Хід роботи

1. Підготувати апарат Кіппа до роботи (рис. 7). Для його зарядки виймають скляний кран з пробкою із середньої кулі і завантажують до неї шматочки мармуру або вапняку. Протирають стінки отвору від пилу мармуру або вапняку і встановлюють пробку з краном на місце. Кран відкривають. Наливають за допомогою лійки в нижню кулю через верхню розбавлену хлоридну кислоту (одну

частину концентрованої кислоти змішують Рис. 7.

з трьома частинами води). Кислота повинна заповнити нижню кулю і частину середньої, змочити мармур або вапняк. У результаті реакції хлоридної кислоти з карбонатами виділяється вуглекислий газ.

2. Коли почнеться реакція, пропустити струмінь СО₂ із апарату Кіппа в склянку з водою на протязі 2-3 хвилин.

3. Перевірити в окремій пробірці рідину із склянки на вміст у ній хлоридної кислоти (проба розчином AgNO₃).

4. Щоб очистити цей газ від домішок кислоти та вологи під’єднують до апарату Кіппа дві склянки Тищенка: першу з розчином натрій гідрогенкарбонату, другу – з концентрованою сульфатною кислотою. Знову пропустити із апарату Кіппа через склянки Тищенка в склянку з водою струмінь вуглекислого газу і знову перевірити рідину в склянці на вміст у ній хлоридної кислоти.

5. Зробити рисунок приладу і описати порядок зарядки апарату Кіппа для добування газу СО₂ та особливості його очищення.

Питання для контролю та самоконтролю

1. Які є методи очищення рідин, газів та твердих речовин?

2. Які є методи фільтрування рідин?

3. Які особливості фільтрування рідин при звичайному тиску?

4. У чому суть фільтрування під вакуумом?

5. Як проводиться гаряче фільтрування?

6. Який скляний посуд і яке обладнання використовують для перегонки?

7. Що собою являє сублімація?

8. Який порядок зарядки апарата Кіппа? Як ним користуватись?

9. У яких склянках очищають гази?

10. Для чого застосовують центрифугування?

Рекомендована література

1. Грималюк І.М. Лабораторні роботи з хімії. – К.: Вища школа, 1970. – 100 с.

2. Воскресенский П.И., Неймарк А.М. Основы химического анализа. – М.: Просвещение, 1971. – 192 с.

3. Васильева З.Г. Лабораторные работы по общей и неорганической химии. – М.: Просвещение, 1980. – 336 с.

4. Девятых Г.Г., Павлов А.М., Односельцев А.И. Руководство к практическим занятиям по неорганической химии. – М.: Высшая школа, 1964. – 284 с.

5. Шапиро С.А. Аналитическая химия. – М.: Высшая школа, 1979. – 384 с.

ІНСТРУКТИВНА КАРТКА ДО ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Тема 6. Обробка осадів Практична робота

Прожарювання осаду до постійної маси на відкритому вогні

Визначення вмісту Са в осаді (розчині)

Мета: сформувати вміння з прожарювання осаду до постійної маси на відкритому вогні; навчитися проводити обчислення, що стосуються визначення вмісту певного хімічного елемента в осаді; продовжити розвиток системності мислення; досягти усвідомлення важливості набуття умінь обробки осадів для якісного проведення вагового аналізу

Прилади, обладнання та матеріали: ваги аналітичні; тигель фарфоровий; таганок газовий; пальник газовий; штатив хімічний з кільцем; трикутник фарфоровий; щипці тигельні; ексикатор; фільтр з осадом крейди з попередньої практичної роботи; калькулятор