52. Органи юридичної особи

Юридична особа набуває прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом.

Орган юридичної особи як її частина представляє інтереси останньої у відносинах з іншими суб'єктами права без спеціальних на то повноважень (без довіреності).

Мїж юридичною особою та її органом правові відносини не виникають. Дії органу — дії самої юридичної особи.

Органи юридичної особи можуть бути як колегіальними (правління в AT), так і одноособовими (директор у приватному підприємстві). Причому юридична особа може мати як один орган (директор; правління), так і одночасно декілька органів (правління і голова правління; дирекція і директор тощо). До органів управління AT належать: загальні збори товариства — вищий орган; рада товариства (спостережна рада), котра обов'язково створюється в AT, яке налічує більше 50 акціонерів, і представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів — у межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління;

правління або інший орган, передбачений статутом, які є виконавчими органами;

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління здійснює ревізійна комісія.

У законодавстві функції та компетенцію органів AT врегульовано методом виключення. Діє відкритий перелік питань, що належать до компетенції загальних зборів. При цьому статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання. Іншим органам можуть бути передані повноваження загальних зборів, крім внесення змін до статуту товариства, затвердження річних результатів діяльності AT, включаючи його дочірні підприємства; затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків, створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень, прийняття рішень про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Поділ повноважень між кількома органами, якщо це не випливає із закону, здійснюється самою юридичною особою у локальних актах, наприклад, у статуті.

Органи можуть призначатися, якщо у юридичної особи тільки один засновник, або обиратися, якщо засновників декілька.

Між тим цивільні права та обов'язки для юридичної особи можуть набуватися й її представниками, які діють на основі довіреності, виданої органом юридичної особи.

53. Види юридичних осіб

Юридичні особи можна поділяти на окремі види за різними ознаками. Залежно від існуючих форм власності в Україні юридичні особи поділяються на:

а) приватні; б) колективні; в) державні; г) змішані.

Стосовно суб’єктного складу юридичні особи можуть бути поділені на:

а) українські; б) спільні за участю іноземного інвестора; в) іноземні; г) міжнародні організації та об’єднання.

Чинне законодавство України також визначає для юридичних осіб, що діють в цивільному обороті, організаційно-правову форму: підприємства, господарські товариства, кооперативи.

Залежно від форм власності, встановлених Законом “Про власність”, можуть діяти підприємства таких видів: приватне;сімейне; колективне; державне комунальне; державне; спільне підприємство; підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян інших держав.

Господарські товариства - такі юридичні особи, які створені шляхом об’єднання на підставі дого­вору майна (або майна і підприємницької діяльності) фізичних та юридичних осіб з метою одержання прибутку. Відповідно до ст. І Закону України про господарські товариства в Україні мо­жуть створюватися акціонерні товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, повні та командитні това­риства.

Господарські товариства можна поділити на дві групи: об’єднан­ня капіталів та об’єднання осіб. До першої групи відносяться такі товариства, які при їх створенні передбачають об’єднання майна засновників та учасників, і необов’язково — особистої участі (тобто підприємницької діяльності). До другої групи належать товариства, в яких їх засновники беруть участь не тільки майновими внесками, але й безпосередньо особистою участю.

Для участі в цивільних правовідносинах з метою одержання прибутку створюються і виробничі кооперативи.

Кооперативи створюються і діють в сільському господарстві, промисловості, будівництві, на транспорті, в торгівлі, громадському харчуванні, у сфері платних послуг та інших галузях виробництва і соціально-культурного життя. Виробничим кооперативом визнається заснована на членстві громадян організація для спільного ведення підприємницької діяльності шляхом особистої трудової участі та об’єднан­ня майна його членів. На кооперативних засадах часто утворюються і здійснюють свою діяльність колективні сільськогосподарські підприємства.

Серед названих організаційно-правових форм господарюван­ня з використанням інституту юридичної особи слід виділити селянські (фермерські) господарства, які є (формою підприємництва громадян України, що виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією.

54. Види господарських товариств Закон «Про господарські товариства».

Господарське товариство – це підприємство, установа або організація, створені на засадах угоди юр. та фіз. особами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Господарські товариства є юр. особами і можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству України.

Розрізняють такі види господарських товариств: - товариства з обмеженою відповідальністю; - товариства з додатковою відповідальністю; - повні товариства; - командитні товариства; - акціонерні товариства.

В основі класифікації видів господарських товариств лежить ступінь майнової відповідальності учасників товариства за невиконання ним договірних зобов’язань.

При створенні господарського товариства утворюється статутний фонд-це сукупність (у грошовому виразі) вкладів учасників у майно господарського товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю – це товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Члени товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Товариство з додатковою відповідальністю – це товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника.

Повне товариство – це товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном.

Командитне товариство – це товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).

Акціонерне товариство – це товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Розрізняли два види акціонерних товариств:- відкрите акціонерне товариство; - закрите акціонерне товариство.

Протягом двох років (з 30 квітня 2009 р. до 30 квітня 2011 р.) Відкриті та Закриті акціонерні товариства в Україні (ВАТ та ЗАТ) повинні змінити найменування на Публічне акціонерне товариство (ПАТ) або на Приватне акціонерне товариство (ПрАТ).

8 квітня 2011 року Верховна Рада України ухвалила законопроект внесення змін до закону «Про акціонерні товариства» та інших законодавчих актів України" щодо відновлення на законодавчому рівні назви «відкрите акціонерне товариство». Згідно з яким в назві типу товариства замість словосполучення «публічне акціонерне товариство» (ПАТ) можна використовувати словосполучення «відкрите акціонерне товариство» (ВАТ). Але 6 травня 2011 року Президент повернув без підпису Закон, який дозволяє використовувати в назві ВАТ, і запропонував депутатам відхилити його. І 8 вересня 2011 року Закон було остаточно відхилено і знято з розгляду