Щипці Гармса
Для міцнішої фіксації голови тварину прив'язують за роги до стовпа.
При ректальному дослідженні тварин, при дослідженні молочної залози можна фіксувати одну або дві кінцівки. Грудну кінцівку фіксують накладанням на передпліччя закрутки, що складається з петлі і палиці,
Фіксація голови великої рогатої худоби до стовпа.
іноді кінцівку згинають у зап'ясному суглобі і тримають її за вірьовку, закріплену за передпліччя і зап'ясток.
Т
Фіксація
великої рогатої худоби в станку
Для фіксації тварин у стоячому положенні широко користуються станками, додатково обладнаними ярмом для укріплення голови. В умовах господарств велику рогату худобу можна фіксувати ременями (вірьовками) до стовпа, стійла, стіни.
Фіксація
грудної кінцівки у великої рогатої
худоби (за І. І. Магдою): а,
б —
закрутка на передпліччі; в
—
зв'язування вірьовкою п'ястка і
передпліччя
Фіксація тазових кінцівок великої
рогатої худоби
(за І. І. Магдою):
а —
вірьовочною петлею; б
— хвостом;
в- закруткою за гомілку; г
— закріплення
кінцівки
на палиці.
2.Ознайомлення з інструменти для введення ліків орально, парентерально, ректально, нашкірно, на слизові оболонки.
При введенні ліків через рот застосовують гумові пляшки, рото- та носостравохідні зонди, гумові трубки з лійками, шпателі, ложки, склянки, спринцівки, пілюле-, болюсо-, капсуло-, таблеткодавачі.
Ректально використовують клізми, мікро-клізми, кварти Есмарха, свічки.
При введенні ліків в рубець проколюють черевну стунку довгою голкою для взяття крові або троакаром.
Для парентерального введення використовують одно- та багаторазові шприци Люера, системи Рекорд, Рекорд – Праваца, Жане – Рекорд, аппарат Боброва, аппарат Шилова, голки – ін’єкційні та для взяття крові.
Шприци з голками
1
– “Рекорд”, 2 – “Люера”, 3 – Жане –
Рекорд, 4 – “Рекорд - Праваца”
Голки Боброва
На шкіру та на слизові оболонки ліки можна наносити за допомогою спринцівок, шприців, порошковдувачів, скляних паличок, шпателів або застосовувати ванни чи обмивання тварин.
3.Оволодіння навиками по оральному та парентеральному шляхах введення ліків в організм тварин.
Оральне введення ліків – (через рот) проводять на тваринах, яких попередньо надійно фіксують.
В
ведення
рідких форм за допомогою пляшок
застосовують
переважно великій
рогатій худобі. Для цього тварині
піднімають голову, лівою рукою надавлюють
язик, або захвачують його рукою і
витягують по беззубому краю, а
правою рукою вводять пляшку, кладуть
її на корінь язика і поступово виливають
вмістиме пляшки. Збудження тварини, або
кашель вказують на те, що
рідина попала в трахею, в такому випадку
голову тварині відпускають, щоб
вона заспокоїлась. Дрібним тваринам
рідкі форми вводять з ложки, спринцівки,
або шприца на кінець якого надівають
гумову трубку.
При застосуванні рото- та носо-стравоходних зондів, їх попередньо обмивають гарячою водою і змазують вазеліном. Правильність проходження носо- стравоходного зонду контролюють вказівним пальцем, введеним у відповідну ніздрю. Носовий хід зонд проходить вільно, а досягнувши глотки, зустрічає перешкоду, тому зонд витягують трохи назад і знову штовхають в глотку в момент акту ковтання. При цьому зонд повинен потрапити в стравохід, але може потрапити і в трахею, тому вільний кінець зонду опускають в стакан з водою. Якщо зонд буде в трахеї то при видиханні в стакані з'являться пухирці повітря, а якщо в стравоході, то пухирці можуть з'явитися, але їх поява не буде співпадати з актом дихання і потім вони зовсім зникнуть. Після того, як буде встановлено правильне положення зонду, через лійку вливають лікарський засіб.
П
арентеральне
введення ліків
забезпечує точність дозування
і швидкість дії.
Парентерально вводять тільки стерильні розчини з дотриманням правил асептики:
а) готують поле для ін'єкції Для цього на місці ін'єкції вистригають шерсть, шкіру протирають ватним тампоном змоченим 70% етиловим спиртом, або 5% розчином карболової кислоти, як до так і після ін'єкції.
б) наповнюють шприц лікарським засобом. Розчин для ін'єкції набирають в шприц за допомогою ін'єкційної голки, перевертають його поршнем донизу і видаляють через голку пухирці повітря, яку повертають вертикально до верху.
Підшкірно вводять — крупним тваринам (велика рогата худоба, коні, верблюди) в основному 2 - 20 мл, (при необхідності дозу можуть доводити до 200 мл) в ділянці середньої третини шиї, вівцям на внутрішній поверхні стегна, свиням у основи вушної раковини, з внутрішньої поверхні стегна, або в колінну складку. Дрібним тваринам (собаки, коти, кролі) вводять 0,5 - 2 мл у ділянці лопатки, на бокові поверхні шиї, або на внутрішні поверхні стегна.
Техніка підшкірного введення: великим і середнім пальцями лівої руки захвачують шкіру і відтягують її, щоб утворилась складка, вказівним пальцем створюють в ній заглибину. Шприц з голкою фіксують так, щоб на канюлі голки знаходився мізинець, а вказівний палець фіксував поршень. Голку вколюють коротким різким ударом в заглибину складки паралельно складці. Впевнившись, що кінець голки знаходиться під шкірою, вказівний палець переносять на поршень і давлять на нього. Після введення голку виймають, а місце обробляють.
Не можна допускати попадання під шкіру повітря, особливо в кровоносні судини, не можна вводити речовини, що визивають некроз тканин, не можна змішувати в одному шприцу несумісні речовини (наприклад, олійні і водні розчини, луги й кислоти, екстракт алое з всіма іншими речовинами).
Внутрішньом’язово вводять крупним тваринам в дозі від 2 до 30 мл олійного, або водного розчину в місця з добре розвинутими м'язами: ділянка сідничного, трьохголового м'язу, в підгрудок, свиням за вухом, або з внутрішньої поверхні стегна.
Внутрішньом'язові ін'єкції менш болючі ніж підшкірні.
Т
ехніка
введення голки при внутрішньом'язовій
ін'єкції вимагає підготовки
поля ін'єкції, і введення голки під
невеликим нахилом різким ударом
в товщу м'язів на глибину 4-5 см.
Внутрішньовенне введення забезпечує відповідну концентрацію ліків за дуже короткий час. Цим шляхом можна вводити ліки які підшкірно та внутрішньом'язово сприяють утворенню набряків, абсцесів, некрозів і забороняється вводити олійні розчини, суспензії, речовини, що визивають коагуляцію та гемоліз еритроцитів.