Глава XVII. Державне соціальне страхування

Стаття 253. Усі працівники підлягають обов’язковому державному соціальному стра­хуванню.

Стаття 255. Працівники, а у відповідних випадках і члени їх сімей, забезпечуються в порядку державного соціального страхування:

1) допомогою по тимчасовій непрацездатності, а жінки, крім того, допомо­гою по вагітності, родах і догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років,

2) допомогою з нагоди народження дитини, допомогою на поховання,

3) пенсіями по старості, по інвалідності, в разі втрати годувальника, а та­кож пенсіями за вислугу років встановленими для деяких категорій праців­ників.

Кошти державного соціального страхування використовуються також на санаторно-курортне лікування працівників, обслуговування їх профілакторія­ми та будинками відпочинку, на лікувальне (дієтичне) харчування, на утри­мання дитячих таборів відпочинку та оздоровлення та на інші заходи по державному соціальному страхуванню.

Стаття 256. Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується при хворобі, каліцтві, тимчасовому переведенні на іншу роботу в зв’язку з захво­рюванням при догляді за хворим членом сім’ї, карантині, санаторно-курортному лікуванні і протезуванні – в розмірі до повного заробітку.

При хворобі або каліцтві допомога виплачується до відновлення праце­здатності або встановлення інвалідності.

Стаття 257¹. Основні умови надання і розміри допомоги по державному соціа­льному страхуванню встановлюються законодавством.

Стаття 258. Усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню влас­ником або уповноваженим ним органом від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що визначаю­ться законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором).

Стаття 258¹. Усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню влас­ником або уповноваженим ним органом від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що визначаю­ться законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором).

Глава XVIII. Нагляд і контроль за додержанням законодав­­ства про працю

Стаття 259. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і ор­ганізаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Стаття 260. Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:

 Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

 Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки,

 органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України,

 органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охо­рони здоров’я України.

    