Питання і завдання для самоконтролю

1. Яке значення волі у житті людини?

2. Наведіть приклад складної і простої вольової дії.

3. Який з етапів вольової дії для Вас є найбільш складним?

4. Яких вольових якостей Вам не вистачає?

5.Наведіть приклади з життя успішних і неуспішних людей. Яка роль наявності вольових якостей у цих категорій людей?

6. Які ви вбачаєте шляхи і напрямки розвитку своєї волі?

Теми рефератів

1. Поняття, ознаки і прояви волі у людини.

1. 2. Становлення вольових якостей людини.

2. 3. Творча робота “Радій труднощам”.

Література для самоосвіти

1. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2001.

2. М’ясоїд П. А. Загальна психологія: Навч. посіб. К.: Вища школа, 2000.

3. Станкин М. И Общая психология. Функциональные явления человеческой психики. – Воронеж: Издво,НПО “МОДЭК”, 2001.

4. Столяренко Л. Д., Самыгин С. И. Психология и педагогика в вопросах и ответах.  Ростов-на-Дону: Феникс, 1999.

5. Психология и педагогика: Учеб. пособие / В.М. Николаенко, Г.М. Залесов, Т.В. Андрушина и др. – М.: ИНФРА−М; Новосибирск: НГАЭиУ, 1999. − 175 с.

Лекція 7 здібності

Звичайна людина використовує лише десять відсотків своїх фізичних і розумових здібностей.

(Н. Коупленд)

План

1. Поняття про здібності, їхня роль у діяльності особистості.

2. Природа здібностей.

3. Індивідуальні відмінності у здібностях людей.

4.Врахування та розвиток здібностей у професійній діяльності.

1. Поняття про здібності, їхня роль у діяльності особистості

Коли ми намагаємося зрозуміти і пояснити, чому різні люди, обставинами життя поставлені в однакові чи приблизно однакові умови, досягають неоднакових успіхів, ми звертаємося не тільки до аналізу вольової сфери людини, але й до поняття здібності, вважаючи, що різницю в успіхах можна сповна пояснити ними. Це ж поняття використовується нами тоді, коли необхідно усвідомити, в силу чого одні люди швидше і краще, ніж інші, засвоюють знання, вміння і навички.

Цінність особистості визначається не тільки тим, яка вона в даний момент, але і закладеними в ній можливостями подальшого розвитку і вдосконалення.

Будь-яка діяльність потребує від людини володіння специфічними якостями, що визначають ії придатність до забезпечення певного рівня виконання даної роботи. В психології ці індивідуальнопсихологічні особливості називають здібностями особистості. Тому потрібно вміти розпорядитися цим неоціненним даром природи, допомогти собі та іншим людям розкрити і розвинути свої здібності.

Здібності  індивідуально-психологічні особливості особистості, що забезпечують успіх у діяльності та спілкуванні.

Здібності не можуть бути зведені до знань, вмінь, навичок, які має людина. Однак знання, вміння і навички залишаються зовнішніми стосовно здібностей лише до того часу, доки вони не засвоєні. Виявляючись у діяльності, у міру її оволодіння особистістю, здібності розвиваються далі, формуючи в діяльності свою структуру і своєрідність. Математичні здібності людини ніяк не виявляться, якщо вона ніколи не вчила математики: їх можна встановити тільки в процесі засвоєння чисел, правил дій з ними, розв`язування задач тощо. Наприклад, на екзамені в Художню Академію В. І. Сурикову було відмовлено в навчанні, так як, на думку екзаменаторів, у нього повністю відсутні здібності до зображувальної діяльності. Інспектор Академії, переглянувши малюнки Сурикова, заявив: “За такі малюнки вам навіть повз Академію слід заборонити ходити”. Помилка викладачів полягала в тому, що на екзамені вони оцінили зовсім не здібності, а лише наявність певних умінь і навичок малювання. В подальшому Суриков спростував цю помилку, набувши протягом трьох місяців потрібних умінь і навичок в результаті чого ті ж педагоги оцінили його на цей раз гідним зарахування до Академії.

Отже, якщо людина не справляється з вимогами, які ставить до неї певний вид діяльності, тобто у людини відсутні або недостатньо розвинуті здібності, не потрібно робити категоричних висновків і шукати іншу справу. Такій людині потрібно більше часу на засвоєння знань, умінь і навичок, а її педагогам знадобиться докласти значно більше зусиль для навчання свого учня. Крім того, здібності людини можуть розвинутися через певний час або виявитися в іншому виді діяльності.

Успішність в діяльності і спілкуванні визначається не однією, а системою різних здібностей, при цьому вони можуть взаємокомпенсуватися.

Не всяка діяльність розвиває здібності особистості. Розглядаючи загальну структуру життєдіяльності людини, можна помітити існування видів діяльності, які не розвивають, а навпаки відволікають і навіть гальмують розвиток її основних здібностей. Наприклад, якщо людина, що має музичний слух чи зображувальні схильності, змушена займатися важкою фізичною працею, то ця діяльність навряд чи буде розвивати закладені в ній здібності.