
- •Тема 1.Складові навколишнього середовища,екологічні закони і принципи охорони довкілля.
- •Вступ. Основні взаємодії суспільства і природи. Предмет і завдання екології.
- •Питання для самоконтролю:
- •6.Основні екологічні закони
- •7. Біосфера-глобальна екосистема
- •8.Біорізноманітність і її збереження.
- •9. Трофічні ланцюги.
- •Перший ланцюг живлення
- •Другий тип ланцюгів живлення
- •Правило екологічної піраміди
- •Питання для самоконтролю:
- •10.Ноосфера
- •Питання для самоконтролю:
- •11. Вплив людини на природу на різних етапах суспільства
- •Питання для самоконтролю:
- •12. Зміна навколишнього середовища.
- •Питання для самоконтролю:
- •13. Атмосфера як зовнішня оболонка Землі.
- •Питання для самоконтролю:
- •14. Забруднення атмосфери.
- •Джерела забруднення атмосфери.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •15. Озоновий шар. Сучасні проблеми.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •16. Кислотні дощі.
- •17. Тютюновий дим
- •18. Гідросфера-водна оболонка Землі.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •19. Споживання води.
- •Питання для самоконтролю:
- •20. Забруднення гідросфери. Наслідки забруднення гідросфери.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •21. Охорона водних ресурсів.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •22. Склад і будова грунту.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •23. Антропогенний влив на грунт.
- •Питання для самоконтролю:
- •24. Ерозія грунтів.
- •25.Використання добрив і пестицидів та його наслідки
- •Питання для самоконтролю:
- •26.Досвід ведення сільського господарства без хімізації
- •Це цікаво знати
- •Питання для самоконтролю:
- •27. Охорона земних надр
- •Питання для самоконтролю:
- •28. Значення рослин та тварин у житті людини.
- •Питання для самоконтролю:
- •29.Скорочення лісових ресурсів та його наслідки.
- •Питання для самоконтролю:
- •30. Червона книга
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •31. Заповідна справа
- •Перелік природних заповідників
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •32. Значення тварин і рослин у природі та житті людини. Причини вимирання тварин.
- •33. Рідкісні та зникаючі види фауни України.
- •34. Охорона тваринного світу.
- •Питання для самоконтролю:
- •35.Екологія людини
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •36. Якість природного середовища та здоров'я людей
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •37. Захворювання пов’язані з забрудненням навколишнього середовища.
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю:
- •39 .Вплив шуму на людину
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •40.Радіація та здоров’я
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Тема 2. Захист навколишнього середовища від людської діяльності
- •41.Визначення якості та обсягу забруднень довкілля.
- •Питання для самоконтролю:
- •42. Збитки від забруднення середовища.
- •Теми рефератів:
- •43. Екологічний моніторинг та його види.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •44.Екологізація економіки.Значення безвідходних технологій.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Використання і переробка відходів.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Безвідходне споживання.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Взаємодія країн у справі збереження та відновлення довкілля.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •48.Роль громадськості України в охороні навколишнього середовища.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •49. Екологічне право.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •50. Екологічна освіта.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •51. Екологічна культура і мораль нової цивілізації.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •52.Практичні поради з екологічної самодопомоги
- •Література для самопідготовки:
Питання для самоконтролю:
1.Яке значення мають рідкісні тварини у житті людини?
2.Яку роль відіграє міжнародне співробітництво у справі охорони представників рідкісної фауни?
3. Які природоохоронні організації ви знаєте?
Теми рефератів:
Міжнародні природоохоронні організації та їх діяльність
Грінпіс:історія виникнення та діяльність
Всесвітній Фонд Природи WWF
35.Екологія людини
Екологія людини (антропоекологія) — відносно нова галузь екології, є частиною екології соціальної, вивчає взаємодію людини як біосоціальної істоти з навколишнім середовищем. Термін "екологія людини" було запроваджено американськими вченими Р. Парком та Е. Бюргессом у 1921 р. Одним з головних завдань цієї науки є встановлення закономірностей спрямованого опанування і перетворення різних ландшафтів під впливом соціальної діяльності людини та визначення стану здоров'я людей у процесі такого опанування.
Науково-технічний прогрес, з одного боку, набагато збільшив можливості людини щодо задоволення своїх матеріальних і культурних потреб, а з іншого — його наслідки призвели до значного посилення техногенного впливу на довкілля. Спеціалісти вважають, що довкілля нині змінюється настільки швидко, що організм людини не завжди встигає адаптуватися до його змін. Проблема людина — середовище визнана проблемою віку. Вирішення її спрямоване на те, щоб наперед точно визначати, чим загрожує здоров'ю людини подальше втручання в навколишнє середовище.
За кількістю "технічного бруду" на душу населення Україна посідає одне з перших місць у Європі. Середня тривалість життя людей в Україні 66 років, що на 5 — 6 років менше, ніж у сусідніх східноєвропейських країнах і державах Прибалтики, і на 12 — 15 років менше, ніж у Японії (79 років), Ісландії (78), США (75).
За останні 10 років в Україні майже на третину збільшилася загальна захворюваність. Особливо високою є захворюваність і смертність дітей, зростає тенденція народження дітей з генетичними порушеннями, відхиленнями у фізичному й психічному розвитку. У деяких промислових регіонах (Рубіжне, Маріуполь, Запоріжжя, Кривий Ріг) кількість дітей з природженими каліцтвами збільшилася у 2 — 4 рази.
Екологія людини поряд з питаннями адаптації вивчає шляхи подовження її життя і поліпшення здоров'я. Знання екології людини є дуже важливими для розробки заходів щодо освоєння нових регіонів, аналізу довгострокових планів розвитку економіки, що передбачають широкомасштабне використання природних ресурсів.
Вплив довкілля на людину нині має опосередкований характер. Він виявляється через використання одягу, вогню, проживання у помешканнях. Найближче довкілля (господарські, промислові будівлі, сільськогосподарські угіддя, робота промислових підприємств і транспорту) змінене самою людиною.
Кожен природний вид має на Землі певний ареал (зону поширення), де є умови для його існування. На відміну від інших видів людина змогла розселитися по всій планеті і має найбільший ареал поширення, хоча такий космополітичний ареал пояснюється переліченими вище факторами (одяг, вогонь, будівлі та ін.).
З основними екологічними факторами людина взаємодіє на різних рівнях: організменому, популяційному, біоценотичному та біосферному.
Організмений рівень.
На цьому рівні відбувається процес індивідуального розвитку кожної людини, під час якого здійснюються фізіологічні процеси, для яких людині потрібні певні умови — вода, їжа, кисень тощо.
Реакція організму на зміну умов існування є індивідуальною, особливо в екстремальних випадках. Пристосування організму до змін умов навколишнього середовища називають акліматизацією.
Нестача або надлишок певних мікроелементів, які надходять в організм людини у процесі харчування, мають важливе значення. Так, у разі нестачі кобальту в організмі послаблюється всмоктування вітаміну В 1, внаслідок чого знижуються пристосувальні можливості до несприятливих умов. Нестача міді спричинює порушення обміну ліпідів. Надлишок стронцію може зумовити хопдродіїстрофію, що призводить до карликового росту. В місцях, де спостерігається нестача йоду, поширене захворювання на ендемічний зоб — збільшення щитоподібної залози.
Популяційний рівень. Вид homo sapiens має три раси: європеоїдну, монголоїдну, негроїдну. У кожної з них свої риси, що сформувались в процесі еволюції.
Біоценотичний рівень.
Пов'язаний з тим, що людина є частиною природи, хоча і стала біосоціальною істотою. Вона існує у біоценозі і постійно бере участь у взаємовідносинах з іншими організмами. Довкілля, де ми живемо, — це практично штучно створені людиною біоценози, хоча ступінь антропогенних змін у них може бути неоднаковим.
Розрізняють природні комплекси без участі людини і з її участю. Це антропоценози, антропоекосистеми. Останні умовно поділяють на три групи:
натурценози (натурекосистеми). Вони зазнали відносно низького антропогенного впливу. В них багато диких видів рослин і тварин, з якими людина вступає в певні стосунки (збирання грибів, ягід тощо) негативні наслідки від них є незначними;
агроценози (агроекосистеми) сільської місцевості, де збереглося небагато диких тварин і рослин, з великою кількістю культурних рослин (поля, городи) і свійських тварин, характеризуються значним забрудненням добривами, пестицидами, порушенням водного режиму, ерозією грунту;
урбаноценози (урбаноекосистеми) міст і промислових центрів з високою густотою населення на обмеженій території, де є невеликі штучні насадження рослин і різноманітна фауна (кішки, собаки, горобці тощо); повітря, вода і грунт дуже забруднені.