275. Форма договору позики

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В разі недотримання письмової форми договору позики у вказаних випадках договір вважається дійсним. Відповідно до Цивільного кодексу України, при розгляді справи у суді не допускається посилання на показання свідків в підтвердження договору позики. Наявність договору позики може бути доведена показаннями сторін договору, письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. В будь-якому разі, недотримання письмової форми договору позики у вказаних випадках не тягне за собою визнання договору недійсним, а тільки ускладнює для зацікавленої сторони довести наявність тих чи інших договірних умов.

Також, відповідно до Цивільного кодексу України, у письмовій формі необхідно укладати договори позики за участю юридичної особи, незалежно від того, в якості якої сторони вона виступає - позикодавця чи позичальника, оскільки договір позики не може бути повністю виконаний сторонами у момент його вчинення, що випливає із змісту вищевказаних статей.

В інших випадках договір позики може бути укладений в усній формі. Нотаріальна форма договору позики не вимагається незалежно від суми договору; однак за волею однієї із сторін договору договір позики може бути укладений в нотаріальній формі.

Відповідно до Цивільного кодексу України договір позики у письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і обміну листами, телеграмами, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Як правило у відносинах між фізичними особами позичальник під час отримання речей або грошових коштів від позичальника видає останньому розписку про отримання визначеної кількості майна або грошей. В розписці також вказуються термін повернення грошей або речей позикодавцю, а також відсоток за користування одержаними коштами. Розписка не замінює сам договір позики і не є письмовою формою договору позики. Однак розписка є важливим документом, який може підтвердити існування договору позики, розмір фактично одержаних майна або грошей, а також розмір плати за користування позикою.

276. Права та обов’язки сторін в договорі позики

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позика — це типова договірно-правова форма кредиту для усіх форм креди­тування. Водночас позика є самостійним договором, що опосередковує кредитне відносини та зумовлює місце позики у системі цивільно-правових інститутів.

Договір позики вважається основною підставою виникнення позикових відносин. Подібні позиковим відносини виникають і в деяких інших випадках (при видачі чека і векселя, оформленні державної позики і облігації, вчиненні банківських розрахункових операцій). Однак вексельні зобов'язання, емісія облігацій і державних (комунальних) позик, інші подібні боргові зобов'язання є позиковими лише у певній мірі. На них поширюються загальні правила позики з урахуванням особливостей таких кредитних відносин.

На позикові відносини слід поширювати положення законодавства про захист прав споживачів у разі визнання сторін договору позики споживачами та надавачами цього виду послуг. У цьому випадку застосуванню підлягають передбачені Законом України «Про захист прав споживачів» способи захисту прав позичальника-споживача (зокрема, визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживачів).

Відносини позики регулюються положеннями ЦК та іншими актами цивільного законодавства. Передбачені ЦК правила про позику субсидіарно застосовуються до положень про кредитний договір і комерційний кредит, якщо інше не передбачено правилами про кредитний договір та комерційний кредит і не випливає або не суперечить суті таких зобов'язань.