14. Загальна характеристика нового Цивільного кодексу України

Нові ринкові відносини потребують радикального оновлення правової бази, в тому числі й цивільного законодавства. Нині систему цивільного законодавства складають законодавчі та інші нормативні акти, що містять цивільно-правові норми.

Центральне місце в системі цивільного законодавства належить Цивільному кодексу України.

Часи переходу від планово-централізованої системи економіки до побудови ринково-капіталістичних відносин вимагали від уряду оновлення цивільного законодавства, яке вже не тільки не відповідало вимогам часу, а й гальмувало розвиток бізнесу. Не випадково початок 2003 року охарактеризувався набранням чинності нового Цивільного кодексу України. В порівнянні зі старим, цей документ не лише виглядає значно більшим і об’ємним, а й містить досить нових положень і правил.

Даючи загальну характеристику цьому документу, необхідно відмітити, що він складається з окремих книг, які регулюють відокремлені інститути цивільного права. Загалом цих книг нараховується шість: “Загальні положення”, “Особисті немайнові права фізичної особи”, “Право власності та інші речові права”, “Право інтелектуальної власності”, “Зобов’язальне право”, “Спадкове право”.

В книзі “Загальні положення” подається перелік правил, які визначають, з чого складається цивільне законодавство, на підставі чого виникають цивільні права і обов’язки, як виконуються цивільні обов’язки. В цій книзі звертає увагу наявність існуючих теорії положень, згідно яких неврегульовані цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, а також до них застосовуються аналогія закону та аналогія права.

Цікавою новелою кодексу є врегулювання питання про відшкодування моральної шкоди. По-перше, документ дає визначення, що саме охоплюється поняттям моральна шкода, а по-друге з’являється положення про те, що розмір шкоди визначається судом, враховуючи вимоги розумності і справедливості.

Абсолютно новий підхід закладений у новому Цивільному кодексі щодо регулювання правового становища юридичних осіб. За організаційно правовими формами Цивільний кодекс поділяє юридичних осіб на товариства і установи. Особливу увагу в кодексі приділено врегулюванню правового становища нерухомості та правочинів з нею.

Зазнав значних змін інститут позовної давності. Відтепер спеціальний строк позовної давності може бути як скороченим – до 1 року, так і продовженим в окремих випадках до 5 і 10 років. Більш того, сторони в договорі можуть змінювати строк позовної давності, але лише в бік його збільшення. В порівнянні з ЦК УРСР новим кодексом детальніше і відповідно до вимог часу врегульовано окремі види зобов’язань. З’явилися положення про довірче управління майном, факторинг, комерційну концесію, врегульовано розрахунки з використанням різноманітних інструментів.

Докорінних змін зазнав інститут спадкового права, зокрема положення про спадкування за законом та заповітом. З’явилися положення про заповіт з умовою, заповіт подружжя, встановлення сервітуту у заповіті, новий для України спадковий договір. Іншого значення набули положення про таємницю заповіту і правила його посвідчення. Однією із найсуттєвіших змін можна вважати розширення кола спадкоємців за законом. Відтепер кодекс виділяє п’ять черг спадкоємців.

Отже, в новому Цивільному кодексі України знайшли втілення оновлені, хоча і не цілком досконалі, погляди на те, як мають складатися і регулюватися в нашому суспільстві майнові та особисті (немайнові) відносини. Білих плям у цивільному законодавстві, безперечно, стало менше.