Сприймання

Задача 7. Людина, що проживала в квартирі багатоповерхового будинку, часто бачила на балконі сусіднього будинку чоловіка, який робив ранкову гімнастику. Під час випадкової зустрічі на вулиці вона відразу ж упізнала його, але їй здалося, що цей чоловік став менший на зріст.

Чому так трапилось? Якою властивістю сприймання можна пояснити цей випадок?

Задача 8. Розглядаючи чорнильні плями, досліджувані майже завжди бачать якісь об'єкти: хмари, озера, тварин, людські обличчя тощо. При цьому одні акцентують увагу на окремих деталях плями, інші – на її загальній конфігурації. Встановлено, що і зміст образів сприймання, і особливості їх побудови досить стійко характеризують суб'єкт сприймання. На підставі цих даних було розроблено проективний тест – знаряддя психодіагностики.

Як ці дані характеризують сприймання людини ? З якою властивістю сприймання вони пов'язані?

Задача 9. Людина “навчила” комп'ютер читати і розуміти тексти, перекладати їх з однієї мови на іншу. Проте все ж машина не зможе прочитати рядок, в якому витерто верхню або нижню його половину, тоді як його автор зробить це без особливих утруднень.

Як пояснити це явище? Яка властивість людського сприймання виявляється таким чином?

Задача 10. Професійні музиканти мали відтворити три раніше невідомі їм мелодії. Перша була в стилі фольклору, друга – класична, третя – джазова композиція. З'ясувалося, що найважче було відтворювати останню мелодію, першу музиканти повторили практично без помилок і легше, ніж другу.

Як ці дані характеризують сприймання? Про яку властивість сприймання йдеться?

Задача 11. На екрані показували слова, серед яких були нецензурні. З'ясувалося, що на сприймання нецензурних слів досліджувані витрачали майже вдвічі більше часу, ніж на сприймання слів нормативної лексики. При повторенні цього експерименту різниця в часі зменшувалась, а коли досліджуваних заздалегідь попереджали про характер слів, то нецензурні викликали навіть швидшу реакцію, ніж нейтральні.

Про що свідчать ці дані? З якою властивістю сприймання вони пов'язані?

Увага

Задача 12. Архімед, начебто, захопившись побудовою на піску геометричних фігур, не почув, як до міста, а потім і до його двору увірвалися римляни. Перед смертю він вигукнув: “Не чіпайте моїх фігур!” Наполеон, за свідченнями очевидців, одночасно обмірковував теми різних послань і впереміжку диктував їх щонайменше дванадцяти секретарям.

Як можна пояснити ці випадки? Як вони характеризують природу уваги?

Задача 13. Астроном, очікуючи зміни положення зірки в об'єктиві свого телескопа, може пропустити цей момент. Оператор, уважно дивлячись на екран свого радара, виявляється непідготовленим до відповіді тоді, коли це потрібно. Спостерігач, зосереджений на розпізнаванні ознак ворожого підводного човна, може не помітити їх серед інших звуків та шумів.

Чому так трапляється? Як пояснити ці випадки?

Задача 14. Деякі вважають, що ознакою уважності є здатність людини протягом тривалого часу, не відволікаючись, розв'язувати якусь задачу. На думку других, уважний той, хто, розповідаючи, бачить і чує все, що діється навкруги. Треті переконані: уважна людина може одночасно слухати якесь повідомлення, записувати його, розуміти та вносити свої корективи в зміст записуваного.

Яка з цих думок відповідає дійсності? Що ж насправді є ознакою уважності?

Пам`ять

Задача 15. За віруванням одного з мексиканських племен, успішному збиранню кактуса, що має наркотичний ефект, перешкодою є “гріх” дружин збирачів. Тому через чотири дні після того, як чоловіки вирушили в похід, жінки збираються і сповідуються перед “великим батьком” – вогнем. Для цього кожна кидає в багаття мотузок, на якому вузлами позначає своїх коханців.

Яку роль відіграють ці вузли? Як вони відбивають природу людської пам'яті?

Задача 16. Електростимуляція скроневої ділянки недомінантної півкулі мозку викликала у хворої образ події, яка перелякала її ще в дитинстві. Стимуляція цієї самої ділянки перенесла другу хвору на двадцять років назад, і вона побачила себе з новонародженою дочкою на руках. Третя хвора почула голос свого сина, що лунав з двору разом з криками дітей, гавканням собак, шумом автотранспорту. Пацієнтки начебто переносились у світ назавжди забутих подій минулого і заново переживали їх.

Про що свідчать ці випадки? Можливо, людина взагалі нічого не забуває?

Задача 17. Хворий поступово втрачав пам'ять. Спочатку це стосувалося подій, які відбулися зовсім недавно, потім тих, що мали місце протягом останнього року, далі – кількох останніх років, аж до спогадів про дитинство. Згодом хвороба перестала прогресувати і почалося відновлення пам'яті, яке відбувалося у зворотному порядку: спочатку з'явилися спогади юності, потім – зрілого віку і лише після цього – події останніх років.

Чому перебіг захворювання був саме таким? Яку закономірність ілюструє цей випадок?

Задача 18. Молода малоосвічена німкеня, захворівши на лихоманку, у маренні заговорила грецькою, латинською і давньоєврейською мовами. З'ясувалося, що дівчинкою вона жила у пастора, який часто читав книги вголос. Проте одужавши, вона навіть не підозрювала, які багатства зберігає її пам'ять. Аналогічний випадок стався з камердинером іспанського посла в Парижі, який у маренні виголошував дипломатичні промови.

Про що свідчать подібні факти? Що вони дають для розуміння природи і механізмів пам'яті?

Задача 19. Опитування дорослих про перші спогади дитинства показали, що найчастіше вони пригадують сильні переляки і страхи, смерть близьких, покарання й образи, нещасні випадки, розлуку тощо. Коли ж згадують події недавнього минулого, то серед них значно більше приємних. Цікаво, що коли досліджуваних просять відтворити слова, які викликають у них позитивні ї негативні емоції, то перші запам'ятовуються краще.

Як можна це пояснити? Що ж запам'ятовується краще: приємне чи неприємне?

Задача 20. Досвідчені викладачі знають: якщо школяр чи студент вивчає матеріал лише для того, щоб добре відповісти на занятті або щоб скласти екзамен, він його швидко забуває.

Які психологічні механізми зумовлюють таке забування? Як боротися з цим явищем?

Задача 21. Гусенята, виведені гускою, скрізь ходять слідом за нею. Інкубаторні гусенята йдуть за будь-яким предметом, який рухається, але за умови, що вперше побачили його між 13-ою і 17-ою годинами після появи на світ. Якщо посадити і тих, і інших разом і дати їм можливість побачити гуску і цей предмет, перші побіжать до гуски, а другі – до предмета.

Як це явище характеризує природу пам'яті? Чи притаманне щось подібне людині?

Уява

Задача 22. Досліджувані, серед яких були професійні актори і особи, що не мали стосунку до театру, повинні були, заплющивши очі, уявити, начебто їхня ліва рука охоплює велику дерев'яну кулю, а права – маленьку. Після неодноразових спроб їм пропонували навпомацки порівняти тепер уже однакові кулі. Виявилося, що у другому випадку частина досліджуваних уявляла їх неоднаковими. У першій групі таких було 85 %, у другій – 42 %.

Про що свідчить це дослідження? Як пояснити відмінності у його результатах?

Задача 23. Тестування показало, що люди з розвиненою уявою характеризуються невдоволеністю власним і суспільним життям, високою самооцінкою та самовпевненістю, нехтують думкою авторитетних осіб. Найчастіше їх приваблюють незвичні професії, що потребують ризику, прийняття нестандартних рішень. Зв'язку між успішністю діяльності таких людей і рівнем їх інтелекту не виявлено.

Що дають ці дані для розуміння сутності уяви? Як їх можна пояснити?

Задача 24. Батьки дошкільника помітили, що читання сину народних казок призводить до небажаних наслідків – проявів агресивності, задерикуватості, жорстокості. Порадившись, вони припинили читати йому казки. Проте незабаром син став уявляти, як до нього приходить червоний кінь, як він грається з прирученою ведмедицею. Батьки не знали, як їм діяти в цій ситуації.

Як можна пояснити поведінку дитини? Що можна порадити батькам?

Задача 25. Собаки, отруєні тетраетилсвинцем, починають лизати підлогу, стіни, дряпати язик лапами. Подібна картина спостерігається і при аналогічному отруєнні людини: у неї з'являється відчуття стороннього тіла в роті і вона здійснює дії, щоб позбавитися його. Собаки, отруєні атропіном, забиваються у куток кімнати, під стіл, щось ловлять у повітрі, наштовхуються на стіни, начебто прагнучи пройти крізь них. У людини, отруєної цією речовиною, з'являються галюцинації, порушується орієнтування у просторі.

Як пояснити подібність поведінки людини і тварин у цьому випадку? Чи є у тварин уява?