271. Поняття кредитно-розрахункових правовідносин та види розрахунків

Саме автономність кредитних і розрахункових відносин і дозволяє говорити про наявність особливих зобов'язань з кредитування та розрахунками, виділяючи їх у конкретні види договірних правовідносин. Їхня специфіка виявляється в наступному.

По-перше, ці відносини одягнені у форму зобов'язань. Тому в подальшому поняття «розрахункові відносини» буде вживатися поряд з поняттям «розрахункові зобов'язання».

По-друге, по-різному місце розрахунково-кредитних зобов'язань у цивільному обороті. В одних випадках вони виникають як передумови для подальших грошових операцій (договір банківського рахунку).

По-третє, розрахункові та кредитні правовідносини представляють собою грошові зобов'язання. Оскільки гроші є речами, які визначаються родовими ознаками, їх випадкова загибель або відсутність на рахунку не звільняє боржника від виконання зобов'язання.

1)Платіжне доручення 2) Платіжні вимогидоручення. 3) Чеки 4) Акредитив 5) Вексель 6) Інкасові доручення (розпорядження) 7) Платіжна вимога.

Розрахунки платіжними вимогами здійснюються за такою схемою:

1) Одержувач коштів виписує і здає в установу банку, що його обслуговує, платіжну вимогу до платника і реєстр вимог;

2) Банк одержувача пересилає платнику вимогу і реєстр банку платника;

3) Банк платника видає платникові платіжну вимогу і повідомляє про платіж;

4) На основі перевіреної платіжної вимоги установа банку списує зазначену суму з рахунка платника;

5) З банку платника надходять документи про перерахування коштів у банк одержувача;

6) Банк одержувача зараховує зазначену суму на рахунок одержувача коштів.

272. Форми безготівкових розрахунків

Законом встановлено пріоритет щодо проведення розрахунків у безготівковій формі. Зокрема, він обов'язковий для розрахунків між юр. особами, а також за участі фіз. осіб, котрі пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності.

У безготівкових розрахунках немає елемента фізичної наявності грошей, а предметом передачі є право вимоги. Безготівкові розрахунки, навіть якщо супроводжують безпосередньо договірні зобов'язання між контрагентами, дистанціюються від них, оскільки стороною безготівкових розрахунків стає банк, який не є стороною первісного зобов'язання, з приводу якого провадяться розрахунки. Загальні правила здійснення безготівкових розрахунків встановлено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Безготівкові розрахунки проводяться через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не зумовлено видом безготівкових розрахунків. Види безготівкових розрахунків: • платіжними дорученнями; • акредитивами; • розрахунковими чеками (чеками); • розрахунками за інкасо; • іншими розрахунками, передбаченими законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

Платіжне доручення - це розпорядження володільця рахунка обслуговуючому банку, відповідно до якого банк зобов'язується за дорученням платника грошових коштів, що розміщено на його рахунку в цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку в строк, встановлений законом або банківськими правилами.

Акредитив - це доручення клієнта (платника) - заявника акредитива, за яким банк відповідно до поданого доручення або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. Види акредитивів: покритий і непокритий.

Інкасове доручення - це доручення клієнта банку здійснити за рахунок клієнта дії щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу. Випадки застосування та порядок здійснення розрахунків за інкасовими дорученнями встановлюються законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

Розрахунковий чек - це документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку переказати певну вказану в чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю). Платником за чеком може бути лише банк, в якому чекодавець має грошові кошти на рахунку, якими він може розпоряджатися. Видача чека не погашає грошового зобов'язання, на виконання якого його видано. До вимог чекодержателя про оплату чека застосовується позовна давність в 1 рік.