5.2. Поняття "юридична особа"

Юридична особа—це утворення, яке можна зрозуміти лише у взає­мозв'язку з правовим полем, що існує навколо неї. Як сказав мудрець: "Короля грає почет". Немає підлеглих—немає й короля. На відміну від фізичної юридична особа існує завдяки наявності правового поля. Що­правда, різні правопорядки неоднаково розуміють поняття "юридична особа". Вітчизняний законодавець не вважає державу юридичною осо­бою, бо саме держава створює її.

Коротко ознайомимося з тим, як розуміють юридичну особу, наприк­лад, у Великій Британії. Для цього скористаємося двома найпопулярні-шими там юридичними словниками. "Правничий словник Коллінза" (Collins Dictionary of Law) наприкінці 90-х років XX ст. у статті "Особа" (Person) зазначав: " Особа є предметом законних прав. Є два види закон­них осіб — людські істоти (human beings) і штучні особи (artificial persons), такі як корпорації. Товариство в Англії не є окремою законною особою, але у Шотландії воно є так званою квазі-особою". У нотатці "Юридична особа" (Juristic Person) зазначений словник пояснював, що нею є орган (body), визнаний державою як такий, що наділений правами й обов'язками так само, як і природна (natural) або людська (human) осо­ба; загальним прикладом є компанія. "Оксфордський правничий слов­ник" (Oxford Dictionary of Law) у четвертій редакції (від 1997 р.) пояс­нював: "Юридична особа (штучна особа)" (juristic person (artificial person) ) — це утворення типу корпорації, що визнається як таке, що має законну особовість (legalpersonality), тобто здатне мати законні права і обов'язки. Зазначене поняття вживається як протилежне людській особі, яку називають "природною особою".

Розглянемо пояснення поняття "юридична особа" у вітчизняному словнику.

У статті "Особа у цивільному праві" "Юридична особа—це організація, яка має відокремлене май­но, може від свого імені набувати різних майнових і немайнових прав і виконувати обов'язки, бути позивачем або відповідачем у суді, арбітраж­ному суді або в третейському суді. Юридична особа має цивільну

дієздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Дієздатність за обсягом, а також моментом виникнення і припинення збігається з пра­воздатністю. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту за­твердження її статуту або положення, а в разі коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації певного виду—з момен­ту видання компетентним органом постанови про утворення її. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає з моменту реєстрації. Правоздатність юридичної особи припиняється з ліквідацією її ".

"Юридична особа—це особа, зареєстрована як платник податку на додану вартість, має індивідуальний податковий номер платника подат­ку і здійснює операції з ввезення (пересилання) на митну територію Ук­раїни товарів (робіт, послуг) для цільового використання на будівництво, реконструкцію, ремонт і обслуговування об'єктів, а також обладнання і транспортних засобів, а саме:

• замовник (забудівельник) будівництва, реконструкції, ремонту і обслуговування об'єктів;

• особа, яка уклала договори (контракти) із замовниками (забу- дівельниками) будівництва, реконструкції, ремонту і облаштування об'єктів;

• особа, яка здійснює поставку обладнання і транспортних засобів, а також виконує роботи (надає послуги) для забезпечення і проведення щорічних зборів Європейського банку реконструкції та розвитку від­ повідно до додатку 2 до Закону — переможець тендеру, проведеного Організаційним комітетом Міжнародної ради координації діяльності з підготовки і проведення щорічних зборів Європейського банку реконст­ рукції і розвитку" (витяг з п. 2 Порядку ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (робіт, послуг) для цільового використання на підготовку проведення у Києві щорічних зборів Європейського банку реконструкції та розвитку у травні 1998 p., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 р. № 1343).

Правовий статус іноземних юридичних осіб в Україні також може визначатися міжнародними згодами України чи її внутрішнім законодав­ством. Наприклад, підприємницька діяльність іноземних юридичних осіб на території України, її континентальному шельфі та виключній (морській) економічній зоні регламентується спеціальними законодавчи­ми актами України.

Зокрема, Кабінет Міністрів України постановою від 27 листопада 1995 р. № 948 затвердив Порядок укладення контрактів на користування над­рами за участю іноземних юридичних осіб і громадян. Принагідне за­значимо, що це джерело права іноземного елемента стосується стовід-сотково.

У п. 2 Порядку зафіксовано: "На підставі контрактів можуть надава­тися у користування окремі ділянки надр, в тому числі континентально­го шельфу і виключної (морської) економічної зони України, родовища або частини родовищ корисних копалин як загальнодержавного, так і місцевого значення, включаючи техногенні родовища".