2. Основні категорії педагогічної науки

До категорій відносять найбільш об’ємні і загальні поняття, що відображають сутність науки, її типові властивості. У будь-якій науці категорії виконують важливу роль, пронизуючи все наукове знання і поєднуючи його в цілісну систему.

Категорія “виховання”– це одна з основних у педагогіці. Виховання як всезагальна категорія включає в себе навчання і освіту. В сучасній науці під вихованням як суспільним явищем розуміють передачу історичного і культурного досвіду від покоління до покоління. Характеризуючи обсяг поняття, виділяють виховання в широкому соціальному значенні, включаючи вплив на особистість суспільства в цілому, і виховання у вузькому значенні – як цілеспрямовану діяльність, призначену для того, щоб сформувати систему якостей особистості, поглядів і переконань. Виховання часто вживається у більш локальному значенні – як вирішення якого-небудь конкретного завдання (наприклад, виховання ввічливості, пізнавальної активності).

Завдання виховання завжди виражає потребу реалізувати певні суспільні функції і соціальні ролі. Тобто системи, що обумовлюють характер і завдання виховання, відповідають етнонаціональним традиціям, особливостям суспільно-історичної формації, певної ціннісної ієрархії, а також політичній та ідеологічній доктринам держави. У світовій практиці відомі такі системи виховання, як “спартанська”, “система рицарського виховання”, “виховання джентльмена”, “система вільного виховання”, “система колективних творчих справ”.

Таким чином, виховання – це цілеспрямоване формування особистості на основі:

• формування певних відношень до предметів, явищ навколишнього світу;

• формування світогляду;

• формування поведінки (як прояв світогляду).

Розрізняють такі види виховання: розумове, моральне, фізичне, трудове, естетичне, статеве, екологічне, правове тощо.

Друга педагогічна категорія – навчання – це процес взаємодії вчителя і учнів, у результаті якого забезпечується розвиток учня.

Як процес, навчання включає в себе дві частини: викладання, в ході якого здійснюється передача системи знань, умінь, досвіду, діяльності, і учіння, як засвоєння досвіду через його сприйняття, осмислення, новоутворення і застосування.

Але людина не посудина, куди зливається досвід людства, вона сама здатна цей досвід набувати і творити щось нове. Тому основними факторами розвитку людини є самовиховання, самонавчання і самовдосконалення.

Третя категорія педагогіки – освіта, яка може розглядатися у різних смислових площинах:

1. Освіта як система має певну структуру та ієрархію її елементів у вигляді наукових і навчальних закладів різного типу (дошкільна, початкова, середня і вища освіта).

2. Освіта як процес передбачає протяжність у часі, різницю між початковим і кінцевим рівнем знань, умінь і навичок учасників цього процесу, технологічність, що забезпечує зміни, новоутворення.

Освіта як результат свідчить про закінчення навчального закладу і підтвердження цього факту сертифікатом.

Розрізняють загальну і спеціальну освіту. Загальна освіта забезпечує кожній людині такі знання, вміння, навички, які необхідні їй для всебічного розвитку і є базовими для отримання в подальшому спеціальної професійної освіти.

При розгляді виховання, навчання чи освіти як системи виділяють такі елементи – ціль, засоби, результат, об’єкти процесу.