3. Методи психологічних досліджень

Психологія як дисципліна має свій предмет і методи вивчення закономірностей, механізмів і психічних фактів. Психологія висуває до методів дослідження психічних явищ такі вимоги:

• психічні явища необхідно вивчати в їх розвитку, взаємозв’язку і взаємозалежності;

• метод дослідження має розкривати суттєві, а не випадкові, другорядні особливості психічного процесу, стану чи властивостей, що досліджуються;

• головним принципом психологічного дослідження є його об’єктивність.

Розглянемо основні методи дослідження психіки.

Спостереження  в психології використовують у різних варіантах.

По-перше, спостереження може бути зовнішнім (тобто спосіб збору даних про психіку людини шляхом прямого спостереження за нею) та внутрішнім, або самоспостереженням (використовується у випадках, коли психолог ставить завдання дослідити певне явище у вигляді, в якому воно безпосередньо існує в його свідомості).

По-друге, виділяють вільне спостереження (не має заздалегідь встановлених меж, програми, процедури його проведення; можливі зміни предмета чи об’єкта спостереження, його характеру залежно від тих чи інших чинників) та стандартизоване спостереження (проводиться за певною, заздалегідь складеною програмою і строго дотримується її, незалежно від того, що відбувається в процесі спостереження).

По-третє, спостереження може бути включене (коли дослідник виступає як безпосередній учасник того процесу, за яким спостерігає; найчастіше використовується в загальній, віковій, педагогічній та соціальній психології) та стороннє (не передбачає особистої участі спостерігача в тому процесі, який він вивчає).

Опитування – це метод, при використанні якого людина відповідає на ряд питань. Опитування може бути усним, коли бажано вести спостереження за поведінкою та реакціями людини, що відповідає на питання; письмовим (анкетування), що дає змогу охопити велику кількість людей. За рівнем стандартизації опитування поділяється на вільне, коли перелік питань і можливих відповідей на них заздалегідь не обмежений, та стандартизоване, у якому питання і варіанти чітко визначені заздалегідь.

Тести – це спеціалізовані методи психодіагностичного дослідження, при застосуванні яких можна отримати точну кількісну або якісну характеристику досліджуваного явища. Тести обов’язково мають певну шкалу значень.

За функціональною ознакою тести поділяють на такі групи:

• тести інтелекту – застосовуються для виявлення розумового потенціалу;

• тести креативності – виявляють творчі здібності: оригінальність мислення, винахідливість, конструктивність, гнучкість мислення, уяву тощо;

• тести досягнень – виявляють ступінь оволодіння конкретними знаннями, вміннями, навичками;

• тести особистісні – вимірюють різні сторони особистості: установки, цінності, емоційність, самооцінку, конфліктність.

Експеримент – у психологічному дослідженні може бути природним (організовується і проводиться в звичайних життєвих умовах) або лабораторним (передбачає створення деякої штучної ситуації, яка дає можливість те чи інше явище найкраще дослідити).

Моделювання як метод застосовується в тому випадку, коли дослідження того чи іншого явища шляхом спостере-ження, опитування або експерименту неможливе. Тоді створюють штучну модель явища, яке неможливо дослідити. У психології звертаються до математичного, технічного, логічного, кібернетичного моделювання.

Для біографічного методу характерні використання матеріалів, що стосуються особливостей життя людини, її розвитку як особистості, аналізу важливих подій її дитинства, юнацтва, навчання та трудової діяльності.

Вивчення продуктів творчості як метод дослідження можливостей за наявності таких об'єктивних (матеріальних або матеріалізованих) наслідків діяльності людини, як архівні матеріали, чернеткові записи, щоденники, креслення, поетичні, музичні, художні твори тощо.