Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цивільне шпора моя.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.33 Mб
Скачать
  1. Поняття договору про спільну діяльність

Спільна діяльність - це коли сторони (учасники) договору про спільну діяльність зобов’язуються спільно діяти (без створення юрособи) для досягнення певної мети, що не повинна суперечити чинному законодавству.

Кількість сторін - учасників договору про спільну діяльність чинним законодавством не обмежується. Тобто таких сторін може бути дві і більше. Крім того, в ЦКУ немає обмежень щодо статусу суб’єктів спільної діяльності, тобто ними можуть бути як юрособи-резиденти (такий варіант розглядається далі), так і фізособи, і нерезиденти.

Договір про спільну діяльність (ДСД) складається в письмовій формі і може бути двох видів:

1. Договір, за умовами якого його сторони (учасники) не поєднують свої внески, але діють спільно для досягнення певної мети. Цей договір не має на увазі одержання прибутку його сторонами і тому податкових і бухгалтерських наслідків у процесі його виконання не буде.

2. Договір, за умовами якого його сторони (учасники) поєднують свої внески та діють спільно з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Такий договір про спільну діяльність ще називається договором простого суспільства.

  1. Форма та умови договору про спільну діяльність

Спільна діяльність - це коли сторони (учасники) договору про спільну діяльність зобов’язуються спільно діяти (без створення юрособи) для досягнення певної мети, що не повинна суперечити чинному законодавству.

Кількість сторін - учасників договору про спільну діяльність чинним законодавством не обмежується. Тобто таких сторін може бути дві і більше. Крім того, в ЦКУ немає обмежень щодо статусу суб’єктів спільної діяльності, тобто ними можуть бути як юрособи-резиденти (такий варіант розглядається далі), так і фізособи, і нерезиденти.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

  1. Договір простого товариства

За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Договір про спільну діяльність та договір простого товариства мають багато спільних рис, однак їх не можна ототожнювати: уклавши договір простого товариства, сторони об'єднують свої вклади та інші майнові внески для спільної мети

За своєю юридичною природою договір простого товариства є консенсуальним, багатостороннім, відплатним і фідуціарним.

Договір простого товариства є консенсуальним договором, оскільки він вважається укладеним з моменту досягнення домовленості між його учасниками за всіма істотними умовами. Внесення ж вкладів учасниками і здійснення інших дій, про які вони домовилися, вже відбувається в порядку виконання цього договору.

Процедура укладання договору підпорядковується загальним правилам про укладення договорів. Традиційно договір простого товариства відносять до багатосторонніх договорів. У цьому договорі можуть брати участь як самостійні сторони дві особи або більше, тоді як у двосторонньому договорі множинність осіб виникає або на стороні боржника, або на стороні кредитора.

Відносини між учасниками простого товариства засновані на взаємній довірі, інакше кажучи, договір простого товариства являє собою фідуціарний правочин. Учасники довіряють один одному частину свого майна, що за взаємною згодою використовується для досяг­нення поставленої мети на благо всіх учасників.

В інтересах спільної справи кожному учаснику звичайно надаєть­ся право виступати від імені всіх учасників. Якщо учасники домовилися про спільне ведення справ, то жодний правочин у спільних інтересах не можна вчинити проти волі хоча б одного учасника.