241. Види договорів найму

Крім загальних положень про договір найму (оренди), ЦК України містить норми, що стосуються окремих, найбільш важливих та соціальне значимих випадків найму. Поділ найму на види в ЦК не ґрунтується на якомусь єдиному класифікаційному критерії. Виділення таких видів є довільним. Так, якщо найом земельних ділянок, транспортних засобів, будівель та інших капітальних споруд виділяється залежно від виду об'єкта найму, то прокат та лізинг — виходячи із особливого характеру відносин, що складаються між сторонами цих договорів.

ЦК України спеціально врегулював п'ять видів договору найму: 1) прокат; 2) найм (оренда) земельних ділянок; 3) найм (оренда) будівлі або іншої капітальної споруди; 4) найм (оренда) транспортного засобу; 5) лізинг.

Прокат. За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк. Прокат являє собою короткостроковий найм майна, при якому предмет прокату багаторазово використовується різними наймачами.

Найм (оренда) земельної ділянки. ЦК України передбачає окрему норму, що стосується найму (оренди) земельної ділянки, визначає, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Найм (оренда) будівлі або іншої капітальної споруди. Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди виділено у самостійний вид, виходячи з його об'єкта. Об'єктом договору є будівлі та капітальні споруди. Будівлі та споруди нерозривно пов'язані із земельною ділянкою, на якій вони розміщуються. Саме ця обставина і зумовила виділення договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди в окремий вид договору найму.

Найм (оренда) транспортного засобу. Найом транспортних засобів виділяється в окремий різновид договору найму, виходячи із особливостей його об'єкта, яким є повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Лізинг. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

242. Елементи договірного зобов’язання найму

Суб'єкти. У відносинах найму майна суб'єктами, тобто наймодавцем або наймачем, можуть бути як громадяни, так і соціалістичні організації. При цьому систематична здавання майна в оренду організаціями припустима лише за умови, коли вчинення таких угод входить в їх статутну діяльність. Що ж стосується громадян, то вони не вправі вдаватися до договору майнового найму як до засобу вилучення постійних доходів, а тому не повинні систематично виступати в якості наймодавців. Право здачі майна в оренду належить його власнику або власникові права оперативного управління. Якщо ця вимога порушується, збереження наймачем своїх прав залежить від сумлінності і від всіх інших обставин, що виключають витребування майна власником.

Об'єкт. Основним матеріальним об’єктом такого договору є те, що здається в оренду майно,а дії за його передачу в користування іншій особі складають основний юридичний об'єкт договору майнового найму. Комплекс можливих предметів найму далеко не безмежний. Зокрема, заборонено здача в оренду землі, її надр і лісів. Не вважається дійсним договір про здачу в оренду садів та інших насаджень.

Термін. Оскільки майно передається іншій особі в тимчасове користування, обов'язковим елементом договору про його передачу стає термін. Звідси, однак, не слідує, що період дії договору обов’язково має бути визначено в ньому самому.