224. Наслідки порушення договору поставки

Сторони мають вживати всіх необхідних заходів щодо виконання договорів поставки.

Порушення умов договору призводить до невигідних майнових наслідків для його учасників. Часто це завдає шкоди і загальнодержавним інтересам. У системі стимулюючих засобів, разом із засобами заохочення, важлива роль належить майновій відповідальності, а також засобам оперативного впливу на правопорушника.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору поставки настає у формі відшкодування збитків і неустойки (штрафу або пені).

Застосування санкцій є правом (а не обов'язком) сторони за договором.

Невиконання постачальником свого обов'язку передати покупцеві певну кількість продукції в обумовленому асортименті та у встановлений строк може виявитися у таких правопорушеннях, як прострочення поставки або непоставка та недопоставка. Прострочення поставки або недопоставка — це однотипні правопорушення, бо в разі недопоставки прострочено поставку якоїсь частини (партії) продукції в обумовлений строк. Тому правові наслідки цих правопорушень однакові.

У разі прострочення поставки або недопоставки постачальник сплачує покупцеві неустойку, розмір якої залежить від вартості продукції, непоставленої у встановлений строк. Виходячи з принципу реального виконання зобов'язання, постачальник повинен поповнити недопоставлену кількість продукції в наступному періоді у межах строку дії договору.

Поповнення недопоставки продукції здійснюється в асортименті того періоду, в якому вона мала місце, а товарів — в асортименті наступного строку поставки, якщо іншу номенклатуру (асортимент) не буде додатково погоджено між сторонами. Проте покупець товарів може вимагати поповнення недопоставки в асортименті того періоду, в якому вона мала місце.

Серйозним порушенням договірної дисципліни при поставках є відхилення виготовлювача від вимог щодо якості продукції. Недодержання умов щодо якості продукції тягне за собою різні правові наслідки залежно від характеру правопорушення. Так, дуже часто у продукції виявляються дефекти, які можна й економічно доцільно усунути в місці її одержання. На вимогу покупця їх усувають працівники виготовлювача (у тому числі шляхом заміни деяких частин або виробу в цілому) протягом 20 днів, якщо інший строк не передбачений нормативною документацією або договором. У разі усунення дефектів силами і засобами покупця виготовлювач відшкодовує йому заподіяні витрати. Якщо виготовлювач усунув дефекти в обумовлений строк, а також якщо покупець не вимагав їх усунення, майнової відповідальності у вигляді штрафів постачальник не несе.

225. Поняття договору дарування та його видова характеристика

За Д. дарування одна сторона (дарувальник) передає (зобов'язується передати в майбутньому) другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Юридичні ознаки Д.: односторонній, реальний або консенсуальний, безоплатний. Сторонами Д. є дарувальник та обдаровуваний. Підприєм. товариства можуть укладати Д. дарування, якщо це прямо передбачено засновницьким документом.

Форма Д. - усна або письмова.

Д. дарування укладають: предметів особистого користування та побутового призначення - усно; нерухомої речі та валютних цінностей на суму, яка перевищує 50 н.м.д.г. - у письмовій формі, підлягає нотар. посвідченню; майнового права та Д. з обов'язком передати дарунок у майбутньому - в письмовій формі; рухомих речей, які мають особливу цінність, - усна або письмова форма. Як правило, реальний Д. не породжує ніяких зобов'язальних відносин. Зобов'язання виникає лише із консенсуального Д. Обов'язком дарувальника є передання дарунка обдарованому, яке може бути здійснено шляхом: безпосереднього вручення; символічної передачі (вручення ключів); передачі документів, які посвідчують право власності.

Дарувальник має право вимагати розірвання Д. протягом 1 року (якщо на цей момент дарунок збережен) у таких випадках: предметом дарування були нерухомі речі чи особливо цінне майно і обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, членів його сем’ї; обдаровуваний створює загрозу втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність; наслідок недбалого ставлення до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, цю річ може бути знищено (пошкоджено).

Різновиди Д. дарування: Д. з обов'язком передати дарунок у майбутньому (консенсуальний; письмовий; містить умову про конкретну особу (обдаровуваного), і про конкретний предмет дарування); Д. пожертви (здійснюється для досягнення певної, обумовленої мети; є укладеним із моменту прийняття пожертви (реальний); використання пожертви відповідно до мети, встановленої Д.; використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, в разі смерті (ліквідації) - за рішенням суду).