
- •Лабораторна робота №1 дослідження роботи автоматизованої конденсаторної установки
- •1.2. Основні теоретичні положення
- •1.2.1. Поняття реактивної потужності
- •1.2.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •1.2.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •Реактивної потужності та власної реактивної потужності лінії від завантаження лінії
- •1.2.4. Негативні явища, пов'язані з передаванням реактивної потужності
- •1.2.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •1.2.6 Засоби компенсації реактивної потужності
- •1.2.7 Конденсаторна установка ку
- •1.2.8 Призначення і будова мікропроцесорного регулятора
- •1.2.9 Програмування параметрів роботи регулятора|
- •1.2.10 Принцип роботи регулятора
- •1.2.11 Облік електричної енергії
- •1.3 Опис схеми установки
- •1.4 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2 поперечна компенсація реактивної потужності в розподільчих мережах
- •2.2. Основні теоретичні відомості
- •2.3. Вказівки до проведення роботи
- •2.4. Завдання на роботу.
- •Лабораторна робота № 3 дослідження графіків активних і реактивних електричних навантажень.
- •3.2. Основні теоретичні відомості.
- •3.4 Вказівки до проведення роботи.
- •3.5. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 4 дослідження споживання реактивної потужності асинхронним двигуном.
- •4.2. Основні теоретичні відомості.
- •4.3. Завдання на роботу.
- •4.4. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 5 дослідження інформаційної, електровимірювальної і керуючої системи
- •5.1 Мета роботи:
- •5.2 Основні теоретичні положення
- •5.3 Опис лабораторної установки
- •5.4 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 комп'ютерні системи комерційного обліку виробітки і споживання електроенергії на основі багатофункціональних мікропроцесорних лічильників електричної енергії типу альфа.
- •6.2 Основні теоретичні положення
- •6.2.1 Опис комп'ютерної системи комерційного обліку виробітки і споживання електроенергії
- •Робоча станція диспетчерського управління
- •Аналіз і оптимізація графіків навантаження
- •6.2.2 Опис багатофункціонального мікропроцесорного лічильника електричної енергії класу точності 0,2 і 0,5 типу Альфа
- •6 . 3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №7 облік споживання активної і реактивної енергії трифазними індукційними лічильниками
- •7.2 Основні теоретичні положення
- •7.2.1 Технічні дані
- •7.2.2 Будова і принцип роботи
- •7.4 Порядок виконання роботи
1.2.6 Засоби компенсації реактивної потужності
У якості джерел реактивної потужності використовують синхронні двигуни в режимі перезбудження, нерегульовані і регульовані конденсаторні установки високої та низької напруг, статичні тиристорні компенсатори реактивної потужності.
Сучасні конденсаторні батареї характеризуються малими діелектричними втратами (0,25 Вт/кВАр для 0,4 кВ і 0,07 Вт/кВАр для 10кВ), терміном служби більше 100 000 годин, високою стабільністю пускового струму, широким діапазоном робочих температур від мінус 40°С до плюс 50 °С, наявністю сухого екологічного діелектрика, мають вмонтовані розрядні опори та захист від перенапруг, який може мати місце в момент комутації. Це забезпечує їх високу надійність роботи. Розширено діапазон номінальних потужностей конденсаторних батарей: напругою 0,4 кВ - від 1,5 кВАр і напругою 6,3 кВ - від 25 кВАр. Використання сучасних матеріалів дозволило зменшити габаритні розміри конденсаторів.
Система регулювання реактивної потужності синхронного двигуна (СД) дозволяє регулювати збудження груп синхронних двигунів за умовами максимальної компенсації реактивної потужності, чи стабілізації напруги вузла навантаження. Система діє на входи необхідної кількості тиристорних збудників СД , забезпечуючи оптимальний режим роботи.
Тиристорні компенсатори реактивної потужності 6 і 10 кВ забезпечують швидкодіючу компенсацію реактивної потужності , стабілізацію напруги на шинах споживача, фільтрацію вищих гармонік, приєднуються без трансформатора. їх номінальна потужність – 6,3; 12,5; 20; і 40 МВАр. Вони обладнані фільтрами 3, 5, 7, 11, 13 гармонік, мікропроцесорним керуванням.
За місцем приєднання розрізняють наступні схеми компенсації:
• загальна - на вводі підприємства або структурного підрозділу;
• групова - на лінії групи однотипних електроприймачів;
• індивідуальна – у безпосередній близькості до електроприймача.
Найбільш ефективними є засоби автоматичного регулювання потужності компенсуючих пристроїв (КП) – автоматичні регулятори потужності конденсаторних установок чи автоматичні регулятори збудження синхронних двигунів.
За типом регулювання потужності конденсаторних батарей установки бувають:
звичайні (релейні) – у яких комутація конденсаторів виконується за допомогою електромеханічних реле;
статичні (тиристорні) – у яких використовуються тиристорні ключі.
У статичних установках комутація конденсаторів проходить в момент нульової напруги , завдяки чому вони забезпечують високу швидкодію (до 14 комутацій на секунду); малий рівень електромагнітних завад; малий знос конденсаторів; високу надійність ключів; зниження втрат у конденсаторах.
Останнім часом для керування конденсаторними установками широко застосовуються мікропроцесорні регулятори, які використовують оптимальні алгоритми роботи з мінімальним числом комутацій. Використовуючи ступені конденсаторів різної потужності, вони зводять до мінімуму споживання реактивної електроенергії.
Класифікацію компенсувальних пристроїв за різними ознаками зображено на рис. 1.2. За цією класифікацією розглянуто їхні конструкції, принцип дії, основні техніко-економічні показники, переваги та недоліки.
Рисунок 1.2 – Класифікація компенсувальних пристроїв