2. Дослідження електромагнітних хвиль на межі розподілу двох середовищ з різними параметрами

2.1 Дослідження залежності коефіцієнта відбиття від кута сковзання при падінні електромагнітних хвиль вертикальної поляризації на межу розподілу двох середовищ з різними параметрами

• для вертикально поляризованої хвилі (4) в віконцях 1 (рис.7.2) встановити значення діелектричних проникностей першого та другого середовищ 1 і 2, відповідно; питомі провідності σ₁=σ₂=0 (віконця 2); довжина хвилі λ = 3 м (віконце 3); натиснути на поле 5 або на кнопку 7 („Новий графік”), після чого на ньому автоматично з’явиться зображення залежності коефіцієнта відбиття від кута сковзання;

• ввести значення діелектричної проникності другого середовища ε₂ = 5; натиснути на кнопку 6 („Додати графік”); після чого на поле 5 буде виведено відповідну залежність, при цьому попередній графік не буде стертий;

• аналогічним чином провести вимір залежності при таких параметрах середовищ:

• ε₁ = 1, ε₂ = 10, σ₁ = 0, σ₂ = 3∙10 ^{– 2} [См];

• ε₁ = 1, ε₂ = 10, σ₁ = 0, σ₂ = 1∙10 ^{– 1} [См];

• результати вимірів занести в пункт 1.2.1, відповідно звіту з лабораторного заняття;

Рис.7.2

2.2 Дослідження залежності коефіцієнта відбиття від кута сковзання при падінні електромагнітних хвиль горизонтальної поляризації на межу розподілу двох середовищ з різними параметрами

• встановити тип поляризації електромагнітної хвилі;

• аналогічним чином як і в випадку з вертикально поляризованою хвилею провести вимір залежності коефіцієнта відбиття від кута сковзання для таких параметрів середовищ:

• ε₁ = 1, ε₂ = 2, σ₁ = σ₂ = 0;

• ε₁ = 1, ε₂ = 10, σ₁ = σ₂ = 0;

• ε₁ = 1, ε₂ = 100, σ₁ = σ₂ = 0;

• результати вимірів занести в пункт 1.2.2, відповідно звіту з лабораторного заняття;

2.3 Дослідження залежності коефіцієнта відбиття від кута сковзання при падінні електромагнітних хвиль на межу розподілу діелектрик – метал

• для будь–якого типу поляризації провести вимір залежності коефіцієнта відбиття від кута сковзання для таких параметрів середовищ:

• ε₁ = 1, ε₂ = 10, σ₁ = 0, σ₂ = 1∙10 ¹⁰ [См];

• ε₁ = 1, ε₂ = 10, σ₁ = 0, σ₂ = 1∙10 ²⁰ [См];

• результати вимірів занести в пункт 1.2.3, відповідно звіту з лабораторного заняття;

• за результатами вимірювань зробити висновки.

3. Дослідження електромагнітних хвиль при нормальному падінні на границю розподілу двох середовищ

3.1 Дослідження електромагнітних хвиль при нормальному падінні на границю розподілу двох діелектриків

• в віконцях 1 (рис.7.3) встановити значення діелектричних проникностей першого та другого середовищ 1 і 5, відповідно; питомі провідності σ₁=σ₂=0 (віконця 2); довжина хвилі λ = 3 м (віконце 3); натиснути на поле 4 або на кнопку 5 („Накреслити”), після чого на ньому автоматично з’явиться зображення залежності розподілу напруженості електричного поля від координати z;

• змінити значення діелектричної проникності першого середовища, ввести ε₁=3; натисканням маніпулятора на поле 4 отримати відповідну залежність;

• результати вимірів занести в пункт 2.1, відповідно звіту з лабораторного заняття;

• не змінюючи значень питомої провідності середовищ та довжини електромагнітної хвилі провести вимір для таких значень діелектричної проникності середовищ ε₁=1, ε₂=5 та ε₁=5 та ε₂=1;

• результати вимірів занести в пункт 2.1, відповідно звіту з лабораторного заняття;

Рис.7.3

3.2 Дослідження електромагнітних хвиль при нормальному падінні на границю розподілу діелектрик–метал

• в віконцях 1 (рис.7.3) встановити значення діелектричних проникностей першого та другого середовищ 1 і 1, відповідно; питома провідність першого середовища σ₁=0 ; довжина хвилі λ = 3 м (віконце 3);

• аналогічним чином, як і в попередньому пункті провести вимір розподілу напруженості електричного поля від координати z для таких значеннях питомої провідності другого середовища σ₂=1∙10 ⁵, σ₂=1∙10 ⁷, σ₂=1∙10 ⁸;

• результати вимірів занести в пункт 2.2, відповідно звіту з лабораторного заняття;

• за результатами вимірювань зробити висновки.

8. Зміст звіту

Звіт про виконану лабораторну роботу повинен містити:

• тему та мету лабораторної роботи;

• схему лабораторної установки, яка імітується за допомогою віртуальної моделі лабораторної роботи.

• результати вимірювань і розрахунків у вигляді таблиць і графіків