120. Способи набуття права власності

Правовідносини власності виникають, змінюються та припиняються на підставі визначених юридичних фактів.

Первинними визнаються такі способи набуття права власності, де права власника не ґрунтуються на правах інших осіб. Похідні способи, навпаки, припускають, що право набувача ґрунтується на праві відчужувача речі.

Первинними способами виникнення права власності є:

- виробництво — такий спосіб виникнення права власності, коли воно виникає у зв’язку з виготовленням або створенням якоїсь речі, що не існувала раніше. Власником у цьому разі стає той, хто виготовив (створив) річ для себе, якщо інше не встановлено договором або законом;

- специфікація, або переробка, — це створення нової речі за допомогою переробки матеріалу, що належить іншій особі, а не тій, яка створила річ; привласнення плодів і доходів. Плоди, приплід тварин, доходи від речі належать власникові речі, коли інше не встановлено законом або договором;

- привласнення загальнодоступних дарів природи (ягоди, дичина, риба тощо). Особа, яка зібрала ягоди, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі тощо, є їх власником, якщо діяла відповідно до закону, місцевого звичаю або загального дозволу власника відповідної земельної ділянки;

- набуття права власності на безхазяйну річ (майно), тобто майно, що не має власника або власник якого невідомий;

- набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився, здійснюється за спеціальними правилами, встановленими ЦК: особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився, набуває право власності на цю річ з моменту заволодіння нею;

- знахідка — це виявлення речі, що вибула з володіння власника або іншої уповноваженої на володіння особи попри їхню волю;

Похідні підстави набуття права власності - це такі, за яких набуття права власності даною особою ґрунтується на праві попереднього власника. Як правило, похідними способами набувається власність у процесі обігу, а у процесі виробництва право власності виникає первісним способом.

При переході права власності має місце правонаступництво, бо права на придбану похідним способом річ по суті такі, якими вони були у попереднього власника, та ніяк не більше того. Похідне набуття права власності випливає з: а) договорів (купівлі-продажу, міни, дарування тощо); 6) односторонніх правочинів (заповіт), в) закону; г) актів органів державної влади, органів влади АРК та органів місцевого самоврядування (передача державних підприємств з державної до комунальної власності) тощо.

121. Підстави припинення права власності

Підставами припинення права власності є обставини (юридичні факти), з якими закон пов’язує ліквідацію права власності взагалі або перехід його до іншої особи.

Норми ЦК передбачають припинення права масності з таких підстав (перелік не вичерпний):

1) відчуження власником свого майна — полягає втому, що власник за допомогою свого волевиявлення реалізує правомочність розпорядження річчю, тобто визначає її подальшу юридичну долю.

2) відмова від права власності, можлива відповідно до ЦК, який встановлює, що особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

Власник, який відмовився від своєї речі, може пізніше змінити свій намір, але за умови, що в іншої особи не виникло права власності на цю річ.

Момент припинення права власності на ту чи іншу річ залежить, зокрема, від того, підлягає річ державній реєстрації чи ні: у разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту здійснення дії, яка свідчить про таку відмову.

3) припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати відбувається тоді, коли з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, що був прийнятий пізніше, не може їй належати (наприклад, обмеження оборотоздатності речі).

4) знищення майна, яке може бути результатом дій власника, інших осіб, а також подій (використання майна, у результаті якого воно повністю і назавжди втрачає свої властивості); знищення майна незалежно від волі власника (наприклад, у результаті випадку, непереборної сили, неправомірних дій інших осіб).

5) припинення права власності у зв’язку з викупом майна у власника відповідно до положень ст. 350 ЦК можливе удвох випадках: а) викуп земельної ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю (а також викуп нерухомості, що знаходиться націй земельній ділянці);

6) викуп пам’ятки історії та культури.