1.1 Поняття засад кримінального провадження.

Принципи (засади) кримінального процесу – це такі основоположні засади, які закріплено в законі (М.Л. Якуб, Михеєнко М.М. та ін.)

Принципи (засади) кримінального судочинства – це керівні ідеї та відправні начала, які закріплені в законі, а також ті, які не дістали такого закріплення в правових нормах, але випливають з них (П.І. Репешко та ін.).

Принципи (засади) кримінального процесу – це такі положення та керівні ідеї, які не потребують обов’язкового законодавчого закріплення та оформлення (В.М. Савицький, В.Т. Томін та інш.).

Кримінальне судочинство як і будь-яка сфера людської діяльності підкорюється загальним, найбільш вагомим правилам, які, власне, не лише є регуляторами такої діяльності , а й значною мірою виражають її сутність та зміст. Вказані правила у кримінальному процесуальному праві іменують засадами. Їх характерною рисою є те, що вони мають наскрізний характер, а тому певною мірою набувають свого відображення на будь-якій стадії кримінального провадження.¹

Найбільш поширеним у науці кримінально-процесуального права є розуміння принципів як закріплених у законі визначальних, фундаментальних положень щодо закономірностей і найбільш суттєвих властивостей кримінального процесу, які обумовлюють їх значення як засобу для захисту прав людини і громадянина, а також для врегулювання діяльності органів та посадових осіб, які ведуть кримінальний процес. Загальна теорія права визначає принципи як засади, що випливають із ідеї справедливості та свободи, визначають загальну спрямованість і найточніші риси чинної правової системи.

Значення принципів як норм вищого ступеня нормативності полягає перш за все у тому, що кожне рішення правозастосовника, яке приймається за порушення їх вимог, повинно підлягати скасуванню, тобто дотримання принципів є гарантією винесення законних та обґрунтованих рішень, дотримання прав та законних інтересів особи у кримінальному судочинстві. Значну роль вони відіграють у ході подолання прогалин у законодавстві. Будучи ціннісними орієнтирами, принципи використовуються у разі правозастосування за аналогією; вносять упорядкованість при субсидіарному застосуванні норм права (цивільний позов у кримінальному процесі). Крім того, вони є вихідними положеннями для тлумачення окремих норм кримінально-процесуального права.²

У юриспруденції сформульовані багатоманітні визначення поняття принципу кримінального процесу.

Одні автори під принципами кримінального процесу розуміють юридично оформлені керівні положення, що закріплюють найбільш загальні та істотні властивості кримінального процесу, які виражають його природу і сутність (Н. С. Алексєєв, В. З. Лукашевич).

Інші автори трактують принципи кримінального процесу як закріплені в правових нормах положення, що визначають найбільш важливі сторони і напрямки діяльності органів розслідування, прокуратури і суду, а також зміст всіх інших норм кримінально-процесуального права (М. І. Бажанов, Ю. М. Грошевий).

Треті стверджують, що принципи кримінального процесу – це основні правові положення загального і керівного значення, що виражають природу і сутність процесу (Л. М. Карнеєва, П. А. Лупінська, І. В. Тирічев).

Четверті принципами кримінального процесу називають закріплені в конституційному і процесуальному законодавстві основні правові ідеї, що визначають побудову кримінального процесу, його сутність і демократизм (В. П. Божбєв, К. Ф. Гуценко).³

На сьогоднішній день в галузі українського кримінального судочинства ще недостатньо дослідженими залишаються питання визначення ролі принципів кримінального провадження у механізмі прав забезпечення всіх його учасників як основи правозастосовної практики, особливостей застосування як кожного принципу окремо, так і системи принципів в цілому.

Вагомим внеском у дослідження цієї проблематики є монографічна робота О. Кучинської "Принципи кримінального провадження в механізмі забезпечення прав його учасників", яка стала результатом тривалого комплексного дослідження механізму принципів кримінального провадження у забезпеченні захисту прав всіх його учасників в світлі формування нової теорії кримінального процесу. Авторкою запропоновано наукову працю, в якій репрезентовано принципово нове для кримінального процесуального права визначення системи принципів кримінального провадження, під якою на її погляд слід розуміти як "інтегровану структурно упорядковану сукупність взаємопов’язаних та взаємообумовлених принципів, кожен з яких характеризується змістовною визначеністю, відносною самостійністю та автономністю функціонування, а також можливістю взаємодії один з одним в середині системи та з іншими правовими явищами поза системою з метою забезпечення найбільш оптимального досягнення завдань судочинства (С. 103). Варто відзначити, що дослідником при формулюванні визначення використовується системний підхід, за допомогою якого досить вдало у межах дефініції поєднуються й розуміння про самостійність змісту окремих принципів кримінального процесу, й про їх взаємопов’язаність або, іноді, навіть, по їх взаємообумовленість. Новаторським з точки зору правової науки, взагалі, та теорії кримінального судочинства, зокрема, є висновок О. Кучинської про те, що для створення загальної системи принципів потрібно мати уявлення про цінність та значимість кожного з них як елементу системи, що, в свою чергу, виходячи із особливого значення принципів для правозастосовної практики та формування професійної правосвідомості має бути основою, з якої розпочинається викладення законів.⁴