- •Лабораторна робота №1 дослідження роботи автоматизованої конденсаторної установки
- •1.2. Основні теоретичні положення
- •1.2.1. Поняття реактивної потужності
- •1.2.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •1.2.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •Реактивної потужності та власної реактивної потужності лінії від завантаження лінії
- •1.2.4. Негативні явища, пов'язані з передаванням реактивної потужності
- •1.2.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •1.2.6 Засоби компенсації реактивної потужності
- •1.2.7 Конденсаторна установка ку
- •1.2.8 Призначення і будова мікропроцесорного регулятора
- •1.2.9 Програмування параметрів роботи регулятора|
- •1.2.10 Принцип роботи регулятора
- •1.2.11 Облік електричної енергії
- •1.3 Опис схеми установки
- •1.4 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2 поперечна компенсація реактивної потужності в розподільчих мережах
- •2.2. Основні теоретичні відомості
- •2.3. Вказівки до проведення роботи
- •2.4. Завдання на роботу.
- •Лабораторна робота № 3 дослідження графіків активних і реактивних електричних навантажень.
- •3.2. Основні теоретичні відомості.
- •3.4 Вказівки до проведення роботи.
- •3.5. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 4 дослідження споживання реактивної потужності асинхронним двигуном.
- •4.2. Основні теоретичні відомості.
- •4.3. Завдання на роботу.
- •4.4. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 5 дослідження інформаційної, електровимірювальної і керуючої системи
- •5.1 Мета роботи:
- •5.2 Основні теоретичні положення
- •5.3 Опис лабораторної установки
- •5.4 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 комп'ютерні системи комерційного обліку виробітки і споживання електроенергії на основі багатофункціональних мікропроцесорних лічильників електричної енергії типу альфа.
- •6.2 Основні теоретичні положення
- •6.2.1 Опис комп'ютерної системи комерційного обліку виробітки і споживання електроенергії
- •Робоча станція диспетчерського управління
- •Аналіз і оптимізація графіків навантаження
- •6.2.2 Опис багатофункціонального мікропроцесорного лічильника електричної енергії класу точності 0,2 і 0,5 типу Альфа
- •6 . 3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №7 облік споживання активної і реактивної енергії трифазними індукційними лічильниками
- •7.2 Основні теоретичні положення
- •7.2.1 Технічні дані
- •7.2.2 Будова і принцип роботи
- •7.4 Порядок виконання роботи
1.2.10 Принцип роботи регулятора
Вимірювальна система регулятора з великою точністю стежить за зміною навантаження на підприємстві (реактивною потужністю), а також визначає її характер. Вимірювання потужності проводиться по схемі: струм з фази L1, міжфазна напруга фаз L2, L3. Велика чутливість вимірювальної системи забезпечує правильну роботу регулятора при дуже малих струмах (50 мА у вторинній обмотці трансформатора струму), що робить можливим проведення компенсації при дуже малих навантаженнях. Метод вимірювання, а також алгоритм обробки даних, забезпечують правильну роботу регулятора за наявності вищих гармонійних. Інформація, отримана в результаті вимірювання, обробляється мікропроцесором, який, враховуючи настройки регулятора, приймає рішення про включення або виключення відповідної секції КБ. Зміна стану управляючих виходів регулятора наступає згідно зі встановленим часом реакції (вкл, викл). При швидких і частих змінах характеру навантажень система самостійно контролює можливість повторного включення секції КБ і не включить її передчасно, не почекавши до повної розрядки (близько 45 с).
Зараз можлива установка наступного часу ВКЛ, ВИКЛ инд., ВИКЛ емк. Наприклад при трьох часах встановлюємо: час Вкл=10 с, час Викл=8 с, час ВИКЛ емк. =2 с.
Реакція регулятора залежатиме від характеру мережі. У разі індукційного характеру (значення висвічується постійно) конденсатор включається, коли діод «ВКЛ» безперервно світиться 10 с, а вимикається, коли діод «ВИКЛ» безперервно світиться 8 с. У разі ємкісного характеру мережі (значення світитися пульсуючи), конденсатори вимикається, коли діод ВИКЛ безперервно світитиме 2 с. Така швидкість виключення зберігатиметься до того моменту, коли в мережі змінить характер з ємкісного на індукційний.
Вибір відповідного порядку комутації дозволяє оптимально використовувати наявні секції КБ і підібрати такий процес компенсації, який повною мірою відповідав би величині і швидкості зміни реактивної потужності споживача так, щоб його результативність була якнайкращою. Встановлюючи малий час реакції, наприклад, 1 с, споживач отримує швидку компенсацію. Проте, під час процесу регулювання може наступити необхідність повторного включення секції КБ, яка не встигла розрядитися. З погляду тривалості (життєздатності) секції КБ це неприпустимо. У режимах 1, 2 або 3 наступає очікування на розрядку вибраної секції КБ, що уповільнює процес регулювання. Дана залежність приводить до того, що остаточне значення часу реакції слід встановити через деякий час спостереження за роботою батарей конденсаторів в кожній конкретній системі електропостачання. Автоматичний контроль часу розрядки конденсатора секції КБ дозволяє використовувати регулятор в системах з швидкими змінами навантажень без загрози пошкодження конденсаторів.
Регулятор в стандартній версії може управляти максимально дванадцятьма секціями БК (у спеціальній версії 15). Це дає можливість компенсувати реактивну потужність від декількох кВар до декількох сотень кВар, наприклад, 720 кВар. Правильно підібрана потужність батареї, кількість секцій, потужність першої секції, а також правильно вибрані і установлені настройки регулятора дозволяють отримати tg порядку 0,15. Це означає, що весь процес компенсації має високу ефективність і забезпечує виключення оплати за реактивну потужність.