
- •24. Розчини. Способи вираження складу розчинів.
- •25. Механізм процесу розчинення твердих речовин у воді. Залежність розчинності твердих речовин і газів від температури.
- •26. Основні положення теорії електролітичної дисоціації. Сильні та слабкі електроліти.
- •27. Реакції в розчинах електролітів. Напрям таких реакцій.
- •28. Кислоти, основи, солі в світлі теорії електролітичної дисоціації. Протолітична теорія кислот і основ.
- •29. Гідроліз солей.
- •30. Окисно-відновні реакції. Класифікація реакцій. Окисники та відновники. Правила складання окисно-відновних реакцій.
- •31. Основні класи неорганічних сполук. Оксиди. Назви, класифікація, добування, властивості.
- •32. Основні класи неорганічних сполук. Основи. Назви, добування, властивості.
- •33. Основні класи неорганічних сполук. Кислоти. Назви , добування, властивості.
- •34. Основні класи неорганічних сполук. Солі. Назви, класифікація, добування, властивості.
- •35. Гідроген, будова атома. Ізотопи Гідрогену, поширення в природі. Молекула водню. Способи добування водню (в лабораторії та промисловості). Фізичні та хімічні властивості водню. Застосування.
- •Хімічні властивості Гідрогену
- •Ізотопи Гідрогену
- •36. Загальна характеристика елементів VII–а групи. Порівняння властивостей простих речовин.
- •Хімічні властивості галогенів
- •37. Хлор у природі. Добування хлору в лабораторії та промисловості. Фізичні та хімічні властивості хлору.
- •38. Бром та Іод у природі. Добування брому та йоду. Фізичні та хімічні властивості цих галогенів. Властивості Брому, Йоду та їх сполук
- •Хімічні властивості брому та йоду
- •Добування брому та йоду
- •39. Сполуки галогенів з Гідрогеном. Добування, фізичні та хімічні властивості сполук. Хлоридна кислота.
- •Методи синтезу гідрогенгалогенідів.
- •Хлороводень і хлоридна кислота
- •Хімічні властивості хлороводню та хлоридної кислоти
- •Добування та застосування
- •Якісна реакція на хлорид-іон
- •40. Загальна характеристика елементів VI–а групи. Порівняння властивостей простих та складних речовин.
- •1 Загальна характеристика р-елементів VI групи
- •2 Отримання та властивості оксигену та його сполук
- •3 Властивості Сульфуру, Селену, Телуру, Полонію
- •41. Оксиген. Будова молекули кисню. Добування (лабораторні та промислові способи), фізичні та хімічні властивості
- •42. Вода. Властивості води.
- •Властивості води
- •43. Сульфур. Знаходження в природі. Добування. Властивості сірки.
- •44. Гідроген сульфід та сульфіди.
- •45. Сполуки Сульфуру з Оксигеном. Сульфур діоксин. Сульфітна кислота.
- •46. Сульфатна кислота. Фізичні та хімічні властивості сульфатної кислоти. Олеум. Сульфати.
- •Сульфати
Хімічні властивості Гідрогену
Гідроген — один з рекордсменів за числом різноманіття сполук. Найбільша їхня кількість припадає на сполуки з Карбоном, які вивчає органічна хімія.
Але й неорганічні сполуки Гідрогену дуже різноманітні.
В таблиці наведено приклади сполук Гідрогену з типовими s- і р-елементами, Вказаний ступінь окиснення Гідрогену у всіх сполуках.
Другий період |
||||||||
літій гідрид |
берилій гідрид |
метан |
амоніак |
вода |
фтористий водень |
|||
-1 |
-1 |
+1 |
+1 |
+1 |
+1 |
|||
LiH |
ВеH2 |
CH4 |
NH3 |
H2O |
HF |
|||
твердий |
твердий |
газ |
газ |
рідина |
рідина |
|||
Третій період |
||||||||
магній гідрид |
силан |
фосфін |
сірководень |
хлористий водень |
||||
-1 |
-1 |
-1 |
+1 |
+1 |
||||
MgH2 |
SiH4 |
PH3 |
H2S |
HCl |
||||
твердий |
газ |
газ |
газ |
газ |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сполуки металів з Гідрогеном (вони називаються гідридами металів) є твердими речовинами. Гідриди металів можна добувати безпосередньо з металу та водню:
Са + Н2 → СаН2 (кальцій гідрид, tпл = 1000 °С)
Гідриди бурхливо реагують з водою з утворенням газуватого водню:
СаН2 + 2Н2O → Са(ОН)2 + 2Н2.
Це ще один зручний спосіб добування газуватого водню. Джерелом атомів Гідрогену є як гідрид металу, так і вода. Тому для добування 1 м3 водню необхідно всього 0,94 кг кальцій гідриду, тоді як для добування тієї ж кількості газу дією металів на кислоти потрібно 2,5 кг заліза або 2,9 кг цинку.
Сполуки Гідрогену з неметалами переважно є газами. Виняток становить вода та фтороводень. Така різка відмінність води від інших летких сполук Гідрогену пояснюється існуванням між молекулами води особливого виду хімічного зв’язку — водневого.
З усіх сполук Гідрогену однією з найважливіших є амоніак, який добувають реакцією водню з азотом за високої температури, тиску й у присутності каталізатора:
Це один з небагатьох хімічних процесів, що дозволяють зв’язувати досить інертний атмосферний азот. Надалі з активнішого в хімічному відношенні амоніаку добувають безліч нітратних сполук — нітратну кислоту, барвники, вибухові речовини, нітратні добрива.
Відновні властивості Гідрогену використовують для добування чистих металів з їхніх оксидів. Наприклад, під час нагрівання купрум(ІІ) оксиду СuО у струмені водню утворюється вода і порошок міді:
СuО + Н2 → Сu + Н2O.
Для деяких дуже тугоплавких металів відновлення їхніх оксидів воднем виявляється зручним і економічним способом добування. Наприклад, метал вольфрам, з якого роблять нитки лампочок розжарювання, добувають за допомогою реакції:
WO3 + 3Н2 → W + 3Н2O.
Метал виходить у вигляді порошку, який потім можна пресувати в готові вироби. Після спікання такі вироби не вимагають подальшої обробки. Цей спосіб добування металів і деталей з них називається порошковою металургією.