
- •План заняття : структура заняття:
- •Організаційний момент
- •Мотивація та актуалізація опорних знань та вмінь
- •Пояснення нового матеріалу
- •Структура й складові елементи програм
- •Var перелік імен змінних та їх типів;
- •Типи даних.
- •Математичні функції:
- •Різновиди операторів
- •Підсумки заняття
- •Домашнє завдання
ТЕМА: Основні елементи програми.
МЕТА:
Дати визначення поняття програми.
Розглянути структуру та основні складові програми.
Розглянути етапи розв’язування задач за допомогою комп’ютера.
Розвивати логічне мислення.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:
програма, мова програмування, змінна, константа, типи даних, операція, вираз, оператор, тестування програми, відладка програми.
ОБЛАДНАННЯ:
комп’ютер, зошит, дошка
ТИП ЗАНЯТТЯ:
засвоєння нових знань.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
пояснювально-ілюстративний, самостійна робота.
МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ:
кібернетика, математика, креслення, логіка.
ЛІТЕРАТУРА:
Ребрина В.А., Ривкінд Й.Я., Чернікова Л.А., Шакотько В.В. Інформатика (підручник), 10 клас. Ґенеза, 2010
Информатика базовий курс, учебник для вузов / под ред. Симоновича С.В. – СПб.: Питер, 1999-640 с.
Клименко А. Эффективный самоучитель работы на ПК. Основной курс. – Питер, 2002 – 496 с.
Фар онов В.В. Турбо Паскаль начальній курс. - М.: «Нолидж», 1999.-616 с.
Шпак Ю.А.. Разработка приложений в Delphi. К.: «МК-Пресс», 2007.-544 с., ил.
План заняття : структура заняття:
Організаційний момент
Привітання
Мотивація та актуалізація опорних знань та вмінь
Сьогодні на занятті ми розглянемо базові алгоритмічні структури. Поняття алгоритму є основним для інформатики. Саме тому важливо в ньому розібратися. До того ж складання алгоритмів є базою для програмування.
Пояснення нового матеріалу
Поняття мови програмування.
Етапи розв’язування задач за допомогою комп’ютера.
Структура й складові елементи програм
Типи даних.
Поняття оператора. Різновиди операторів.
Мови програмування - штучні мови. Від природних вони відрізняються обмеженим числом службових слів, значення яких зрозуміло транслятору, і дуже строгими правилами запису команд (операторів). Сукупність таких вимог утворює синтаксис мови програмування, а сенс кожної команди і інших конструкцій мови - його семантику.
Процес пошуку помилок у програмі називається тестуванням, процес усунення помилок - відладкою.
За допомогою мови програмування створюється не готова програма, а тільки її текст, що описує раніше розроблений алгоритм. Щоб одержати працюючу програму треба цей текст
або автоматично перевести в машинний код (для цього служать програми-компілятори) і потім використовувати окремо від початкового тексту
або відразу виконувати команди мови, вказані в тексті програми (цим займаються програми-інтерпретатори).
У останні декілька років в програмуванні (особливо в програмуванні для ОС Windows) закріпився так званий візуальний підхід.
Цей процес автоматизований в середовищах швидкого проектування (Rapid Application Development, RAD-середовища). Всі необхідні елементи оформлення і управління створюються і обслуговуються не шляхом ручного програмування, а за допомогою готових візуальних компонентів, які за допомогою миші «перетягуються» в проектоване вікно. Їх властивості і поведінка потім настроюються за допомогою простих редакторів, що візуально показують характеристики відповідних елементів. При цьому початковий текст програми, генерується RAD-середовищем автоматично, що дозволяє зосередитися тільки на логіці вирішуваної задачі. В результаті програмування багато в чому замінюється на проектування - такий підхід називається візуальним програмуванням.
Інтерфейс середовища швидкої розробки програм Delphi.
Популярні такі візуальні середовища швидкого проектування програм:
для Basic - Microsoft Visual Basic,
для Pascal - Borland Delphi,
для C++ - Borland C++Builder,
для Java - Symantec Cafe.
Етапи розв’язування прикладних задач з використанням комп’ютера
Постановка задачі
Побудова моделі
Розробка алгоритму
Вибір структур даних
Розробка програми
Тестування програми
Аналіз результатів роботи програми
Структура й складові елементи програм
Програму, написану на мові програмування Pascal, можна умовно розділити на наступні основні частини:
заголовок програми (не обов’язково);
підключення бібліотек транслятора;
розділ оголошень і угод (оголошення глобальних міток, глобальних констант, глобальних типів, глобальних змінних);
розділ процедур і функцій (для кожної з них фіксується заголовок процедури (функції), виконується оголошення локальних міток, локальних констант, локальних типів, локальних змінних, записується основний блок процедури або функції);
основний блок програми, обмежений операторними дужками begin і end.
Програма схематично може бути зображена в такий спосіб:
program ім’я_програми;
наприклад program main;
uses перелік бібліотек транслятора, що підключаються;
наприклад uses crt, dos, graph;
label перелік міток;
наприклад label m1, m2, … , mn;
const перелік імен констант та їх значень;
наприклад const c1=значення_1; c2=значення_2; …
type перелік імен типів та їх опис;
наприклад type t1=опис_типу_1; t2=опис_типу_2; …