2. Методи педагогічного і психологічного впливу на особистість з виховною метою

Методи виховання – це способи впливу на свідомість, волю, почуття, поведінку людини з метою вироблення у неї заданих метою якостей.

Методичний прийом – це конкретний прояв певного методу виховання на практиці, це частина методу. Методи і прийоми виховання можуть замінювати один одного і не завжди простежуються їх супідрядні відношення. Знання методів і прийомів виховання, вміння правильно їх застосовувати – це одна з найважливіших характеристик рівня педагогічної майстерності.

Методи виховання проявляють свій зміст через:

• безпосередній вплив вихователя на вихованця (переконання, вимога, наказ, погроза, покарання, заохочення, особистий приклад, авторитет, прохання, порада);

• створення спеціальних умов, ситуацій і обставин, які змушують вихованця змінити власне ставлення, виразити свою позицію, здійснити вчинок, проявити характер;

• громадська думка референтної групи, наприклад, колективу (шкільного, студентського, професійного), особистісно значущого для вихованця, а також завдяки авторитетній для неї людини – батька, вченого, художника, державного діяча, діяча мистецтв і засобів масової інформації (телебачення, друковані видання, радіо);

• спільну діяльність вихователя з вихованцем, спілкування, гру;

• процеси навчання, самоосвіти і передачі інформації, соціального досвіду в колі сімї, в процесі дружнього і професійного спілкування;

• заглиблення в світ народних традицій, фольклорної творчості, читання художньої літератури.

Немає методів хороших чи поганих, жодний шлях виховання не може бути названий ефективним чи не ефективним без врахування тих умов, в яких він застосовується.

У сучасній педагогіці відомі десятки класифікацій методів виховного впливу. Найбільш об’єктивною можна вважати класифікацію Г. І. Шукіної, яка виділяє три групи методів виховання: формування свідомості особистості, організації діяльності і формування досвіду поведінки, стимулювання.

Методи формування свідомості особистості

Важко виховати, виробити яку-небудь якість, не добившись перш за все ясного розуміння значення цієї якості. Для формування поглядів, понять, переконань використовуються методи, що отримали загальну назву методів формування свідомості особистості або методи переконання:

• розповідь;

• пояснення;

• лекція;

• навіювання;

• інструктаж;

• диспут;

• доповідь;

• приклад.

Методи організації діяльності і формування

досвіду поведінки

Виховання має формувати необхідний тип поведінки. Не поняття, переконання, а конкретні справи, вчинки, характеризують вихованість особистості. Всі методи цієї групи засновані на практичній діяльності вихованців. Завдання педагога – мудро керувати цією діяльністю:

• вправи;

• приучення;

• педагогічна вимога;

• доручення;

• виховуючі ситуації.

Методи стимулювання

Пряме і безпосереднє призначення стимулів – прискорювати або, навпаки, гальмувати певні дії:

• змагання;

• заохочення;

• осуд;

• покарання.

Виховні методи і прийоми застосовують не тільки для вирішення проблем підростаючого покоління. Вони також використовуються з метою надання допомоги дорослим людям у процесах соціалізації, адаптації до нових життєвих умов, корекції стилю поведінки чи характеру взаємовідносин із навколишніми.