
- •Лабораторна робота №1 дослідження роботи автоматизованої конденсаторної установки
- •1.2. Основні теоретичні положення
- •1.2.1. Поняття реактивної потужності
- •1.2.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •1.2.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •Реактивної потужності та власної реактивної потужності лінії від завантаження лінії
- •1.2.4. Негативні явища, пов'язані з передаванням реактивної потужності
- •1.2.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •1.2.6 Засоби компенсації реактивної потужності
- •1.2.7 Конденсаторна установка ку
- •1.2.8 Призначення і будова мікропроцесорного регулятора
- •1.2.9 Програмування параметрів роботи регулятора|
- •1.2.10 Принцип роботи регулятора
- •1.2.11 Облік електричної енергії
- •1.3 Опис схеми установки
- •1.4 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2 поперечна компенсація реактивної потужності в розподільчих мережах
- •2.2. Основні теоретичні відомості
- •2.3. Вказівки до проведення роботи
- •2.4. Завдання на роботу.
- •Лабораторна робота № 3 дослідження графіків активних і реактивних електричних навантажень.
- •3.2. Основні теоретичні відомості.
- •3.4 Вказівки до проведення роботи.
- •3.5. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 4 дослідження споживання реактивної потужності асинхронним двигуном.
- •4.2. Основні теоретичні відомості.
- •4.3. Завдання на роботу.
- •4.4. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 5 дослідження інформаційної, електровимірювальної і керуючої системи
- •5.1 Мета роботи:
- •5.2 Основні теоретичні положення
- •5.3 Опис лабораторної установки
- •5.4 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 комп'ютерні системи комерційного обліку виробітки і споживання електроенергії на основі багатофункціональних мікропроцесорних лічильників електричної енергії типу альфа.
- •6.2 Основні теоретичні положення
- •6.2.1 Опис комп'ютерної системи комерційного обліку виробітки і споживання електроенергії
- •Робоча станція диспетчерського управління
- •Аналіз і оптимізація графіків навантаження
- •6.2.2 Опис багатофункціонального мікропроцесорного лічильника електричної енергії класу точності 0,2 і 0,5 типу Альфа
- •6 . 3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №7 облік споживання активної і реактивної енергії трифазними індукційними лічильниками
- •7.2 Основні теоретичні положення
- •7.2.1 Технічні дані
- •7.2.2 Будова і принцип роботи
- •7.4 Порядок виконання роботи
1.2.11 Облік електричної енергії
Під
час обліку електричної енергії з сторони
вторинної напруги вимірювальні
трансформатори напруги можуть бути
відсутніми. Величини використаної
активної
і
енергії знаходяться як різниці кінцевих
і початкових відліків за відповідними
лічильниками, помножені на коефіцієнти
трансформації вимірювальних
трансформаторів:
,
(1.14)
де
-
початковий і кінцевий покази лічильника
активної енергії;
-
початковий і кінцевий покази лічильника
реактивної енергії;
-
коефіцієнти трансформації відповідно
вимірювальних трансформаторів напруги
і струму.
Коефіцієнт потужності на підстанції за час, для якого визначається споживання енергії, визначається за формулою
,
(1.15)
Наявність на трансформаторній підстанції лічильників активної і реактивної енергії дозволяє визначити при необхідності споживану підприємством активну Р і реактивну Q потужності, а також коефіцієнт потужності соsφ в момент вимірювання.
Для цього протягом 30 – 60 секунд слідкуючи за двома лічильниками, визначають тривалість кількості повних обертів дисків, а потім підраховують вказані вище величини наступним чином:
, (1.16)
, (1.17)
, (1.18)
де Nа і Nр – кількість повних обертів відповідно лічильників активної і реактивної енергії;
па і пр − кількість обертів дисків лічильників на 1 кВт∙год і 1 кВАр∙год;
tа і tр − час, що відповідає кількості повних обертів Nа і Nр;
Кн і Кс − коефіцієнти трансформації вимірювальних трансформаторів напруги і струму відповідно.
Вартість спожитої електроенергії для промислових підприємств з приєднаною потужністю 50 кВА і вище визначається за тарифами на активну і реактивну енергії
Ц=•Wа+•Wр, (1.19)
де , - тарифи за активну і реактивну енергії, грн\кВт•год, грн/кВАр•год, відповідно.
1.3 Опис схеми установки
Установка, на якій проводиться дослідження, є фізичною моделлю невеликої знижувальної трансформаторної підстанції з двома трифазними трансформаторами Т1 і Т2 і схема її подана на рис. 1.7
Напруга 380 В від силового кабелю через автомат QF1 і магнітний пускач KM подається на шини А, В, С. Наявність напруги або її відсутність сигналізують відповідно лампочки зелена HLG і біла HLW (рис. 1.8).
З боку напруги 380 В встановлені :
вольтметр PV1 з перемикачем SA1 для вимірювання лінійних напруг U1АВ, U1ВС, U1СА;
амперметри PАА, PАВ, PАС для вимірювання струмів ІА, ІВ, ІС;
трифазний фазометр cosφ, що вимірює коефіцієнт потужності соsφ ;
лічильники активної кWh та реактивної кVARh енергії, які вимірюють електричну енергію трансформаторної підстанції;
ватметри, що вимірюють активну kW і реактивну kWar потужності.
Увімкнення силових трансформаторів з боку первинної напруги здійснюється за допомогою магнітних пускачів KМ1 і KМ2. Про увімкнення стан трансформаторів Т1 і Т2 на напругу 380 В сигналізують лампочки HLG1 і HLG2 (рис.1.8).
Вторинна обмотка трансформаторів Т1 і Т2 за допомогою автоматів QF3 і QF4 приєднується до шин 110 В вторинної напруги.
Ввімкнення активного RR, активно-індуктивного (фазорегулятор FR ) навантажень здійснюється за допомогою автоматів відповідно QF5, QF6 з максимальним струмовим захистом.
Керування магнітними пускачами KМ, KМ1, KМ2 здійснюється за допомогою кнопок SBT і SBC, SBT1 і SBC1, SBT2 і SBC2 відповідно.
Увімкнення конденсаторної установки здійснюється автоматичним вимикачем QF7.