
- •Лабораторна робота №1 дослідження роботи автоматизованої конденсаторної установки
- •1.2. Основні теоретичні положення
- •1.2.1. Поняття реактивної потужності
- •1.2.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •1.2.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •Реактивної потужності та власної реактивної потужності лінії від завантаження лінії
- •1.2.4. Негативні явища, пов'язані з передаванням реактивної потужності
- •1.2.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •1.2.6 Засоби компенсації реактивної потужності
- •1.2.7 Конденсаторна установка ку
- •1.2.8 Призначення і будова мікропроцесорного регулятора
- •1.2.9 Програмування параметрів роботи регулятора|
- •1.2.10 Принцип роботи регулятора
- •1.2.11 Облік електричної енергії
- •1.3 Опис схеми установки
- •1.4 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2 поперечна компенсація реактивної потужності в розподільчих мережах
- •2.2. Основні теоретичні відомості
- •2.3. Вказівки до проведення роботи
- •2.4. Завдання на роботу.
- •Лабораторна робота № 3 дослідження графіків активних і реактивних електричних навантажень.
- •3.2. Основні теоретичні відомості.
- •3.4 Вказівки до проведення роботи.
- •3.5. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 4 дослідження споживання реактивної потужності асинхронним двигуном.
- •4.2. Основні теоретичні відомості.
- •4.3. Завдання на роботу.
- •4.4. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 5 дослідження інформаційної, електровимірювальної і керуючої системи
- •5.1 Мета роботи:
- •5.2 Основні теоретичні положення
- •5.3 Опис лабораторної установки
- •5.4 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 комп'ютерні системи комерційного обліку виробітки і споживання електроенергії на основі багатофункціональних мікропроцесорних лічильників електричної енергії типу альфа.
- •6.2 Основні теоретичні положення
- •6.2.1 Опис комп'ютерної системи комерційного обліку виробітки і споживання електроенергії
- •Робоча станція диспетчерського управління
- •Аналіз і оптимізація графіків навантаження
- •6.2.2 Опис багатофункціонального мікропроцесорного лічильника електричної енергії класу точності 0,2 і 0,5 типу Альфа
- •6 . 3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №7 облік споживання активної і реактивної енергії трифазними індукційними лічильниками
- •7.2 Основні теоретичні положення
- •7.2.1 Технічні дані
- •7.2.2 Будова і принцип роботи
- •7.4 Порядок виконання роботи
Лабораторна робота № 5 дослідження інформаційної, електровимірювальної і керуючої системи
ЦТ 5000
5.1 Мета роботи:
1) навчитися працювати з інформаційною, електровимірювальною та керуючою системою ЦТ 5000.
2) одержати практичні навики в дослідженні режимів роботи системи електропостачання промислового підприємства.
5.2 Основні теоретичні положення
Від правильної організації обліку витрати електричної енергії на підприємстві в значній мірі залежить ефективність управління процесом економії електроенергії. Реалізація енергозберігаючої політики приводить до значного підвищення вимог до систем обліку електроенергії. Це зв’язано із зміною тарифів на електроенергію, підвищенням вимог до режиму електроспоживання в години максимальних навантажень енергосистем.
Розрахунковий облік електричної енергії призначений для обліку виробленої, а також відпущеної споживачам електроенергії з метою здійснення грошових розрахунків за неї. Його здійснюють шляхом встановлення лічильників електричної енергії на межі розділу мереж енергопостачальної організації і підприємства.
Технічний облік призначений для контролю розходу електроенергії на підприємстві. Цей вид обліку відображає споживання електроенергії виробничими підрозділами: виробництвами, цехами, дільницями цехів, агрегатами, установками. Основним завданням технічного обліку є отримання інформації для аналізу ефективності використання електроенергії в окремих підрозділах і технологічних процесах, виявлення внутрішніх резервів її економії. Для узгодження питань виробництва і споживання електричної енергії застосовують систему тарифів, які стимулюють режим електроспоживання промислових підприємств. Однак розв’язання цієї задачі не можливе без застосування комплексів вимірювальних і керуючих систем, які дозволяють здійснити оперативний збір інформації і керування електроспоживанням. Тому технічні засоби обліку і контролю електроенергії в промисловості повинні:
- забезпечити з необхідною точністю комерційний облік електричної енергії;
- контролювати витрати електроенергії по окремих виробництвах;
- видавати необхідну інформацію для керування електроспоживанням;
- забезпечити контроль заданих рівнів півгодинних потужностей;
- документувати необхідну інформацію.
Облік електроенергії тільки за допомогою лічильників електроенергії не задовольняє сучасним вимогам практики електроспоживання.
Інформаційна електровимірювальна і керуюча система (ІЕКС) ЦТ 5000 призначена для всіх цих завдань. Вона працює разом з лічильниками електричної енергії, які обладнані пристроями формування імпульсів. Крім цього до системи можна приєднувати алфавітно-цифровий друкуючий пристрій, а також електронно-обчислювальну машину.
Приєднання зовнішніх пристроїв до ІЕКС здійснюється за допомогою розеток (рис.5.1). На установочних місцях 1, 2, 3 розміщені модулі постійних запам'ятовувальних пристроїв (ПЗП). Модуль ПЗП, який займає місце 3, містить мікросхему, програмовану користувачем.
Для повірки ІЕКС замість неї встановлюється мікросхема з масивом констант (мікросхема з індексом “М”).
Коли ІЕКС використовується для вимірювання і контролю, контрольну мікросхему замінюють на робочу, запрограмовану з врахуванням реальних параметрів об’єктів контролю.
На установочному місці 4 розміщений модуль центрального процесора (ЦП).
На установочних місцях 5, 6, 7 розміщені модулі оперативних запам’ятовуючих пристроїв (ОЗУ).
Рисунок 5.1 – Схема приєднання зовнішніх пристроїв до ЦТ 5000
До цього модуля можна приєднувати відеотермінал, ЕОМ або друкуючий пристрій. Алфавітно-цифровий відеотермінал підвищує зручність оператора; за допомогою ЕОМ можна здійснювати додаткову обробку даних, а за допомогою друкуючого пристрою можна друкувати необхідну інформацію.
На установочному місці 9 розміщений модуль зв’язку з матрицею датчиків (ЗМД). Зв’язок ІЕКС із системними датчиками, номери яких висвітлюються на індикаторі пульту (номери від 33 до 96), здійснюється за допомогою 8 прямих і 8 зворотних ліній зв’язку, максимальна довжина яких не повинна перевищувати 3 км. Як датчики електричної енергії повинні використовуватись пристрої формування імпульсів Е440, які вмонтовують в лічильники активної і реактивної енергії.
На установочному місці 10 розміщений модуль формування команд (ФК). Модуль формує команди на відключення споживачів регуляторів по 16-и каналах.
На установочному місці 11 розміщений модуль інтерфейсу радіального приєднання пристроїв з послідовною передачею інформації (ІРПС). До цього модуля можна приєднувати зовнішні пристрої, які працюють з послідовною передачею інформації.
На установочному місці 12 розміщений модуль зв’язку послідовного інтерфейсу між машинного зв’язку (МЗ). До цього модулю приєднуються лінії зв’язку з іншими ІЕКС, які можуть входити в склад автоматизованої системи обліку і контролю електричної енергії.
На установочному місці 12 розміщений модуль зв’язку з інформаційним табло ЦТ5000, до якого приєднується кабель інформаційного табло.