3.2 Регулювання національним законодавством принципу забезпечення права на захист.

Одною із основних засад судочинства є забезпечення обвинуваченому права на захист (ст. 129).²²

Будучи соціально-правовою цінністю, право на захист від обвинувачення посідає визначальне місце в системі гарантій особи у кримінальному судочинстві. Одночасно воно є передумовою правосуддя, оскільки використання усього аспекту юридичних засобів протистояння обвинуваченню слугує вирішенню йогозавдань. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.²³

Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.²⁴

Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояс­нення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, перед­бачені цим Кодексом (ст. 20).²⁵

Право підозрюваного (обвинуваченого), виправданого, засудженого на захист - це сукупність наданих йому законом повноважень для спростування підозри або обвинувачення, пом'якшення покарання, а також захисту своїх особистих інтересів.

Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому права на захист є однією з основних засад судочинства в Україні (див. п. 6 ч. 3 ст. 129 Конституції України).²⁶

Зміст принципу забезпечення підозрюваному, обвинуваченому та засудже­ному, виправданому права на захист складають такі положення:

• закон наділяє підозрюваного, обвинуваченого, засудженому, виправдано­му такою сукупністю процесуальних прав, використання яких дає їм можли­вість особисто захищатися від підозри чи обвинувачення у вчиненні злочину, відстоювати свої законні інтереси (особистий захист);

• закон надає підозрюваному, обвинуваченому право скористатися допомо­гою захисника, а в окремих випадках визнає обов’язковим призначення захис­ника за рахунок держави (професійний захист);

• слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані роз’яснити підозрювано­му, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника (офіційний захист).²⁷

Право на захист мають особи не тільки в кримінальному судочинстві, так цей принцип можна прослідити в таких законодавчих актах як: Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс про адміністративні проступки та ін..

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.²⁸

Коментована стаття закріплює право на звернення до суду як специфічне процесуальне право. Це право може бути розглянуте у двох аспектах: 1) як абстрактне право, тобто як потенційна можливість відповідних суб'єктів на звернення до господарського суду за захистом порушеного права або законного інтересу; 2) як персоніфіковане право, тобто як право конкретної юридичної чи фізичної особи, яка вважає, що її права та охоронювані законом інтереси порушено, на необхідне втручання органу судової влади для їх визнання та належної реалізації.

Крім цього, статтею закріплене право зазначених осіб на звернення до господарського суду не лише за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.²⁹

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.³⁰

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (ст. 7) і, на перший погляд, закріплення аналогічної норми в ЦПК є зайвим.

Право на звернення до суду є невід'ємним особистим правом. Від цього права особа не може відмовитися. Це право не може бути обмежене правочином. В силу ч. 3 ст. 3 ЦПК така відмова є недійсною.

Особа має право звернути до суду за захистом саме своїх прав. Право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені. Іншими словами, особа не має права звернутися до суду у разі, якщо права, за захистом яких вона звернулася, їй не належать. Така особа є неналежним позивачем і у позові їй слід відмовити. Тому при зверненні до суду позивач повинен доводити свою юридичну заінтересованість у справі. Завдяки такому підходу реалізується принцип диспозитивності цивільного процесу, відповідно до якого кожна особа самостійно вирішує: звертатися їй до суду чи ні.³¹

Порушення права на захист є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і тягне скасування судового рішення з призначенням су­дом апеляційної інстанції нового розгляду у суді першої інстанції. Виявлення порушення щодо захисту прав підозрюваного, обвинуваченого під час проведен ня слідчих дій або інших процесуальних дій, або під час прийняття рішень тягне за собою їх скасування відповідними органами.³²

ВИСНОВОК

На сьогоднішній день в галузі українського кримінального судочинства ще недостатньо дослідженими залишаються питання визначення ролі принципів кримінального провадження у механізмі прав забезпечення всіх його учасників як основи правозастосовної практики, особливостей застосування як кожного принципу окремо, так і системи принципів в цілому.

У найбільш загальному вигляді систему принципів здійснення судочинства визначає ст. 129 Конституції України. Основними засадами судочинства в Україні за Конституцією є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини; 4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 9) обов'язковість рішень суду.

Право особи на захист належить до тих прав людини, які особливо ретель­но охороняються відповідними міжнародними установами.

Для забезпечення реалізації цього принципу у стадії досудового розслідування необхідно, у разі відмови підозрюваного, обвинуваченого від захисника, надати йому комплекс процесуальних прав, які передбачені ст. 48 КПК для захисників; встановити обов’язок дізнавача, слідчого прокурора повідомляти захисника про проведення всіх слідчих дій у кримінальній справі; закріпити у КПК обов’язок фізичних та юридичних осіб, до яких направлено запити захисника про витребування документів, у разі наявності таких документів та якщо вони не стосуються передбаченої законом таємниці, надавати такі документи або їх копії захиснику; передбачити повторний розгляд клопотань захисника прокурором у разі, якщо слідчим було відмовлено у задоволенні клопотань; передбачити обов’язок захисника складати захисний висновок після ознайомлення з матеріалами справи.

Для забезпечення реалізації принципу забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого на захист у стадії досудового розслідування необхідно, у разі відмови підозрюваного, обвинуваченого від захисника, надати йому комплекс процесуальних прав, які передбачені ст. 48 КПК для захисників, тому ст. 43 КПК та ст. 47 КПК слід доповнити відповідним комплексом процесуальних прав обвинуваченому. Захисник повинен бути обов’язково повідомлений про провадження всіх слідчих дій, про що необхідно внести відповідні зміни до ст. 48 КПК та ч. 3 ст. 49 КПК. У КПК необхідно закріпити обов’язок фізичних та юридичних осіб, до яких направлено запити захисника про витребування документів, у разі наявності таких документів та якщо вони не стосуються передбаченої законом таємниці надавати такі документи або їх копії захиснику, про що внести доповнення до п. 13 ст. 48 КПК та п. 13 ст. 49 КПК.

Необхідно передбачити обов’язок слідчого передавати прокурору клопотання разом із матеріалами кримінальної справи у разі, якщо він відмовляє у задоволенні клопотання захисника, та зобов’язати прокурора самостійно вивчити заявлене клопотання та прийняти по ньому рішення: або скасувати постанову слідчого та дати йому вказівку про виконання дій, зазначених у клопотанні, або самостійно винести постанову про відмову у задоволенні клопотання (яка, у свою чергу, може бути оскаржена вищестоящому прокурору), про що внести відповідні доповнення до ст. 129 КПК та ст. 229 КПК. Доцільно у новому КПК встановити обов’язок захисника складати захисний висновок після ознайомлення з матеріалами справи. Цей захисний висновок повинен подаватися до суду і вручатися прокурору одночасно із врученням обвинувального висновку обвинуваченому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України:Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.:Україна,1996, - с. 40

2. Загальна декларація прав людини (рос/укр) // ООН; Декларація, Міжнародний документ від 10.12.1948 [електронний ресурс] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015

3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод//Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 04.11.1950 [електронний ресурс] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004

4. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права // ООН; Пакт, Міжнародний документ від 16.12.1966 [електронний ресурс] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_043

5. Кримінальний процесуальний кодекс України.:Закон України від 13 квітня 2012 р.//Голос України. – 2012. – 19 травня (№90-91) [електронний ресурс] http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print1391024548983269

6. Господарський процесуальний кодекс України //Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 06.11.1991 № 1798-XII,- ст. 1 [електронний ресурс] http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1798-12

7. Цивільний процесуальний кодекс України //Верховна Рада України; Кодекс України, Кодекс, Закон від 18.03.2004 № 1618-IV,- ст. 3 [електронний ресурс] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1618-15

8. Про судоустрій і статус суддів//Верховна Рада України; Закон від 07.07.2010 № 2453-VI,- ст..7 [електронний ресурс] http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17/paran44#n44

9. Про адвокатуру та адвокатську діяльність //Верховна Рада України; Закон від 05.07.2012 № 5076-VI [електронний ресурс] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5076-17

10. А.Р. Михайленко Расследования преступлений: законность и обеспечение прав граждан. – К,- 1998 ст. 297

11. Варфоломеева Т.В., Криминалистика й профессональная деятельность защитника. К., 1987, с.48

12. Ведомости Верховного Совета СССР.–1959,–№1,–ст.15

13. Вышинский А.Я. Курс уголовного процесса. М., 1927.–ст. 163

14. Донна Гом’єн Короткий путівник ЄВРОПЕЙСЬКОЮ КОНВЕНЦІЄЮ З ПРАВ ЛЮДИНИ.- вид. «Short guide to the European Convention on Human Rights»;Осло,- 1999р.

15. Лобойко Л. М. Кримінальний процес : підручник / Л. М. Лобойко. – К. : Істина, 2014. – 432 с.

16. Маринів В. Особливості реалізації окремих засад кримінального провадження у судах апеляційної та касаційної інстанції//Право України*:Юрид. Журнал,2013. - №11

17. Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України / за ред. О. І. Харитонова. – 2-ге вид., переробл. та допов. – К. : Істина, 2010. – 344 с.

18. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України / Володимир Миколайович Кравчук, О.І. Угриновська . – Київ : Істина, 2006 . – 944 с.

19. Попелюшко В.О., Лук’янчиков Є.Д. // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2013. – №1(7)

20. Тертешник В.М.. Верховенство права та забезпечення встановлення істини в кримінальному процесі України:Монографія/Дніпропетровськ:Дніпрс, 2009.

21. Капліна О.В. Міжнародно-правові стандарти захисту прав потерпілих в кримінальному процесі: інтерпретація і проблеми імплементації в національне законодавство України // «Вісник» Хмельницького інституту регіонального управління та права,- 2004р,- 223стр

22. Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Барабаш та ін. ; Нац. акад. прав. наук України. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2011. – 1128 с.

23. Кримінально-процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар/за заг. ред. С.В. Ківалова, С.М. Міщенкка, В.Ю. Захарченка; НУ «ОЮА», передм. С.В. Ківалова. – Х.:Одісей,2013,- с. 65

24. Кримінально процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар/за ред. Тацій В.Я.. – Харків:Право,2012

25. Кримінально-процесуальне право України: Підручник / за загальною редакцією Ю. П. Аленіна. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 816 с.

26. Кримінальний процес : підручник / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В, Капліної. – Х.: Право, 2010.- 608 с.

27. Кримінальний процес: підручник. / За заг. ред. В.В. Коваленка, Л.Д. Удалової, Д.П. Письменного. – К.: «Центр учбової літератури», 2013.- 96-97 с.

28. Кримінальний процес:підручник/Ю.М. Грошевий, Я.В. Тацій, В.П. Пшонка та ін.; за заг. ред. Я.В. Тація, В.П. Пшонки. – Х.:Право, 2013.

29. Кримінальний процес України (новий):Навч. посіб. А.В. Молдован, С.М. Мельник. – К.:Центр учбової літератури, 2013.

30. Кримінальний процес України:Навч. посібник/за ред. Назарова В.В., Омельченко Г.М. – К.:Атіка,2008.

31. Курс лекцій з кримінального процесу за новим КПК України (особлива частина)/за заг. ред. Є.Д. Лукянчиков, М.А. Погоренький. – Київ:МВС України. Національна академія внутрішніх справ,2012

1Маринів В. Особливості реалізації окремих засад кримінального провадження у судах апеляційної та касаційної інстанції//Право України*:Юрид. Журнал,2013. - №11

2 Кримінальний процес : підручник / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В, Капліної. – Х.: Право, 2010.- 608 с.

3 Кримінально-процесуальне право України: Підручник / за загальною редакцією Ю. П. Аленіна. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 816 с.

4 Попелюшко В.О., Лук’янчиков Є.Д. // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2013. – №1(7)

5 Курс лекцій з кримінального процесу за новим КПК України (особлива частина)/за заг. ред. Є.Д. Лукянчиков, М.А. Погоренький. – Київ:МВС України. Національна академія внутрішніх справ,2012

6Кримінальний процес:підручник/Ю.М. Грошевий, Я.В. Тацій, В.П. Пшонка та ін.; за заг. ред. Я.В. Тація, В.П. Пшонки. – Х.:Право, 2013.

7Кримінальний процес України (новий):Навч. посіб. А.В. Молдован, С.М. Мельник. – К.:Центр учбової літератури, 2013.

8Кримінальний процес України:Навч. посібник/за ред. Назарова В.В., Омельченко Г.М. – К.:Атіка,2008.

9Тертешник В.М.. Верховенство права та забезпечення встановлення істини в кримінальному процесі України:Монографія/Дніпропетровськ:Дніпрс, 2009.

10 А.Р. Михайленко Расследования преступлений: законность и обеспечение прав граждан. – К,- 1998 ст. 297

11 Вышинский А.Я. Курс уголовного процесса. М., 1927.–ст. 163

12 Ведомости Верховного Совета СССР.–1959,–№1,–ст.15

13 Лобойко Л. М. Кримінальний процес : підручник / Л. М. Лобойко. – К. : Істина, 2014. – 432 с.

14 Кримінальний процес: підручник. / За заг. ред. В.В. Коваленка, Л.Д. Удалової, Д.П. Письменного. – К.: «Центр учбової літератури», 2013.- 96-97 с.

15 Про адвокатуру та адвокатську діяльність //Верховна Рада України; Закон від 05.07.2012 № 5076-VI [електронний ресурс]

16 Варфоломеева Т.В., Криминалистика й профессональная деятельность защитника. К., 1987, с.48

17 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод//Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 04.11.1950 [електронний ресурс] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004

18 Донна Гом’єн Короткий путівник ЄВРОПЕЙСЬКОЮ КОНВЕНЦІЄЮ З ПРАВ ЛЮДИНИ.- вид. «Short guide to the European Convention on Human Rights»;Осло,- 1999р.

19 Загальна декларація прав людини (рос/укр) // ООН; Декларація, Міжнародний документ від 10.12.1948 [електронний ресурс] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015

20 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права // ООН; Пакт, Міжнародний документ від 16.12.1966 [електронний ресурс] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_043

21 Капліна О.В. Міжнародно-правові стандарти захисту прав потерпілих в кримінальному процесі: інтерпретація і проблеми імплементації в національне законодавство України // «Вісник» Хмельницького інституту регіонального управління та права,- 2004р,- 223стр.

22 Конституція України:Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.:Україна,1996, - с. 40

23 Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Барабаш та ін. ; Нац. акад. прав. наук України. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2011. – 1128 с.

24 Про судоустрій і статус суддів//Верховна Рада України; Закон від 07.07.2010 № 2453-VI,- ст..7 [електронний ресурс] http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17/paran44#n44

25 Кримінальний процесуальний кодекс України.:Закон України від 13 квітня 2012 р.//Голос України. – 2012. – 19 травня (№90-91) [електронний ресурс] http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print1391024548983269

26 Кримінально процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар/за ред. Тацій В.Я.. – Харків:Право,2012

27 Кримінально-процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар/за заг. ред. С.В. Ківалова, С.М. Міщенкка, В.Ю. Захарченка; НУ «ОЮА», передм. С.В. Ківалова. – Х.:Одісей,2013,- с. 65

28 Господарський процесуальний кодекс України //Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 06.11.1991 № 1798-XII,- ст. 1 [електронний ресурс] http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1798-12

29 Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України / за ред. О. І. Харитонова. – 2-ге вид., переробл. та допов. – К. : Істина, 2010. – 344 с.

30 Цивільний процесуальний кодекс України //Верховна Рада України; Кодекс України, Кодекс, Закон від 18.03.2004 № 1618-IV,- ст. 3 [електронний ресурс] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1618-15

31 Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України / Володимир Миколайович Кравчук, О.І. Угриновська . – Київ : Істина, 2006 . – 944 с.

32 Кримінальний процес:підручник/Ю.М. Грошевий, Я.В. Тацій, В.П. Пшонка та ін.; за заг. ред. Я.В. Тація, В.П. Пшонки. – Х.:Право, 2013

34