення в природі. Молекула водню. Способи добування водню (в лабораторії та промисловості). Фізичні та хімічні властивості водню. Застосування.
- •Хімічні властивості Гідрогену
- •Ізотопи Гідрогену
- •36. Загальна характеристика елементів VII–а групи. Порівняння властивостей простих речовин.
- •Хімічні властивості галогенів
- •37. Хлор у природі. Добування хлору в лабораторії та промисловості. Фізичні та хімічні властивості хлору.
- •38. Бром та Іод у природі. Добування брому та йоду. Фізичні та хімічні властивості цих галогенів. Властивості Брому, Йоду та їх сполук
- •Хімічні властивості брому та йоду
- •Добування брому та йоду
- •39. Сполуки галогенів з Гідрогеном. Добування, фізичні та хімічні властивості сполук. Хлоридна кислота.
- •Методи синтезу гідрогенгалогенідів.
- •Хлороводень і хлоридна кислота
- •Хімічні властивості хлороводню та хлоридної кислоти
- •Добування та застосування
- •Якісна реакція на хлорид-іон
- •40. Загальна характеристика елементів VI–а групи. Порівняння властивостей простих та складних речовин.
- •1 Загальна характеристика р-елементів VI групи
- •2 Отримання та властивості оксигену та його сполук
- •3 Властивості Сульфуру, Селену, Телуру, Полонію
- •41. Оксиген. Будова молекули кисню. Добування (лабораторні та промислові способи), фізичні та хімічні властивості
- •42. Вода. Властивості води.
- •Властивості води
- •43. Сульфур. Знаходження в природі. Добування. Властивості сірки.
- •44. Гідроген сульфід та сульфіди.
- •45. Сполуки Сульфуру з Оксигеном. Сульфур діоксин. Сульфітна кислота.
- •46. Сульфатна кислота. Фізичні та хімічні властивості сульфатної кислоти. Олеум. Сульфати.
- •Сульфати
38. Бром та Іод у природі. Добування брому та йоду. Фізичні та хімічні властивості цих галогенів. Властивості Брому, Йоду та їх сполук
За
фізичним станом
простих речовин бром - темно - бура
рідина, йод – темно – фіолетові кристали.
Бром і йод менше поширені речовини в
природі, ніж хлор. Вони не мають своїх
мінералів і належать до розсіяних
елементів та знаходяться у морській
воді.
Вільні
I2 та
Вr2 можна
отримати аналогічно хлору: окисненням
бромідів і йодидів сильними
окисниками:
K2Cr2O7 +
6KI + 7 H2SO4 =
4K2SO4 +
Cr2(SO4)3 +
3I2 +
7H2.
Бром
був відкритий за такою реакцією:
2КВr
+ Сl2
2КСl
+ Вr2.
Хімічна
активність
брому і йоду значно менша, ніж хлору і
фтору. З багатьма металами і неметалами
(наприклад, з фосфором) вони реагують
за звичайних умов, а з деякими (наприклад,
з воднем) лише при нагріванні. Всі бромо-
та йодоводні – безкольорові гази з
різким запахом.
Окиснювальна
здатність галогенів в ряду фтор - йод
зменшується, більш легкі галогени можуть
окиснювати галогенід іони більш важких
галогенів. Наприклад:
Сl2- +
2Вr → 2Cl- +
Вr2.
Бромід
та йодид - іони, за винятком флуорид-іона,
мають відновлювальні властивості, які
збільшуються в ряду Сl--
Br--
J- .
Наприклад:
KBr
+ H3PO4 =
KH2PO4 +
HBr.
НВr
і HJ не можна одержати при дії концентрованої
H2SO4 на
відповідні галогеніди:
2NaBr
+ 2H2SO4 =
Na2 SO4 +
SO2 +
Br2 +
2H2O,
8KJ
+ 9H2SО4 =
8KHSO4 +
4J2 +
4H2O
+ H2S.
Тому
ці галогеноводні одержують гідролізом
сполук Брому та Йоду з Фосфором:
РВr3 +
3Н2О
= Н3РО3 +
3НВr.
Солі
йодо- і бромоводневих кислот мають назву
бромидів та йодидів.
Розчинність
AgI нижча, ніж AgCl, тоді розчинні йодиди
взаємодіють з AgCl:
AgCl
+ KI = AgI + KCl.
НІ сила кислот зростає, збільшується
довжина зв’язків, зменшується стійкість
молекул та збільшується активність.
НВr
НClHJ,
НВr – гази, які при розчиненні у воді є
сильними кислотами. В ряду НF
НІО окиснювальна здатність послаблюється.
Практичне значення мають солі елементів:
броміди, йодиди, бромати та йодати
НВrО Кислоти
НВrО та НІО (бромнуватиста та йоднуватиста)
є нестійкими, легко диспропорціонують,
є сильними окиснювачами, але в ряду
НClО.
Хімічні властивості брому та йоду
Обидві речовини реагують із воднем, фтором та лугами:
Йод окислюють різні сильні окисники:
Добування брому та йоду
Для промислового використання бром і йод добувають при окисненні бромідів та йодидів, відповідно. Для окиснення найчастіше використовують молекулярний хлор, концентровану сульфатну кислоту або манган діоксид:
39. Сполуки галогенів з Гідрогеном. Добування, фізичні та хімічні властивості сполук. Хлоридна кислота.
Фізичні властивості гідрогенгалогенідів
Розглянемо фізичні властивості гідрогенгалогенідів, використовуючи табл.4. По мірі зростання розміру атомів галогенів міжатомна відстань Н-Х збільшується, енергія зв’язку Н-Х зменшується. Змешення енергії зв’язку Н-Х приводить до підвищення значень ентальпій утворення в ряду HF-HI, наприклад, HI в стандартних умовах утворюється из простих речовини вже з поглинанням тепла (табл.4).
Таблица 4. Властивості гідрогенгалогенідів
|
Межатомна
відстань
rе
( |
Езв’язку кДж/моль |
|
Дипольний момент, D |
рКа |
Тпл,оС |
Ткип,оС |
HF |
0.92 |
565 |
-271 |
1.91 |
3.2 |
-83.4 |
+19.7 |
HCl |
1.28 |
431 |
-92 |
1.03 |
-7.0 |
-114.3 |
-85.1 |
HBr |
1.41 |
364 |
-36 |
0.79 |
-9.5 |
-86.9 |
-66.8 |
HI |
1.60 |
297 |
+27 |
0.42 |
-10 |
-50.9 |
-35.4 |
Молекули HХ полярні. Дипольні моменти зменшуються в ряду HF-HI.
В стандартних умовах гідрогенгалогеніди - гази. З ростом масси і размірів молекул посилюється міжмолекулярна взаємодія і, як наслідок, підвищуються температури плавлення (Тпл) і кипіння (Ткип). Однак для HF величини Тпл і Ткип, утворені екстраполяцією в ряду однотипних сполук HF-HCl-HBr-HI, будуть істотно нижче, ніж експериментальні (табл.4). Аномально високі температури плавлення і кипіння пояснюються посиленням міжмолекулярної взаємодії за рахунок уоврення водневих зв’язків між молекулами HF:
Твердий HF складаєтьяс із зигзагоподібних полимерних ланцюгів. В рідкому і газоподібному HF майже до 60оС присутні полімери від (HF)2 до (HF)6. Для HCl, HBr, HI утворення водневих зв’язків не характерно серез меншу електронегативність атому галогена.
Хімічні властивості гідрогенгалогенідів.
Розчинність
у
воді.
Завдяки
високій
полярності
газоподібні
НХ
добре
розчинні
у
воду,
наприклад,
в 1 об’ємі
води
при 0оС
розчиняється
507 объемів
HCl чи
612 объемов HBr.
При охолодженні
із
водних
розчинів
виділені
кристалічні
гідрати
HF.
H2O,
HCl.
2H2O
и т.д., які
побудовані
із
відповідних
галогенідів
оксонія,
наприклад,
.
Кислотні властивості. У водних розчинах НХ встановлюється протолітична рівновага
HX + HOH
=
+
H3O+
(X
= F,
Cl,
Br,
I),
(1),
Таким чином ці розчини є кислотами.
В ряду HCl-HBr-HI ступінь протоліза, тобто сила кислот зростає (см.величины рКa в табл.4), що пов’язано з ростом розміру аніона і зменшенням енергії гетеролітичного розпаду НХ(р-р)= Н+(р-р) + (р-р) ([1], с.291).
Водні
розчини
HCl, HBr і
HI поводять
себе
як
сильні
кислоти.
В розбавлених
водних
розчинах
HF
є
слабкою
кислотою
(рКа
= 3.2), що
пов’язано
з
високою
енергією
зв’язку
H-F
порівняно
з
енергеєю
зв’язку
H-О в
молекулі
води.
Однак при підвищенні
концентрації
HF
вище
1 М сила
кислоти
зростає.
За рахунок
утворення
водневого
зв’язку
утворюються
іони
:
HF +
=
;
К
= 3.86 (25оС)
и тому рівновага
(1) зміщується
праворуч.
Особливістю гідроген фториду і плавикової кислоти є здатність роз’єдати скло:
Na2O. CaO. 6SiO2 + 28HF(газ) = 2NaF + СaF2 + 6SiF4 + 14H2O
Na2O. CaO. 6SiO2 + 36HF(р-р) = Na2SiF6 + CaSiF6 + 4H2SiF6 + 14H2O,
тому при работі з ними використовують посуд, виготовлений із тефлону.
Відновні властивості гідрогенгалогенідів. Із зростанням розміру і зменшенням енергії іонізації атома галогена відновна зданість в ряду HF-HCl-HBr-HI зростає. Наприклад, плавикова HF і соляна HCl кислоты з концентрованою сірчаною кислотою не взаємодіють, а HBr і HI нею окиснюються:
2HBr + H2SO4(конц) = Br2 + SO2 + 2H2O
8HI + H2SO4(конц) = 4I2 + H2S + 4H2O.