Інструктивна картка для проведення практичного заняття № 1 з дисципліни “Фармакологія”

Тема: Розбір засобів, що діють на центральну нервову систему пригнічуючи та збуджуючи. Вправи з виписування рецептів.

Робоче місце: Лабораторія фармакології.

Тривалість заняття: 2 год.

Мета заняття: Закріпити знання по вивченню засобів, що діють на центральну нервову систему пригнічуючи та збуджуючи. Оволодіти навичками та засвоїти уміння самостійно виписувати рецепти на засоби що діють на центральну нервову систему; формувати вміння застосовувати знання з теми в комплексі; набути навички в розпізнаванні засобів даної групи, закріпити знання з їх класифікації, дії, властивостей і застосування. Виховувати інтерес до дисципліни, до обраної професії, професійні риси, почуття відповідальності за доручену справу.

Матеріально-технічне оснащення: тварини, спиртометр, скляний ковпак, спирт етиловий, піпетки, дві банки з водою, вата, фізіологічний розчин, ефір, хлороформ, мензурка, жаба, голка, пробірки, вода дистильована, штатив для пробірок, курині яйця, чашки петрі, інструктивні картки, лабораторні зошити.

Правила безпеки праці:

• працювати в спецодязі,

• дотримуватися правил роботи з наркотичними речовинами,

• робоче місце тримати в чистоті,

• обережно поводитися з лабораторним обладнанням та інвентарем.

• вимити руки з милом.

Література

Основна:

1.Г.О.Хмельницький В.І.Строкань Ветеринарна фармакологія з рецептурою К.: Аграрна освіта 2001. с. 13 - 60

2.Г.О.Хмельницький В.С.Хоменко О.І.Канюка Ветеринарна фармакологія. Харків Парітет 1995.

3.О.І.Канюка В.Й.Скорохід Д.Ф.Гуфрій Ветеринарна рецептура та фармакологія. Практикум К.: УСГА 1994

Додаткова:

1.Журнали Ветеринарна медицина України.

2.Журнали Здоров’я тварин і ліки.

Завдання

1. Розбір засобів, що діють на центральну нервову систему.

2.Ознайомлення з лікарськими засобами, які пригнічують діяльність ц.н.с.

3. Ознайомлення з лікарськими засобами, які збуджують діяльність ц.н.с. (група кофеїну та камфори).

4. Спостереження за дією ефіру або хлороформу на жабі.

5. Набути навики у визначенні питомої ваги спирту (концентрація в градусах) за допомогою спиртометра.

6.Оволодіти навичками розрахунку приготування спирту різної концентрації з офіцинального - 96% спирту.

7. Спостереження за дією спирту різної концентрації на білок.

8. Вправи з виписування рецептів

Зміст і послідовність виконання завдань

1. Розбір засобів, що діють на центральну нервову систему.

Викладач розглядає з студентами засоби, що діють на центральну нервову систему пригнічуючи: наркотичні, снотворні, седативні, психотропні, анальгезуючі, нейролептики.

Потім студенти під контролем викладача розглядають засоби, які збуджують діяльність центральної нервової системи: групу кофеїну та групу камфори. Класифікацію цих груп на українській та латинській мові студенти записують у зошит.

2. Спостереження за дією ефіру або хлороформу на жабу.

П еред проведенням досліду досліджують пульс та дихання жаби. Піпеткою відміряють 2,0 мл ефіру, змочують вату яку кладуть під ковпак. Спостерігають за дією препарату. Після випаровування ефіру у жаби посилюється рухливість, поверхня тіла покривається слизом, але через 3-4 хв. рухливість зменшується, наступає пригнічення і наркоз. Знімають ковпак і визначають наявність больової реакції, а також досліджують пульс та дихання, роблять висновки. Жабу поміщають в банку з холодною водою, або промивають проточною водою. Встановлюють час пробудження жаби.

На основі досліду роблять висновок про те, що ефір викликає довге і сильне збудження і порівняно швидке відновлення.

3.Визначення питомої ваги спирту (концентрація в градусах) за допомогою спиртометра. В чистий скляний високий циліндр наливають 400 мл 96 етилового спирту. Потім спиртометр обережно занурюють в спирт при температурі 18-20С і визначають концентрацію алкоголю в спирті. Спиртометр повинен плавати в спирті, а меніск алкоголю повинен знаходитись навпроти показника питомої ваги алкоголю по шкалі спиртометра. Після цього нагрівають спирт до 70 С (в ванні з гарячою водою) і знову визначають концентрацію спирту спиртометром.

З підвищенням температури змінюється питома вага і збільшуються показники градусів спирту. Тому концентрацію спирту завжди потрібно визначати при температурі 18-20С. При нагріванні спирту швидкість руху

молекул в ньому зростає, це сприяє зменшенню його густини і збільшенню об’єму, і відповідно, зменшенню питомої ваги, внаслідок чого спиртометр занурюється в глибину і підвищує показники градусів (при температурі більше 20 або нижче 18 градусів роблять поправку).