173. Поняття та система деліктних зобов’язань

Деліктне зобов'язання - це зобов'язання, в якому особа, що протиправне і винно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну чи майнуорганізації, зобов'язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі. Деліктне зобов'язання - це різновид цивільно-правових зобов'язань, і тому йому властиві ті самі структурні особливості, що характеризують кожне зобов'язання. Такими структурними елементами є суб'єкт, об'єкт та зміст.

При побудові системи зобов'язань з відшкодування шкоди відбувається класифікація зобов'язань за групами, в основу якої можуть бути покладені різноманітні критерії: суб'єктний склад, об'єкт правопорушення, зміст зобов'язання та ін. Система зазначених зобов'язань, який би критерій не було покладено в основу класифікації, ґрунтується на принципі генерального делікту, сутність якого полягає в тому, що заподіяна шкода незалежно від особи правопорушника, змісту шкідливих наслідків та будь-яких інших обставин має бути відшкодована в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законом.

Класифікація зобов'язань з відшкодування шкоди може бути проведена: за суб'єктами - залежно від того, ким заподіяно шкоду (держава, територіальна громада, фізична чи юридична особа), а також залежно від особи потерпілого (держава, фізична особа, територіальна громада, юридична особа); за об'єктом зобов'язання з відшкодування шкоди можуть поділятися на зобов'язання, що виникли із заподіяння шкоди особі чи майну; за окремими умовами відповідальності розрізняють зобов'язання, що виникають при винному заподіянні шкоди, і зобов'язання, виникнення яких не залежить від вини особи, що притягується до відповідальності.

174. Загальні умови виникнення зобов’язання із заподіяння шкоди (деліктних зобов’язань)

Підставою для виникнення таких зобов’язань є цивільне правопорушення (делікт), що виражається у заподіянні шкоди іншій особі. Суб’єктами зобов’язання є: потерпілий — особа, якій завдано шкоду, виступає як кредитор; особа, що несе відповідальність за шкоду (найчастіше, яка заподіяла шкоду), виступає як боржник. Суб’єкти такого зобов’язання не перебувають у договірних правовідносинах, бо дане зобов’язання виникає незалежно від останніх. Змістом такого зобов’язання є право потерпілого вимагати залагодження (відшкодування) шкоди та (або) компенсації моральної шкоди, а також обов’язок заподіювача шкоди вчинити зазначені дії.

Загальні умови, наявність яких, як правило, є обов’язковою для покладення на особу відповідальності за заподіяння шкоди, визначені у відповідних статтях ЦКУ. Це такі умови: наявність шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, та/або особистим немайновим благам фізичної чи юридичної особи; неправомірні (протиправні) дії (бездіяльність) заподіювача шкоди; причинний зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою, яка настала; вина заподіювача шкоди. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Згадані підстави визначені законом як загальні. Наявність їх у сукупності є обов’язковою для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду. Разом з тим законом можуть бути передбачені винятки з цього правила. Наприклад, у разі заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду та деяких інших, відповідальність настає незалежно від вини.

Зобов'язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, на жаль, досить часто мають місце в реальному житті.