Інструкція з охорони праці

1. Бути обережним у поводженні зі скляним посудом, щоб ненароком їх не розбити і не порізати руки.

2. Під час користування розчинами кислот та лугів треба мати на увазі, що ці речовини мають їдкі властивості.

Завдання до лабораторної роботи

Завдання 1. Заправка бюретки та тренувальне титрування

Хід роботи

1. Ознайомитись з теоретичним матеріалом цієї інструкції.

2. Провести тренувальні вправи по заправці бюретки звичайною водою (заправка через лійку, видалення повітряної бульбашки з капіляра, установка меніска на «нульову» поділку).

3. Провести тренувальні вправи з титрування звичайною водою у конічну колбу (формування навичок обертання конічної колби та регулювання затискачем швидкості витікання рідини).

Завдання 2. Перевірка еквівалентної концентрації аналізованого розчину титриметричним методом аналізу

Хід роботи

1. Щоб перевірити, наприклад, на скільки точно приготовлений стандартний 0,1н розчин хлоридної кислоти НСl, знаходять його фактичну концентрацію і поправний коефіцієнт. Для цього наливають з бюретки в конічну колбу певний об’єм приготовленого розчину хлоридної кислоти (5–10 мл), додають одну краплю індикатора метилового оранжевого і титрують кислоту приготовленим із фіксаналу стандартним розчином лугу (0,1 н) до появи незникаючого жовтуватого забарвлення.

2. Знаючи нормальність розчину лугу, обчислюють фактичну нормальність кислоти, а потім і поправку К до цієї концентрації.

3. Звіт оформити за такою схемою:

Вихідні та дослідні дані

N₁ (нормальність стандартного розчину лугу, г-екв/л) –

V₁ (об’єм стандартного розчину, витрачений на титрування, мл) –

V₂ (об’єм хлоридної кислоти НСl, взятий для аналізу, мл) –

N (зазначена нормальність хлоридної кислоти НСl, г-екв/л) –

Обчислення

Фактичну нормальність хлоридної кислоти N₂ знаходять за формулою:

N₂ = V₁ N₁ / V₂, г-екв/л.

Поправку К до нормальності приготовленого розчину хлоридної кислоти знаходять за формулою:

К = N₂(фактична) / N(задана).

ВИСНОВОК:

Запитання для самоконтролю і захисту лабораторної роботи

1. Що собою являє розчин?

2. Які типи розчинів існує?

3. Яка речовина вважається розчинником?

4. Що собою являє поняття «розчинність»? У яких одиницях можна її виразити?

5. Що собою являють «насичені», ненасичені» і «пересичені» розчини?

6. Що таке «концентрація розчину»?

7. Які є способи виразу концентрації розчинів? Дайте їм характеристику.

8. Що собою являє фіксанал? Для чого він призначений?

9. Що собою являє стандартний розчин? Як його ще називають?

10. Якими способами можна приготувати стандартний розчин?

11. Що таке «титрування», «точка еквівалентності»?

12. Як визначається поправний коефіцієнт до концентрації приготовленого розчину?

Рекомендована література

1. Аксьонова О.Ф., Гарбуз О.Г., Маслій О.Г., М’ячиков О.В. Основи техніки лабораторних робіт з хімії: Навчальний посібник. – К.: Ліра-К, 2011. – 157 с.

2. Воскресенский П.Н. Техника лабораторных работ. – М.: Просвещение, 1969.

3. Шапиро С.А. Аналитическая химия. – М.: Высшая школа, 1979. – 384 с.

63