Розкриття змісту питання 4.
Амортизація – це процес відшкодування у грошовій формі вартості зношення основних фондів шляхом поступового перенесення вартості на вироблений продукт (послугу).
Амортизаційні відрахування – це відрахування, що призначені для відшкодування вартості зношенних частин основних фондів.
Амортизаційний фонд – це накопичені суми амортизаційних відрахувань.
Різниця між амортизацією та зношенням полягає у тому, що:
амортизація нараховується рівними частинами щомісячно;
а зношення основних фондів в окремі періоди року відбувається нерівномірно.
Як наслідок амортизація не співпадає з розміром зношення.
З 1991 року амортизаційні відрахування в Україні справляються згідно “Положення про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати підприємства (обігу)” тільки на реновацію (тобто, повне відновлення) основних фондів, і які характеризують щорічну суму відрахувань у відсотках до балансової вартості основних фондів.
Норма амортизаційних відрахувань (На) визначається за формулою:
На = Фб(в) – Л Фб(в) Ап х 100% , (40)
де Фб(в) – балансова (початкова чи відновна) вартість основних фондів, відповідної групи, грош.од;
Л – ліквідаційна вартість основних фондів, грош.од;
Ап – амортизаційний період (нормативний термін служби згідно технічної документації), років.
Наведена формула з розрахунку норми амортизаційних відрахувань застосовується за умови практичного використання методу рівномірної (лінійної) амортизації.
Відповідно до чинного законодавства встановлено такі норми амортизаційних відрахувань по групах основних фондів, % :
1-а група (будівлі, споруди, їх компоненти, передавальні пристрої) – 5%. Нарахування амортизації на основні фонди 1-ої групи проводиться до досягнення кожним об’єктом балансової вартості 100 неоподатковуємих мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість таких основних фондів відноситься на витрати виробництва в тому періоді, в якому досягнута така вартість
2-а група (автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструмент, інформаційні системи, телефони і інше офісне обладнання) – 25%;
3-а група (будь-які інші основні фонди, що не включено до груп 1 та 2) – 15%.
Нарахування амортизації на основні фонди групи 2 та 3 проводиться до досягнення групою нульового значення балансової вартості.
Підприємства мають право самостійно прийняти рішення щодо застосування прискореної амортизації основних фондів, віднесених до групи 3 і придбаних після набуття чинності Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року №283/97–ВР. При цьому використовуються такі норми: 1-й рік експлуатації – 15%; 2-й – 30%; 3-й – 20%; 4-й–15%; 5-й –10%; шостий і сьомий – 5%.
Сума амортизації (∑А) визначається як добуток балансової (відновної) вартості основних фондів станом на початок звітного кварталу(Фквб) та норми амортизації (На) встановленої для відповідної групи:
А = Фквб х На 100, (41)
Застереження: Віднесення сум амортизації на витрати виробництва здійснюється щоквартально в розмірі ¼ норми амортизаційних відрахувань.
Повна сума амортизаційних відрахувань за нормативний термін використання засобів праці має дорівнювати сумі їх первісної вартості та витрат на підтримку їх у робочому і технічно досконалому стані:
А = Фб + Вк.р. + Вм + Вл, (42)
де Вк.р., Вм – витрати відповідно на капітальний ремонт та модернізацію фондів;
Вп – ліквідаційна вартість засобів виробництва.
Ліквідаційна вартість – це вартість металолому вузлів та агрегатів, що визначається у нормативному порядку і дорівнює:
для будівельного та ремонтного устаткування – 4%;
для рухомого складу – ≈10% початкової вартості фондів.
Така ліквідаційна вартість залишається після списання основних виробничих фондів.
Сума амортизаційних відрахувань розраховується на підприємствах щорічно. Річну суму амортизаційних відрахувань можна визначити за формулою:
Ар = (Фб+Вк.р.+Вм+Вл) Тн, (43)
де Тн – нормативний термін використання основних фондів, років.
Як, нормативний приймають граничний термін використання основних фондів, після закінчення якого доцільно замінити їх на нові. Доцільний термін використання основних фондів може бути меншим, ніж фізичний. На практиці важко обчислити суми капітальних ремонтів та можливих модернізацій основних фондів. Тому кошторисні суми амортизаційних відрахувань визначають за допомогою різних норм амортизації.
В загальному вигляді річна сума кошторисних амортизаційних відрахувань має вигляд:
Ар = Фб х На 100, (44)
Таблиця 5
Норми та методи амортизації , а також порядок визначення сум амортизаційних відрахувань з точок зору бухгалтерського та податкового обліків (порівняння).
Підхід бухобліку згідно Положення (стандарт) БО7 |
Підхід податкового обліку згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” |
||
№ п/п |
Для цілей бухобліку п.23, 26 П(С)БО7 |
№ п/п |
Для цілей податкового обліку п.8.3.1, 8.3.2, 8.6.1, 8.6.2, 8.37 Закону |
1 |
Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання (експлуатації) об’єкта, що встановлюється підприємством при визначенні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і при-зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудування, доустаткування і консервації. |
1. |
Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду |
2. |
Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нара-ховується із застосуванням таких методів:
|
2. |
Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою: Б(а)=Б(а-1) + П(а-1) – В(а-1) – А(а-1), де Б(а) – балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду. Б(а-1) – балансова вартість групи на початок, що передував звітному; П(а-1) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному; В(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному; А(а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нара-хованих у період, що передував звітному |
3. |
Підприємство може застосувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів передбачені податковим законо-давством. |
||
3 |
Норма амортизації встановлюється у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в таких розмірах (у розрахунку на календарний квартал: група 1 – 1,25%; 2–6,25%; 3 –3,75%. Платник може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи 3 (1-й рік –15%; 2 –30%; 3 –20%; 4 –15%; 5 – 10%; 6 – 5%; 7 – 5%.
. |
||
4. |
Амортизація окремого об’єкта основних фондів групи 1 проводиться до досягнення балансовою вартістю такого об’єкта 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об’єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля |
||
5. |
Амортизація основних фондів групи 2 і 3 здійснюється до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення. |
||
Таблиця 6
Поліпшення основних засобів (фондів) з точок зору бухгалтерського та податкового обліків (порівняння)
Підхід бухобліку згідно Положення (стандарт) БО7 |
Підхід податкового обліку згідно ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” |
||
№ п/п |
Для цілей бухобліку п.14, 15 П(С)БО 7 |
№ п/п |
Для цілей податкового обліку п.п. 8.7.1. 8.8.1 Закону |
1. |
Первісна вартість основних засобів збіль-шується на суму витрат, пов’язаних з поліп-шенням об’єкта (модернізація, добудування, доустаткування, реконструкція, тощо) яке спричинює збільшення майбутніх еконо-мічних вигод, первісно очікуваних від вико-ристання об’єкта. |
1. |
Платники податку мають право протягом року віднести до валових витрат будь-які витрати з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує п’яти відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року. |
2. |
Первісна вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів |
2. |
Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 і 3 (балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1) і підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів. |
3. |
Витрати, здійснені для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. |
3. |
У випадку якщо договір оперативного лізингу (ор-енди) зобов’язує або дозволяє орендарю здій-снювати поліпшення об’єкту оперативного лізингу (оренди), орендар може збільшити (створити) бала-нсову вартість відповідної групи основних фондів на вартість фактично здійснених поліпшень такого об’єкту. |
Таблиця 7
Початок нарахування амортизації та тимчасове її призупинення з точок зору бухгалтерського та податкового обліків (порівняння)
Підхід бухобліку згідно Положення (стандарт) БО7 |
Підхід податкового обліку згідно із ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” |
||
№ п/п |
Для цілей бухобліку п.23 П(С)БО 7 |
№ п/п |
Для цілей податкового обліку згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” п.п.8.4.5, 8.4.6 |
1.
|
Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну використання (експлуатації) об’єкта, який установлюється підприємством при визначенні цього об’єкту активом (при зарахуванні на баланс);
|
1. |
У випадку виведення з експлуатації окремого об’єкта основних фондів групи 1 у зв’язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструк-цією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України балансова вартість такого об’єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються. |
2. |
Нарахування амортизації призупиняється на пе-ріод, його реконструкції, модернізації, добуду-вання, доустаткування і консервації. |
2. |
У випадку виведення з експлуатації окремих об’єктів основних фондів груп 2 і 3 у зв’язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України балансова вартість груп не змінюється. (амортизація продовжує нараховуватись). |
Таблиця 8
Відмінності у визначенні вартості, що підлягає амортизації з точок зору
бухгалтерського та податкового обліків (порівняння)
Підхід бухобліку згідно Положення (стандарт) БО7 |
Підхід податкового обліку згідно із ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” |
||
№ п\п |
Для цілей бухобліку п.п. 4,8 П(С)БО 7 |
№ п\п |
Для цілей податкового обліку п.п. 8.1.2, 8.4.1, 8.4.2 Закону |
1.
|
Амортизовувана вартість – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості
Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів сплачених (переданих) витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат: сум, що сплачується постачаль-ником за виконання БМР ( без непрямих по-датків); витрати на установлення монтаж, нала-годжування основних засобів; інші суми та витра-ти (напр. сум реєстраційних зборів, державного мита і т.і та витрати на страхування ризиків доставлення основних засобів).
Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Ліквідаційна – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).
|
1.
|
Амортизації підлягають витрати на:
У випадку здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв’язку з таким придбанням, без урахування ПДВ, у разі якщо платник податку зареєстрований як платник податку на ПДВ.
|