7.2.2 Будова і принцип роботи

Механізм лічильника, розміщений в прямокутному цоколі, монтується на литій стійці і закривається кожухом.

Механізм лічильника складається з елементів, що обертаються (по два для трипровідної мережі і по три для чотирипровідної мережі), рухомої системи з двома закріпленими на загальній осі дисками і лічильного механізму.

На осі рухомої системи закріплений антисамохідний прапорець для усунення самоходу.

Гальмівний момент створюється двома постійними магнітами і регулюється переміщенням магнітів до центру диску або від нього.

Для балансування обертових елементів лічильника на кожному з них є по два магнітних шунта-регулятора.

Регулювання на малих навантаженнях проводиться регуляторами, що є на кожному обертовому елементі.

Попереднє регулювання внутрішнього кута зсуву магнітних потоків в кожному обертовому елементі здійснюється розрізанням короткозамкнених витків.

Точне регулювання здійснюється з допомогою провідникового опору (шлейфа), припаяного до кінців обмотки, на осерді струму.

Універсальні лічильники мають на лицевій стороні кришки об’ємний щиток. На щитку при встановленні лічильника для експлуатації наносять коефіцієнти трансформації по струму і напрямку вимірювальних трансформаторів, в комплекті з якими лічильник повинен працювати, а також наноситися коефіцієнт "К", на який треба множити показники лічильного механізму, щоб отримати істинну облікову лічильником електроенергію.

Нанесення коефіцієнтів і опломбування кришки здійснюється організаціями і особами, котрі мають на це повноваження.

По потребі замовника лічильник можуть виготовлятись зі стопором зворотного ходу. Наявність стопору зворотного ходуна лічильнику вказується на щитку лічильного механізму написом "зі стопором".

Схема телеметричного виходу лічильника є блокінг-генератор з самозбудженням, з частотою генерації 30-40 кГц, який зібраний на транзисторі МП426 і феритовому трансформаторі з двома обмотками, розділеними повітряним зазором, в якому переміщується латунний диск з вирізами (схема телеметричного виходу рисунку 7.1).

При відсутності диска в зазорі генератор знаходиться в збудженому стані і по лінії зв’язку протікає струм, постійна складова якого має значення не менше 10 mА.

При знаходженні диска в зазорі генерація порушується і по лінії зв’язку протікає струм не більше 0,8 mА.

Відношення тривалості імпульсу до періоду повинно бути в межах 0.30.7, котре регулюється з допомогою змінного резистора R_З, розміщеного на цоколі лічильника.

Таким чином, генератор працює як ключ, котрий забезпечує комутацію кола джерела живлення напругою постійного струму 12,61,2В

Для розширення температурного діапазону роботи в схемі застосована термокомпенсація на терморезисторі.

І – схема телеметричного виходу; ІІ – лінія зв’язку; ІІІ – приймач сигналів;

R_ПР – опір пристрою; R_б – баластний опір

Рисунок 7.1 – Схема телеметричного виходу і підключення до неї лінії зв’язку, приймача сигналів і джерела живлення.

Схема телеметричного виходу розміщена на цоколі лічильника зовні і до неї є вільний доступ без відкривання лічильника.

До клем А–Б схеми телеметричного виходу під’єднується двопровідна лінія зв’язку довгої до 3 км з активним опором не більше 190 Ом/км і ємністю не більше 0,1 мкФ/км.

Джерело живлення подається до тієї ж лінії зв’язку з сторонами підключення приймачів .

Приймач сигналів і джерело живлення включаються послідовно. Загальний опір зовнішнього кола телеметричного виходу повинно бути рівне

кОм

де R – опір лінії зв’язку;

R_б – баластний опір;

R_ПР – опір пристрою (приймача сигналів).

Збільшення опору зовнішнього кола призводить до зменшення амплітудного значення імпульсу і може привести до перевантаження транзистора МП42Б, допустима потужність якого складає 200 мВт.

Схема телеметричного виходу закривається кришкою. На внутрішній стороні кришки знаходиться схема підключення до телеметричного виходу лічильника приймача сигналів і джерело живлення.

Частота повтору імпульсів залежить від навантаження, яке обліковує лічильник.

Для роботи в складі інформаційно-вимірювальних систем лічильники виготовляються з числом імпульсів 1000 на 1 кВтгод (кваргод).

Для решти лічильників ціна імпульсу визначається по методиці, приведеній нижче.

Рекомендована методика визначення ціни імпульсу при відомих нормальних даних лічильника.

Передавальне число А лічильника визначається за формулою:

оберти диска кВтгод (кваргод)

де U – номінальна лінійна напруга лічильника, В;

І – номінальний струм лічильника, А

Для трансформаторних лічильників U і І – первинні напруги і струм вимірювальних трансформаторів.

Якщо передавальне число знаходиться в межах:

понад 2150 до 21 500, то ціна імпульсу рівна 0,01 кВтгод (кваргод) імпульс;

понад 215 до 2150 ціна імпульсу рівна 0,10 кВтгод (кваргод) імпульс;

понад 21,5 до 215 ціна імпульсу рівна 1,0 кВтгод (кваргод) імпульс і т.д. тобто зі зменшенням числа А на розряд ціна імпульсу збільшується на 1 розряд.

Період слідування імпульсів Т визначається за формулою:

,

де В – ціна імпульса, кВтгод (кваргод)

Р – потужність трифазного навантаження, Вт (вар).

Схеми приєднання лічильників у силові кола зображено на рисунках 7.2-7.10.

Рисунок 7.2 – Схема безпосереднього приєднання лічильника типу САЗ-И670Д

Рисунок 7.3 – Схема приєднання лічильників типу – САЗ-И670Д і САЗУ-И670Д з трансформаторами струму трипровідну мережу

Рисунок 7.4 – Схема приєднання лічильників типу – САЗ-И670Д і САЗУ-И670Д з трансформаторами струму і напруги в трипровідну мережу

Рисунок 7.5 – Схема приєднання лічильника типу СА-И672Д

Рисунок 7.6 – Схема приєднання лічильника типу СА4-И672Д і СА4У-И672Д з трансформаторами струму в чотирипровідну мережу

Рисунок 7.7 – Схема безпосереднього приєднання лічильника типу СР4-И673Д

в трипровідну і чотирьохроовідну мережу

Рисунок 7.8 – Схема приєднання лічильників типу СР4-И673Д

СР4У-И673Д з трансформаторами струму в чотирипроовідну мережу

Рисунок 7.9 – Схема приєднання лічильників типу СР4-И673Д

СР4У-И673Д з трансформаторами струму в чотирипровідну мережу

Рисунок 7.10 – Схема приєднання лічильників типу СР4-И673Д

СР4У-И673Д з трансформаторами струму і напруги в трипровідну мережу

Київська фірма “РОСТОК” випускає трифазні лічильники в яких клас точності, пристрої підключення, габаритні і установочні розміри відповідають міжнародним стандартам.

Вмонтовані телеметричні датчики дозволяють використовувати лічильники в серійних автоматизованих системах контролю і обліку електричної енергії.

Для перетворення однотарифних лічильників, в тому числі тих, що знаходяться в експлуатації, в багатотарифні випускаються наступні приставки:

вотарифні:

СВ5008 – до однофазного лічильника СО-5000;

СВ5009 – до трифазного лічильника СА4-5001;

тритарифні:

СВ5011 – до однофазного лічильника СО-5000;

СВ5012 – до трифазного лічильника СО-И446;

СВ5014 – до трифазного лічильника СА4У-И672М.

Дво- і тритарифні приставки забезпечують облік і індикацію споживання електричної енергії в період дії пільгового тарифу.

Управління приставками для зміни тарифу здійснюється по силових проводах. Сигнали управління виробляє формувач команд СХ5001.

Таблиця 7.6 – Технічні характеристики електролічильників

Електричні лічильники	СА4-5001	CP4-5002	CA4У-5004	CA3У-5007	CA3У-5009	CP4У-5003	CP4У-5008
Клас точності	2.0	3.0	2.0	2.0	2.0	2.0	2.0
Номінальний струм, А	5;20	5	5	1	5	5	1
Максимальний струм,А	20;60	20	6.25	1.25	6.25	6.25	1.25
Напруга, В	380/220		100
Номінальна частота, Гц	50
Споживана потужність в колі струму/напруги, Вт	1.5/0.6	2/0.6	1.5/0.6	1.5/6	1.5/0.6	1.5/0.6	1.5/0.6
Температура умов експлуатації	0….64 ºC
Маса, кг	3.2	3.2	3.2	2.8	2.8	3.2	3.2
Габаритні розміри	298x172x118