3. Функції емоцій і почуттів та їх значення в житті людини

Емоції відіграють надзвичайно важливу роль у поведінці і діяльності людини. Виділяють такі функції емоцій та почуттів:

1. Функція оцінки полягає в узагальненій оцінці явищ і подій. Почуття охоплюють увесь організм і дають змогу визначити корисність чи шкідливість факторів, що впливають на них і реагувати перш ніж буде визначений сам шкідливий вплив. Страх захищає людину від неприємних для неї наслідків або, можливо, загибелі.

Наприклад: запах газу – небезпека – перевіряємо справність газової плити; зібралось багато людей – інтерес або тривога – що сталося?

2. Регулятивна функція полягає в тому, що стійкі переживання спрямовують нашу поведінку, підтримують її, примушуючи долати перешкоди, що зустрічаються на шляху (почуття гумору дає змогу легше переносити невдачі; почуття вини – вибачитися; кохання – робити приємне).

Коли емоції досягають крайньої напруги, відбувається їх трансформація в такі процеси, як виділення слізної рідини, плач.

3. Сигнальна (комунікативна) функція полягає в тому, що емоції і почуття супроводжуються виразними рухами: мімічними, пантомімічними (рухи тіла, жести), змінами голосу, вегетативними змінами (потовиділення, почервоніння шкіри, людина може збліднути). Ці прояви емоцій і почуттів сигналізують іншим людям про те, які емоції і почуття переживає людина (огида, невпевненність, агресивність, “іскри з очей”). Емоції і почуття дають змогу людині передати свої переживання іншим людям, інформувати їх про своє ставлення до предметів і явищ навколишньої дійсності. (Одні люди зустрічають нас приємною посмішкою, відкритим поглядом, підходять, подають руку, дружньо вітаються і ми розуміємо – нас сприймають позитивно).

4. Стимулююча функція. Почуття ніби визначають напрям пошуку, який здатний забезпечити вирішення завдання. Емоційне переживання містить образ предмета, що задовольняє потреби, і своє пристрасне ставлення до нього, що примушує людину до дій: романтичні почуття стимулюють до нових подорожей, знайомств, пригод, інтелектуальні почуття стимулюють до пізнання в певній сфері, до інтелектуальної творчості, кохання надихає на поезію, музику.

5. Підкріплююча функція полягає в тому, що значущі події, які викликають сильну емоційну реакцію, швидко і надовго відкладаються в пам`яті. Так, емоція “успіху-невдачі” має здатність захоплювати якимось видом діяльності чи гасити її (після невдалої спроби виступу на театральній сцені ви поставили крапку на своїх артистичних здібностях).

6. Функція переключення спостерігається при конкурен-ції мотивів, у результаті якої визначається домінуюча потреба (борoтьба між страхом і почуттям відповідальності). Зацікавлення мотивом, його близькість до особистісних установок спрямовує діяльність особистості в ту чи іншу сторону.

7. Функція пристосування. Емоції виникають як засіб, за допомогою якого живі істоти встановлюють значущість тих чи інших умов з метою задоволення актуальних для них потреб. Завдяки вчасній появі почуття, організм має можливість ефективно пристосовуватися до навколишніх умов. Наприклад: виникло почуття недовіри до когось із колег – слід стати обережнішим, стриманішим, уважнішим.

8. Дезорганізуюча роль емоцій. Страх, гнів може порушити поведінку людини, пов`язану з досягненям якої-небудь цілі, викликаючи у неї пасивно-оборонну реакцію (загальмованість при сильному страхові, відмова від виконання завдання). При сильному хвилюванні людині буває важко зосередитися на завданні, вона може забути, що їй слід робити.