Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник Психологія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.6 Mб
Скачать

Теми рефератів

1. Класифікація і зміст новітніх теорій особистості.

2. Умови і фактори нормального та аномального розвитку особистості.

3. Проблема стійкості особистості.

Література для самоосвіти

  1. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. – К., 2003.

  2. Бех І.Д. Виховання особистості. Сходження до духовності: Наук. видання. – К.: Либідь, 2006. – 272 с.

  3. Вагин И.О. Заяц, стань тигром!: Практическая психология. – М.: “РИПОЛ КЛАССИК”, 2000. – 268 с.

  4. Дубравська Д. М. Основи психології: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – 280 с.

  5. Ємельяненко Л.М., Петюх В.М., Торгова Л.В., Гриненко А.М. Кофліктологія: Навч. посіб.  К.: КНЕУ, 2003.  298 с.

  6. Козлов Н.И. Формула личности. – СПб.: Питер, 2000. – 368 с.

  7. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Рефл−бук; К.: Веклер, 1999. – 528 с.

  8. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Вища школа, 2000. – 479 с.

  9. Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 1999. – 558 с.

  10. Психологія особистості: Словник-довідник / За ред. П.П. Горностая, Т.М. Титаренко. – К.: Рута, 2001. − 320 с.

  11. Семиченко В.А. Психология личности.  К.: Изд. Эшке А.Н., 2001.  421 с.

  12. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навч. посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 520 с.

Лекція 4

Індивідуально-психологічні властивості особистості

Нещастя буває пробним каменем характерів.

(Оноре де Бальзак)

План

1. Поняття про темперамент, його властивості.

2. Характеристика типів темпераменту.

3. Врахування темпераменту в діяльності людини.

4. Поняття про характер, його місце в структурі особистості.

5. Акцентуації характеру.

1. Поняття про темперамент, його властивості

Неповторність психіки кожної людини пов`язана з особливостями фізіологічної будови і розвитку організму, з різноманітними зовнішніми впливами соціального середовища. До фізіологічної підструктури особистості відносяться: статевовікові властивості психіки, а також темперамент. Будь-яка людина повинна постійно враховувати особливості темпераменту людей, з якими їй доводиться працювати і спілкуватися.

Спостерігаючи за людьми, їх роботою, навчанням, спілкуванням, можна зробити висновок щодо відмінностей у їхній поведінці.

Поведінку може характеризувати:

активність  інтенсивність взаємодії з навколишнім світом;

реактивність  сила і тривалість реакцій після завершення дії стимулу;

темп дій  швидкість виконання різних дій (мова, ходіння, рух та ін.);

чутливість  тонкість сприйняття зовнішнього світу;

пластичність (або ригідність)  здатність (чи нездат-ність) до швидкої перебудови в діяльності;

підлеглість (домінантність)  схильність підкорятися (або підкоряти), бути веденим (або ведучим);

нейротизм  неврівноваженість, нестабільність;

емоційність  ситуативні переживання, що виявляються у зацікавленому ставленні людини до когось, чогось (задоволення-незадоволення, страждання, напруга, збудження-заспоко єність тощо). За емоційністю люди поділяються на емоційно стійких (стабільних) та тривожних (нестабільних);

емоційна стабільність характеризується врівнова-женістю, стійкістю до перешкод, холодністю, негнучкістю, нездатністю співчувати переживанням інших;

емоційна нестабільність  це постійне емоційне напруження, переживання особистої поразки, підвищена чутливість до невдач і помилок, самозвинувачення, прагнення до самовдосконалення;

екстраверсія  спрямованість назовні; екстраверти потребують від навколишнього середовища постійної стимуляції, вони товариські, прагнуть до нових вражень, схильні до ризику, готові до швидких реакцій, їхня поведінка характеризується розкутістю, вони оптимістичні, веселі, запальні та агресивні, сприймають людей і явища поверхово;

інтроверсія  спрямованість усередину, на себе; інтроверти живуть багатим внутрішнім світом, чим стимулюють свою життєву активність. Вони замкнені, малотовариські, загальмовані, серйозні, витримані, дотримуються порядку, схильні до самоспоглядання, уникають компанії, віддані дружбі з обмеженим колом людей.

Основна причина різної поведінки у різних людей  в їх темпераменті, тобто в динамічних особливостях психіки особистості (темп, ритм, інтенсивність психічних процесів (але не їх зміст). Саме тому темперамент не може бути “хорошим” або “поганим”.

Темперамент  це біологічний фундамент особистості, який базується на властивостях нервової системи, пов'язаний з будовою тіла та обміном речовин в організмі. Темперамент успадковують, а тому зусилля людини мають спрямовуватися не на його зміну, а на те, щоб його знати та використовувати для адекватної реалізації у відповідній діяльності. Це зумовлюється тим, що темперамент визначає стиль поведінки людини та способи організації нею своєї діяльності.

Генетично детерміновані властивості, що визначають атрибут структури особистості, пов'язав з темпераментом Г. Айзенк. Як показники основних властивостей особистості було обрано екстраверсію-інтроверсію і нейротизм як емоційну нестійкість, напруження, емоційну збудливість, депресивність. Виразність цих властивостей пов'язана зі швидкістю вироблення умовних рефлексів та їх міцністю, балансом процесів збудження-гальмування в центральній нервовій системі та рівнем активації кори головного мозку з боку ретикулярної формації. Встановлено зв'язок між цими психічними властивостями і фізіологічними показниками. Для екстраверта (порівняно з інтровертом) характерним є:

• труднощі щодо вироблення умовних рефлексів;

• більша терпимість до болю;

• товариськість, імпульсивність, недостатній самоконт-роль, відвертість у почуттях, життєрадісність, впевненість у собі, невитриманість тощо.

Особливості поведінки інтроверта:

• зануреність у себе;

• труднощі щодо встановлення контактів з людьми, адаптації до релігій;

• висока оцінка етичних норм, планування майбутнього, контроль своїх почуттів тощо.

На першому полюсі нейротизму  нейротики, які характеризуються: нестабільністю, неврівноваженістю нервово-психічних процесів, емоційною нестійкістю, лабільністю (рухливістю) вегетативної нервової системи; збудженістю, змінністю настрою, чутливістю, загальмованістю, нерішучістю.

Другий полюс нейротизму  це емоційно стабільні люди, для яких характерні спокій, врівноваженість, впевненість, рішучість.

Показники екстраверсії-інтроверсії і нестабільності-стабільності взаємозалежні та біполярні. Кожен із них  це континуум між двома полюсами крайнощів вираження особистісних властивостей. Поєднання двох даних різного ступеня виразності властивостей і становить своєрідність особистості. Характеристики більшості людей частіше тяжіють до центру. А віддаленість є свідченням ступеня виразності відповідної властивості.